Реактивність та її роль у патологічній фізіології. Алергія.

Базисні поняття ( визначення )

Алергія – стан патологічно підвищеної реакції організму на речовини антигенної і гептенної природи, що пов’язаний із перебудовою імунної системи і супроводжується розпадом функцій органів-мішеней.

Патологічна фізіологія сполучної тканини.

Базисні поняття ( визначення )

1.

Глікозаміноглікани ( мукополісахариди ) – це високомолекулярні полісахариди, до складу яких входять амін оцукри, залишки глюкуронової кислоти, сіалових кислот, аніони сірчаної та оцтової кислоти.

Глюкопротеїди – нефібрилярні компоненти основної речовини. Які складаються з білкового стрижня і ковалентно зв’язаних з ним вуглеводних компонентів.

Колаген – невід’ємна частина міжклітинної речовини. Структурно-функціональна роль колагену, його участь у метаболізмі залежать від взаємозв’язку з глікозаміногліканами, глюкопротеїдами, а також із гормонами.

Сполучна тканина –це комплекс клітин, волокон і основної речовини, які об’єднуються спільністю походження і функцій, які виконують.

Фібробласти – основні клітини сполучної тканини.

2.

Ревматичні хвороби, або колагенози – системні захворювання сполучної тканини.

Ревматизм – інфекційно-алергічне захворювання з переважним ураженням серця і судин, хвилеподібним перебігом, періодами загострення 9 атаки ) і стихання ( ремісії ).

Ревматоїдний артрит – хронічне ревматичне захворювання, основу якого складає прогресуюча дезорганізація сполучної тканини оболонок і хряща суглобів, що призводить до їх деформації.

Патологічна фізіологія клітини.

Базисні поняття ( визначення )

Дегенерація –переродження, виродження.

Декомпозиція, чи фанероз – процес розпаду складних хімічних сполук, з яких складаються клітинні та міжклітинні структури.

Дистрофія – порушення живлення клітин ( тканин ), тобто порушення комплексу механізмів. Які в нормальних фізіологічних умовах забезпечують метаболізм та збереження структури клітин і тканин.

Спотворений синтез – процес, при якому в клітинах чи в міжклітинній речовині утворюються аномальні, тобто не властиві цим клітинам чи тканинам, речовини.

Інфільтрація- надходження з крові до клітини властивих їй речовин, але в більшій кількості, ніж у нормі.

Трансформація –процес, при якому в силу певних причин замість продуктів одного виду обміну утворюються речовини, властиві іншому виду обміну.

Патологічна фізіологія периферичного кровообігу.

1.

Базисні поняття ( визначення )

Геодинаміка – рух крові в організмі.

Дилатація – розширення ( наприклад, просвіту судин ).

Організація ( тромбу )- розсмоктування з заміщенням сполучною тканиною.

Ембол – частка, яка в нормальних умовах у крові та лімфі відсутня.

2.

Ангіоспазм – звуження або закриття просвіту судин, унаслідок дії на нервово-м’язовий апарат артерійної стінки різних емоційних, біологічних, хімічних та інших чинників.

Гіперемія – почервоніння.

Компресія – здавлювання артерій.

Обтурація - закриття просвіту судин.

Суспензійна стабільність крові – постійне збереження суспензії клітин крові у рідкій її частині.

Тургор - напруження.