Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОрганизацияКурсПроект поясн записка.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
108.03 Кб
Скачать

Монтаж систем опалення

Монтажне положення елементів системи опалення. В зв'язку полегшення заготовки деталей, а також спрощення виробництва монтажу систем, в основу монтажного проектування закладено обов'язкове застосування нормалізованих монтажних положень нагрівальних приладів, трубопроводів та повітропроводів по відношенню до будівельних конструкцій і максимальне використання стандартних та типових деталей трубопроводів.

Всі стояки системи опалення прив'язують до кромки віконних пройомів на відстані не менше 150 мм. При двохсторонньому приєднанні нагрівальних приладів вісь стояка прив'язують до кромки віконного пройому того приміщення, по якому проходить стояк, при цьому відстань від осі стояка до перегородки повинна бути не менше 150 мм.

Відстань від першого нагрівального приладу до кромки віконного пройому при двохсторонньому приєднанні до стояка повинна бути не менше 150 мм. При односторонньому приєднанні відстань від осі стояка до краю опалювального приладу приймається постійними і дорівнює 350 мм. Відстань осі стояка від поштукатуреної поверхні стінки приймають 35 мм для

труб діаметром до 32 та 50 мм У двохтрубних системах опалення падаючий стояк встановлюють з права, а зворотній зліва. При паралельному прокладанні падаючий трубопровід розташовують над зворотнім.

Нагріваючи прилади повинні встановлюватись вертикально на висоті 60 – 100 мм від підлоги, на відстаю не менше 50 мм від нижньої поверхні підвіконних дощок та 25 мм від поверхні штукатурки стіни. Трубопроводи системи опалення, що транспортують теплоносій з температурою більше 40 °С, в місцях зіткнення їх з перекриттям, внутрішніми стінами та перегородками слід закривати гільзами, які забезпечують вільне переміщення їх. Зазор між гільзами по всій осі окружності повинен бути не менше 1-5 мм. Цей зазор заповнюється залізобетоном. Краї гільз повинні бути розташовані за під лінією з поверхнею стін, перегородок та стін та виступати вище відмітки чистої підлоги на 20-30 мм.

Трубопроводи закріплюють до стін та перегородок за допомогою хомутів та кронштейнів, встановлених на відстані не більше ніж 3,5 м для труб діаметром до 25 мм та більше 4 м для труб діаметром більше 25 мм.

При проектуванні та виготовленні вузлів трубопроводів санітарне -технічних систем широко використовуються стандартні та типові деталі трубопроводів. Стандартними деталями трубопроводів називаються деталі, які мають постійні розміри і постійну конфігурацію (калач, згін, коротка скоба, утка). Типові деталі мають постійну конфігурацію і постійні розміри окремих частин при перемінних загальних довжинах, визначаючих монтажним проектом (прямий спуск стояка, горищний спуск, підводка до приладів, зчіпка, довга скоба, утка).

Монтаж магістралей та стояків

При монтажі трубопроводів центрального опалення особливе значення мають правильне виконання компенсуючих приладів головних стояків, падаючих та зворотних магістралей. У всіх випадках, де це технічно можливо, потрібно передбачити самокомпенсацію трубопроводів.

Монтаж системи опалення розпочинають зі збірки падаючих та зворотних трубопроводів, включаючи обв'язку котлів та обладнання, а потім монтують стояки та підводки до приладів.

Падаючі та зворотні магістралі прокладають по колонам, стінам на горищі, в підвалах або в підвальних приміщеннях.

В малоповерхових будівлях використовується збірка магістральних трубопроводів на різьбі. Магістральні трубопроводи повинні щільно лягати на опорах без зазору, зварні стики розташовують не ближче ніж 500 мм від опор. Уклон трубопроводів повинен бути не менше ніж 0,002.

При проході крізь будівельні конструкції трубопроводи заключаються в гільзи, які забезпечують вільний рух при температурних деформаціях.

Монтаж магістралей виконують в слідуючій послідовності: спочатку проводять розмітку осей магістралей на поверхні перекриття, стін. Потім прокладають труби по наміченим осям. Після того проводять збірку магістралей та приєднання стояків шляхом послідовної зборки монтажних вузлів і перевіряють уклін трубопроводів та виконують кріплення їх на постійних підвісках та опорах.

Технологія збірки стояків та підводок системи опалення, що монтують на різьбі складається зі слідуючи операцій: виготовлення, комплектація та випробування поверхо - стояків разом з підводками подаються до місця монтування. Вкручуються згони в радіаторні пробки, а потім встановлюються та перевіряються вузли підводок до приладів. Після цього виконують монтаж різьбових з'єднань на підводках, з'єднують спуск зі згоном стояка і закріплюють стояк.

Побудова сіткового графіка в масштабі часу

Після того, як сітковий графік розрахований, його необхідно побудувати в масштабі часу. Масштабний графік більш зручний для контролю за ходом робіт. Такий графік дозволяє швидко знаходити роботи, які виконані за певний період, встановлювати їхнє випередження чи відставання, а у випадку необхідності перерозподіляти ресурси.

Побудову сіткового графіка в масштабі часу виконують за ранніми печатками чи пізніми закінченнями робіт. Розглянемо приклад побудови за ранніми печатками робіт сіткового графіка, зображеного. На горизонтальній прямій відображається масштабна календарна лівійка, на якій зазначають порядкові числа та календарні дати робочих днів відповідних місяців року. Початкова подія кожної робота розташовується відповідно до значення раннього початку роботи, а довжина лінії буде дорівнювати сумі її тривалості й вільного резерву.

Побудову рекомендується починати з нанесення на горизонтальну вісь подій і робіт критичного шляху. Виділяють критичні роботи товстою чи подвійною лінією, потім наносять всі інші роботи. Наприклад, ранній початок роботи критичного шляху дорівнює нулю, робота повинна починатися на третій робочий день, інша робота на десятий день і т.д. Відповідно з цим на горизонтальній вісі часу (порядкові числа днів) нанесемо подію з центром, що відповідає числу цієї вісі, подію розмістимо на третій робочий день, іншу подію на десятий робочий день і т.д. Тоді горизонтальними стрілками, що з'єднують кожну суміжну пару подій будуть показані критичні роботи в масштабі робочих календарних днів.

Слід відмітити, що переведення безмасштабного сіткового графіка на масштаб можна виконувати або перекресленням сіткового графіка в масштабі часу за розглянутою методикою, або побудовою замість сіткового графіка лінійного календарного графіка в масштабі робочих днів.