- •16.Політична система сучасного суспільстві
- •18 Основні концепції походження держави
- •20. Монархія як форма д.П.
- •21. Республіка як форма д.П.
- •25. Форми парламенської демократії.
- •26. Форми державного устрою
- •27.Особливості унітарної держави
- •28.Федерація
- •29. Правова держава
- •30.Громадянське суспільство
- •31 Розвиток громадянського суспільства в сучасному українському суспільстві
- •32. Типологія політичних режимів
- •33.Авторитарні політичні режими
- •34.Сучасні авторитарні режими
- •35.Тоталітарні політичні режими
- •37.Крах тоталітарних режимів
- •38. Демократичні політичні режими
- •39. Походження та основні ознаки парламентаризму
- •40. Принцип розподілу влади та його реалізація в парламентській демократії в сучасну епоху
- •42.Політичний режим України
- •43 Типологізація політичних партій
- •44. Роль політичних партій у сучасному житі суспільства
- •45. Партійні системи в сучасних демократіях
- •46.Функціонування багатопартійной системи в Україні
- •47. Політична опозиція, її роль у демократичному суспільстві
- •48.49.50 Основні типи виборчих систем. Мажоритарна Пропорційна
- •51. Виборча система України
- •52. Політична еліта
- •53. Формування еліти та її типологія
- •54.Політична еліта України
- •55.Особливості тоталітарної еліти
- •56. 57. Політичне лідерство. Типологія політичного лідерства
- •58.Політичний процес та його основні форми
- •59. Революція як форма політичного процесу
- •60. Місце і роль реформи в суспільному розвитку
- •61.Сутність політичного конфлікту
- •62. Динаміка політичного кофлікту
- •69. Політична культура
- •74. Українське суспільство в системі міжнародних відносин
25. Форми парламенської демократії.
Демократія — форма державно-політичного устрою суспільства, яка ґрунтується на визнанні народу джерелом і носієм влади, на прагненні забезпечити справедливість, рівність, добробут усіх людей, що населяють певну державу.
Демократія поділяеться на пряму та представницьку. Представницька демократія — порядок розгляду і вирішення державних і громадських питань повноважними представниками населення (виборними або призначеними). Саме інститути представницької демократії відіграють першочергову роль у процесі ухвалення рішень. Особливо вагоме значення в системі цієї демократії мають парламенти, склад яких формується через загальні вибори і яким громадяни делегують свої повноваження для здійснення функцій вищої законодавчої влади. Крім парламентської форми як великого надбання цивілізації носіями представницької демократії є й інші виборні органи влади. Парламентської демократія: Глава гос-ва - король (королева). Парламент контролює деят-ть гос-ва. У нього широкі повноваження, він забезпечує лигитимность опозиції. Громадяни мають права критики. Президентська Д: 1. Незалежність виборів президента й парламенту. Вона буває твердої, може перетвориться в суперпрезидентський режим і може бути слабкої.
26. Форми державного устрою
Форма державного устрою — це спосіб організації владно-територіальної цілісності держави, що проявляється в розподілі держави на складові частини й розподілі влади між ними і її керуючим центром. Форма державного устрою виражає структуру розподілу державної влади «по вертикалі» (наприклад, у рамках систем «влада центра — влада на місцях», «влада федерального центра — влада суб'єктів федерації»), визначає характер взаємин між центральними й місцевими органами. За формою державного устрою усі держави поділяються на три основні групи: Унітарна держава (Україна, Фінляндія, Франція, Польща)- це єдине, цільне державне утворення, що складається з адміністративно-територіальних одиниць, котрі підкоряються центральним органам влади та не мають признаків державного суверенітету. Унітарна держава характеризується наступними рисами:Унітарна держава має єдині, загальні для всієї країни вищі представницькі, виконавчі та судові органи, котрі здійснюють верховне керівництво відповідними місцевими органами.Федерація (Росія, США, Бразилія) - добровільне об'єднання декількох, раніше незалежних державних формацій в одну союзну державу. У федераціях існує два рівні державного апарату: федеральний та республіканський. На вищому рівні федерації характер державності уособлюється в утворенні двопалатного союзного парламенту, одна з палат якого представляє інтереси суб'єктів федерації. При її формуванні використовується принцип рівного представництва, не залежно від кількості населення. Одним з формальних признаків федерації є наявність подвійного громадянства - кожен громадянин вважається громадянином федерації та громадянином відповідної державної формації. Конфедерація - тимчасовий юридичний союз суверенних держав, створений для забезпечення спільних інтересів.