55.Особливості тоталітарної еліти

Тоталітарна еліта (еліта монопольної авторитарної влади).

В умовах тоталітарного режиму еліта набуває специфічної форми номенклатури. Буквально це слово означає перелік імен або найменувань. Спочатку цим терміном позначався розподіл функцій між різними керівними органами. Проте поступово первісний зміст номенклатури втрачався i змінювався іншим. Номенклатура, зазначає М. Восленський, це: по-перше, перелік керівних посад, заміщення яких здійснює не начальник даного відомства або установи, а вищий орган. По-друге, це перелік осіб, які заміщують такі посади або знаходяться в резерві для їх заміщення. Саме такий кадровий аспект номенклатури виявився особливо важливим для тоталітарної влади, й здійснення i відтворення.Перехід від тоталітарного режиму до демократичного передбачає зміну типів політичної еліти, створення відкритої еліти, врешті-решт вищої за своїм інтелектуальним потенціалом від номенклатури. Висунута не владними структурами, а населенням, вона вмітиме спілкуватися з масами, завоює їхнє довір'я.

56. 57. Політичне лідерство. Типологія політичного лідерства

Політичний лідер-це особа, інтеграційні, новаторські, критично-зорієнтовані здібності якої спрямовані на створення і реалізацію програми розвязання соц.проблем. Класичною є типологія політичного лідерства М. Вебера, який виокремлює три типи політичного лідерства - традиційне, харизматичне й раціонально-легальне.Традиційне лідерство грунтується на авторитеті звичаїв.. Традиційне лідерство характерне для доіндустріального, тобто рабовласницького і феодального, суспільства..Харизматичне лідерство грунтується на вірі в незвичайні якості і здібності лідера, його винятковість. Харизматичне лідерство виникає в суспільстві, як правило, в кризові періоди. Раціонально-легальне лідерство базується на переконанні в законності й раціональності встановлених порядків та у праві на панування органів, які здійснюють владу. Ці органи обираються через демократичні процедури, В залежності від змістовного смислу стилю політичної діяльності віділяють наступні типи політичного лідерства:цезаристський - зосередженням усієї повноти влади в руках лідера;плутократичний - грунтується на багатстві і представляє інтереси найзаможніших суспільних верств;популістський, який грунтується на популізмі, тобто на діяльності, спрямованій на досягнення популярності в масах ціною необгрунтованих обіцянок, демагогічних гасел:професійний, де лідер-професіонал постіндустріального суспільства органічно поєднує в собі високий інтелект, вольове устремління, розвинену здатність генерувати оригінальні свої і сприймати чужі ідеї, високу моральність.Залежно від характеру лідера, властивостей його конституентів, зв'язку між лідером і його конституентами та ситуації, в якій здійснюється лідерство американський політичний психолог М. Дж. Херманн виокремлює чотири образи лідерства:"прапороносця" (або великої людини);"служителя";"торговця";"пожежника".Лідер-прапороносець – ставить цілі; лідер-пожежник – спроможний виправити помилки; лідер-служник – сприятливе ставлення до людей. Лідер-торгівля – можливість перекопання людей заради інтересів інших. Залежно від ставлення до існуючих суспільних порядків лідерів можна поділити на консерваторів, реформаторів і революціонерів. За видами розрізняють формальне і неформальне лідерство. За масштабами лідерство може виявлятися на рівні групи, організації, соціальної спільності, населеного пункту, адміністративно-територіальної одиниці, регіону, країни в цілому.