
- •16.Політична система сучасного суспільстві
- •18 Основні концепції походження держави
- •20. Монархія як форма д.П.
- •21. Республіка як форма д.П.
- •25. Форми парламенської демократії.
- •26. Форми державного устрою
- •27.Особливості унітарної держави
- •28.Федерація
- •29. Правова держава
- •30.Громадянське суспільство
- •31 Розвиток громадянського суспільства в сучасному українському суспільстві
- •32. Типологія політичних режимів
- •33.Авторитарні політичні режими
- •34.Сучасні авторитарні режими
- •35.Тоталітарні політичні режими
- •37.Крах тоталітарних режимів
- •38. Демократичні політичні режими
- •39. Походження та основні ознаки парламентаризму
- •40. Принцип розподілу влади та його реалізація в парламентській демократії в сучасну епоху
- •42.Політичний режим України
- •43 Типологізація політичних партій
- •44. Роль політичних партій у сучасному житі суспільства
- •45. Партійні системи в сучасних демократіях
- •46.Функціонування багатопартійной системи в Україні
- •47. Політична опозиція, її роль у демократичному суспільстві
- •48.49.50 Основні типи виборчих систем. Мажоритарна Пропорційна
- •51. Виборча система України
- •52. Політична еліта
- •53. Формування еліти та її типологія
- •54.Політична еліта України
- •55.Особливості тоталітарної еліти
- •56. 57. Політичне лідерство. Типологія політичного лідерства
- •58.Політичний процес та його основні форми
- •59. Революція як форма політичного процесу
- •60. Місце і роль реформи в суспільному розвитку
- •61.Сутність політичного конфлікту
- •62. Динаміка політичного кофлікту
- •69. Політична культура
- •74. Українське суспільство в системі міжнародних відносин
51. Виборча система України
в Україні з початком так званої політичної реформи відбувся перехід від зміішаної системи до пропорційної системи жорстких та закритих списків.Змішана виборча система є комбінацією, поєднанням мажоритарної і пропорційної виборчих систем. У Європі змішана виборча система застосовується в Німеччині, Італії, Угорщині, Польщі, а в останні роки – у Литві, Грузії. Змішані виборчі системи застосовуються в тих країнах, де йде пошук і становлення виборчих систем або існує необхідність досягнення компромісу між принципом представництва у парламенті різних політичних сил та стабільністю сформованого ними уряду.Найпростішим варіантом змішування є лінійне змішування: одна частина парламенту обирається за мажоритарним, інша – за пропорційним принципом (Німеччина, Литва, Грузія, Словенія). Іншим різновидом змішаної системи є структурне змішування: одна палата парламенту обирається за мажоритарною системою, а інша – за пропорційною. Ці різновиди виборчих систем застосовуються в Австралії, Італії, Польщі.До недавнього часу вибори в парламент України проводились за лінійним змішуванням – із 450 депутатів 225 обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а інші 225 – за списками кандидатів у депутати від політичних партій, блоків партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі на основі пропорційного представництва. Вибори в органи місцевого самоврядування в Україні проводяться на основі мажоритарної системи відносної більшості.В Україні 25 березня 2004 року прийнято новий Закон «Про вибори народних депутатів України», за яким вибори депутатів здійснюються за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі. Крім того, зміни відбулись і на рівні виборів до органів місцевого самоврядування: відтепер усі депутати на рівні Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських рад міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах Київ та Севастополь, міських рад обиратимуться за пропорційною виборчою системою. Ці зміни були внесені до виборчої системи України Законом України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 року. Лише депутати сільських та селищних рад і далі обиратимуться за мажоритарною системою відносної більшості.
52. Політична еліта
Політична еліта відіграє надзвичайно важливу роль у досягненні політичного успіху і соціально позитивної спрямованості політичних процесів. Це зумовлено насамперед тим, що вона уособлює найважливіші сутнісні риси політики: владу, авторитет, вплив, керівництво, представництво і відображення суспільно-політичних інтересів. З точки зору суспільного управління, "будь-яке суспільство може бути поділене на два основних стани — більшість, якою керують, і меншість, що керує, відносини між ними є стрижнем усієї політичної історії"6. Отже, сенс політичної еліти як феномена суспільного життя полягає у здійсненні авторитетного керівництва у сфері політики. Авторитетною ж, як правило, є влада, сприйнята тими людьми, на яких вона поширюється. Добровільно підкоряючись авторитетним політичним елітам, які адекватно відображають інтереси громадян, останні легітимізують політичну владу, сприяючи її ефективності, а відтак — стабільності суспільно-політичного розвитку, досягненню спільного блага.
Прагнучи всебічно розглянути теоретичні проблеми, пов'язані з політичною елітою, насамперед необхідно з'ясувати етимологію терміна й сутність цього поняття. У перекладі з французької слово "еліта" означає "краще", "відбірне", "вибране" і засвідчує володіння певними яскраво вираженими рисами тих чи інших їх політичних носіїв.