
- •Стратегічне управління
- •16. Конкурентоспроможність продукту.
- •17. Конкурентоспроможність підприємства.Фактори та показники. Методи оцінки конкурентн. Сили підприємства.
- •18. Визначення стратегічної групи конкурентів. Застосування карти стратегічних груп в аналізі середовища підприємства.
- •19. Складання стратегічного балансу та сутність swot-аналізу. Основні етапи застосування аналізу.
- •20. Загальні характеристики сильних і слабких сторін, що використ. В свот-аналізі. Матриця.
- •21. Pest-аналіз
- •22. Прогнозування в системі су. Основні завдання прогнозуваннія в системі су.
- •23. Основні методи прогнозування у су.
- •24. Розробка сценаріїв розвитку подій. Методи розробки сценаріїв.
- •26. Роль, значення, сутність і місце мети у су. Класифікація цілей. Вимоги до цілей.
- •27.Місія як генеральна мета
- •29.Сутність поняття «стратегія». Класифікація.
- •30.Процес вибору стратегії організації та його етапи.
- •31. Загальні(еталонні стратегії).
- •32. Характеристика загально конкурентних стратегій по Портеру.
- •33.Базисні стратегіі по Котлеру.
- •35.Сутність поняття портфель.І т.Д.
- •38. Етапи стратегічного планування та їх характеристика.
- •40.Зміст і структура стратегічного плану. Характерні риси стратегічного плану.
- •41. Стратегічний план як інструмент. Структура стратегічного плану.
- •42.Стратегічні проекти та програми. Класифікація.
- •43.Стратегічний проект як інструмент реалізації стратегії.
- •44. Підсистеми забезпечення стратегічного управління.
- •45. Стратегічні зміни та їх загальна характеристика.
- •46.Визначення організаційної структури управління. Типи осу та їх характеристика.
30.Процес вибору стратегії організації та його етапи.
Стратегії організації притаманні певні характерні риси: процес розробки стратегії не завершується негайними діями, а, як правило, закінчується встановленням загальних напрямів, рух за якими забезпечить зростання та зміцнення позицій організації; стратегія має використовуватися для розробки стратегічних проектів, при цьому не беруться до уваги напрями, несумісні зі стратегією; в розробці стратегії використовується узагальнена, неповна й неточна інформація, тому неможливо передбачити всі можливості, які виникають у майбутньому; з появою більш повної та точної інформації виникає потреба в перегляді та своєчасному визначенні нової стратегії; стратегія втрачає свою важливість відразу після того, як організація досягає поставленої мети.
Якісно розроблена стратегія утворює стабільні конкурентні переваги та підвищує інтенсивність діяльності організації.Розроблення стратегії організації є циклічним процесом з постійною корекцією початкових цілей відповідно до уточнення інформації, що надходить із зовнішнього та внутрішнього середовища. Процес планування стратегії складається з певних послідовних етапів. Перший етап — оцінка й аналіз наявної стратегії організації. Другий — аналіз та оцінка зовнішнього і внутрішнього середовища організації, встановлення цілей розвитку. Третій — прогнозування сценаріїв імовірних подій, можливих ринків. Четвертий — коригування наявної або формування нової стратегії. П'ятий — обґрунтування й вибір стратегічних альтернатив. Шостий — розробка функціональних і ресурсних стратегій. Сьомий етап — запровадження, контроль та оцінка результатів. Планування стратегії базується на таких принципах. Динамічної рівноваги — встановлення цілей та планування основних показників діяльності організації передбачає перевищення темпів зростання доходів над темпами збільшення витрат.Участі — обов'язкове залучення до процесу планування стратегії керівників і спеціалістів усіх ланок. Безперервності — прогнозні результати діяльності організації слід переглядати з урахуванням змін у зовнішньому середовищі. Інтеграції — узагальнення стратегії різних рівнів ієрархії та координація стратегій одного рівня.
Особливо важливим етапом планування стратегії є аналіз середовища організації, оскільки він забезпечує базу для визначення місії і цілей організації, дає змогу оцінити її наявний потенціал та конкурентні переваги, можливості забезпечення балансу з бізнес-середовищем.
Аналіз середовища організації передбачає вивчення трьох його складових:макрооточення; безпосереднього оточення; внутрішнього середовища.
Аналіз зовнішнього середовища спрямований на те, щоб з'ясувати, які із зовнішніх чинників надають можливості або становлять загрозу для організації, тобто визначити позитивну чи негативну дію політичних, економічних, науково-технічних, соціальних, міжнародних факторів.Безпосереднє оточення аналізується за його основними компонентами: покупці, постачальники, конкуренти.Аналіз внутрішнього середовища розкриває ті можливості, на які може розраховувати організація в конкурентній боротьбі для досягнення своїх цілей. Внутрішнє середовище аналізується за такими показниками: кадри організації, їхні потенціал, кваліфікація та інше; організація управління;виробництво, процес надання послуг;фінанси організації;маркетинг; організаційна культура.