
- •Предмет і завдання патологічної фізіології. Основні поняття загальної нозології. Вчення про хворобу.
- •Патогенна дія факторів зовнішнього середовища
- •1. Базисні поняття ( визначення )
- •Роль спадковості в патологічній фізіології.
- •Реактивність та її роль у патологічній фізіології. Алергія.
- •Патологічна фізіологія сполучної тканини.
- •Патологічна фізіологія клітини.
- •Патологічна фізіологія периферичного кровообігу.
- •Запалення
- •Патологічна фізіологія тканинного росту.
- •Типові порушення обміну речовин.
- •Інфекційний процес.
- •Голодування.
- •Порушення обміну вітамінів.
- •Гіпоксія.
- •Патологічна фізіологія системи крові.
- •Патологічна фізіологія системного кровообігу.
- •Патологічна фізіологія системи зовнішнього дихання.
- •Патологічна фізіологія системи травлення.
- •Патологічна фізіологія печінки.
- •Патологічна фізіологія сечовидільної системи.
- •Патологічна фізіологія нервової системи.
Предмет і завдання патологічної фізіології. Основні поняття загальної нозології. Вчення про хворобу.
Базисні поняття ( визначення )
Патфізіологія ( загальна ) – вчення про загальні закономірності патологічних процесів, які лежать в основі будь-якої хвороби, її причини, механізми розвитку та найбільш характерні процеси.
Нозологія – вчення про хворобу.
Анамнез –медична біографія хворого ( за розпитуванням ).
Діагноз – розпізнавання хвороби та її визначення ( назва ).
Реанімація – сукупність методів лікування термінальних станів ( клінічної смерті ).
Екзитус – летальний кінець.
«Хибне коло» - ланцюг патологічних змін, що пов’язані між собою причинно-наслідковими відносинами так, що один із наслідків патологічного процесу стає причиною подальшого розвитку цього процесу.
Патогенна дія факторів зовнішнього середовища
1. Базисні поняття ( визначення )
Травма – порушення цілісності тканини або органів унаслідок дії зовнішнього ( екзогенного ) фактора.
Шок – екстремальний стан організму у відповідь на дію надзвичайного за силою та тривалістю фактора.
Функція- дія організму, органа, клітини, субклітинних структур, органел, молекул.
Геодинаміка – рух крові по судинах.
Колапс – гостро виникаюче різке ослаблення кровообігу ( наприклад, колапс судин ).
2.
Променева хвороба – патологічні зміни клітин і судин кісткового мозку та інших органів і тканин організму при загальному ( тотальному ) опроміненні променями високої енергії ( космічні, рентгенівські, гамма-промені, альфа- і бета –частинки, нейтрони, протони та ін.)
Іонізуюча радіація – це такі види променів високої енергії, що здатні проникати в середовище, що опромінюється, ( проникаюча радіація ), викликати іонізацію і, діючи на атоми речовини, перетворювати їх у електрично заряджені іони.
Радіація- випромінювання ( променевипускання радіоактивних джерел ).
Радіорезистентність – стійкість до радіації.
Радіопротектори – речовини, що послаблюють дію радіації.
3.
Галюцинація – обман відчуттів.
Дегенерація – переродження, виродження.
Кумуляція – посилення дій лікарських речовин після тривалого призначення їх малих доз.
Психопатизація – розвиток дисгармонії емоційно-вольових властивостей особистості внаслідок хвороби.
Ейфорія – підвищений радісний блаженний настрій ( у алкоголіків, наркоманів, токсикоманів, при гірській хворобі та ін. ).
Прострація – повний занепад сил ( із байдужим ставленням до оточуючих ).
Толерантність – стійкість організму до дії патогенних факторів і подразників.
Роль спадковості в патологічній фізіології.
Базисні поняття ( визначення )
Генетика – наука про спадковість і мінливість організму.
Генотип – спадкоємна основа, сукупність усіх спадкових факторів певного організму, закладена в генах.
Домінантний ( мутантний ) – переважний, пануючий, що виявляється в потомстві у будь-якому випадку.
Каріотип – відмінна ознака ядра.
Мутація – кількісні чи якісні зміни організму, передані в процесі реплікації генотипу від клітини і від покоління до покоління.
Рецесивний – схований ( латентний ), що віддаляється і виявляється тільки в гомозиготному стані.