
- •16.Політична система сучасного суспільстві
- •18 Основні концепції походження держави
- •20. Монархія як форма д.П.
- •21. Республіка як форма д.П.
- •25. Форми парламенської демократії.
- •26. Форми державного устрою
- •27.Особливості унітарної держави
- •28.Федерація
- •29. Правова держава
- •30.Громадянське суспільство
- •31 Розвиток громадянського суспільства в сучасному українському суспільстві
- •32. Типологія політичних режимів
- •33.Авторитарні політичні режими
- •34.Сучасні авторитарні режими
- •35.Тоталітарні політичні режими
- •37.Крах тоталітарних режимів
- •38. Демократичні політичні режими
- •39. Походження та основні ознаки парламентаризму
- •40. Принцип розподілу влади та його реалізація в парламентській демократії в сучасну епоху
- •42.Політичний режим України
- •43 Типологізація політичних партій
- •44. Роль політичних партій у сучасному житі суспільства
- •45. Партійні системи в сучасних демократіях
- •46.Функціонування багатопартійной системи в Україні
- •47. Політична опозиція, її роль у демократичному суспільстві
- •48.49.50 Основні типи виборчих систем. Мажоритарна Пропорційна
- •51. Виборча система України
- •52. Політична еліта
- •53. Формування еліти та її типологія
- •54.Політична еліта України
- •55.Особливості тоталітарної еліти
- •56. 57. Політичне лідерство. Типологія політичного лідерства
- •58.Політичний процес та його основні форми
- •59. Революція як форма політичного процесу
- •60. Місце і роль реформи в суспільному розвитку
- •61.Сутність політичного конфлікту
- •62. Динаміка політичного кофлікту
- •69. Політична культура
- •74. Українське суспільство в системі міжнародних відносин
43 Типологізація політичних партій
Політична партія — це організація, що об’єднує на добровільній основі найбільш активних представників тих чи інших класів, соціальних верств і гуртів.
Зміст і сутність політичних партій розкриваються через їх класифікацію. В основу такої класифікації можуть бути покладені різні критерії: соціальна база, ідеологічна спрямованість, принципи організації та ряд інших. Виходячи з природи соціальної бази, можна виділити партії, що виражають інтереси: 1) окремих класів (наприклад, буржуазні, пролетарські, селянські тощо); 2) окремих соціальних верств та гуртів (наприклад, інтелігенції, дрібної буржуазії); 3) кількох класів та соціальних гуртів (наприклад, політичні партії, що виникають на основі соціально-визвольних рухів).
З ідеологічного погляду розрізняють: 1) ідейно-політичні або світоглядні партії, які у своїй діяльності керуються певними ідеологічними принципами; 2) прагматичні або партії виборчої кампанії, які не мають певних ідеологічних програм і беруть собі за мету мобілізацію більшої частини електорату для перемоги на виборах.
За принципами організації розрізняють: 1) кадрові партії, що об’єднують у своїх лавах невелику кількість професійних політиків та спираються на фінансову підтримку привілейованих верств суспільства; 2) масові партії, що орієнтуються на залучення до своїх лав якнайбільшої кількості членів з метою забезпечення за допомогою членських внесків фінансової підтримки своєї діяльності; 3) партії, що будуються на чітких, формально визначених принципах членства (статут, форми та умови вступу до партії, партійна дисципліна тощо); 4) партії, в яких відсутній інститут офіційного членства, а належність до партії виявляється, наприклад, через голосування за її кандидатів на виборах; 5) парламентські партії.
44. Роль політичних партій у сучасному житі суспільства
Політичні партії - один з найважливіших інститутів політичної системи суспільства. Багато в чому політичні партії визначають характер і спрямування політичного процесу, стратегію і тактику оволодіння владою, політичну стабільність суспільства. Наявність у класів специфічних інтересів і потреб, їх обґрунтування, захист і здійснення зумовлюють необхідність створення політичних партій. Але зводити причини виникнення політичних партій винятково до класового протиборіння неможливо. Це одностороннє пояснення спрощує уявлення про причини і фактори, що зумовлюють виникнення політичних партій. Адже політичні партії вийшли на політичну арену значно пізніше, аніж стався розкол, розпад суспільства на антагоністичні класи, виникли антагоністичні суперечності. Основні функції політичних партій: представництво інтересів класу, соціальної спільності, суспільства; прагнення до завоювання і використання політичної влади в інтересах тієї або іншої групи населення на основі реалізації власної програми, вирішення внутрішніх і міжнародних проблем; забезпечення зв'язку мас з державними структурами, політичної участі громадян і заміни стихійних форм суспільно-політичної активності населення, підлеглим контролю формами боротьби з політичною апатією і пасивністю громадян, відбір і рекрутування політичних лідерів і еліт в усіх ланках політичної системи, погодження власних інтересів, мети, програм з іншими учасниками політичного процесу; здійснення політичної соціалізації громадян. В сучасному світі за ставленням до вирішального типу приватновласницьких суспільно-економічних відносин (тобто за ступенем сприйняття або несприйняття такого типу) виділяються політичні партії: по-перше, ультраліві; по-друге, ліві; по-третє, лівоцентристські; по-четверте, центристські; по-п'яте, правоцент-ристські; по-шосте, ультраправі (або при менш детальній класифікації - лише ліві, центристські та праві) політичні партії.