Тема заняття

Тема. Аплікація та художнє конструювання орнаментальних і сюжетних композицій

Мета. Формувати поняття про аплікацію; ознайомити з видами аплікації; розвивати вміння підбирати матеріал відповідної форми і кольору для поєднання у виробі, фантазію; володіти прийомами роботи з різноманітними матеріалами, інструментами та пристроями; виховувати художній смак та охайність у роботі, економність

Обладнання та матеріали: демонстраційне (зразки виробів, технологічна картка (додаток 1), слайди); індивідуальне (клей ПВА, ножиці, картон, кольоровий папір).

Очікувані результати:

знати:

• суть поняття „Аплікація”, основні ознаки цієї техніки та застосування у різних сферах діяльності людини;

• властивості та види паперу, відтінки кольорів паперу та їх поєднання в аплікації;

• види та можливості використання аплікації;

• прийоми вирізування деталей аплікації по кривим лініям;

• прості способи конструювання композицій технікою „Аплікація”.

вміти:

• читати ескізи до виконання роботи;

• складати візерунки на площині;

• розташовувати елементи аплікації;

- згинати та складати папір в різних напрямах;

- наклеювати елементи аплікації, деталі та окремі предмети на аркуш паперу;

- виготовляти аплікації з геометричних фігур – чергування кольорів, розмірів та фігур; вирізаних за шаблоном та за готовими деталями;

- проявляти конструкторські та творчі здібності під час самостійної роботи.

Література

1. Веремійчик І.М. Трудове навчання. Майстрик і Майстринка. 2 клас. – К., 2000. – С.7-16.

2. Веремійчик І.М. Методика трудового навчання в початковій школі, Тернопіль: Мальва-ОСО, 2004. – С.158-160.

3. Гусакова М.А. Аппликация. – 3-е изд., доп. и перераб. – М.: Просвещение. – 128с.

4. Лыкова И.А. Мастерилка. Я делаю аппликации, 2008. – 48 с.

5. Лыкова И.А. Аппликация из бумаги (Насекомые). – ООО «Карапуз-Дидактика», 2007. – 20 с.

6. Хорунжий В.І., Черніка Г.П. Методика трудового навчання в початкових класах. – Ч.2. – С.42-45.

7. Шахова І. В. Художня аплікація та візерунки з паперу, Д.ОООПКФ «БАО», 2006. – 36с.

8. http://stranamasterov.ru/technics/parting-off Ольга Кирьянова

План практичного заняття

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття.

ІІІ. Ознайомлення з основними теоретичними положеннями.

ІV. Практична частина

4.1. Зміст та послідовність виконання практичної роботи.

4.2. Розробити ескіз і виготовити аплікації.

4.3. Самостійне виконання виробів (за вибором).

4.4. Надання поточного інструктажу.

V. Підведення підсумків заняття

1. Виставка та аналіз робіт.

2. Колективне обговорення виготовлених робіт.

3. Прибирання робочих місць.

Хід практичного заняття

І. Організаційна частина. Організація навчального процесу

ІІ. Повідомлення теми та мети заняття

– Сьогодні, на занятті, ми будемо розробляти ескізи та виготовляти вироби в техніці «Аплікація» різних видів. Виконуючи практичну частину заняття вдосконалите вміння працювати з різними матеріалами.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Теоретичні відомості

Аплікація – один із видів зображувальної техніки, в основу якої покладено накладання форм різних матеріалів і закріплення їх на іншому матеріалі, прийнятому за фон (слайд 1).

Аплікація – це найдавніший вид мистецтва, тому що її виникнення відноситься до тих часів, коли з'явилися перші голки і шви на одежах зі шкір тварин. Саме тоді стали прикрашати одяг, взуття, предмети побуту, житло, і це існує у багатьох народів до нашого часу. Аплікація з паперу з'явилася в XVI столітті й одержала свій розвиток у наступному столітті. На початку XVII сто­­ліття у Франції виникла мода на силуети з паперу, і за короткий проміжок часу це поширилося по всіх країнах Європи. Стіни житла стали прикрашати невеличкими силуетними портретами, побутовими сценками. Свою назву силует отримав від прізвища Етьєна Силуета – французького чиновника XVII сто­ліття, котрий, наслідуючи моду, був захоплений вирізуванням з паперу. Про нього розповідали різні історії, а одного разу один художник намалював на нього карикатуру, яка була зроблена як тінь. Цей засіб зображення почали називати силуетом. Мистецтвом силуету цікавилося чимало художників-професіоналів: Дюрер, Рубенс. Це мистецтво зацікавлювало і відомого казкаря Ганса Кристіана Андерсена. Чимало художників-графіків і в наш час з успіхом використовують силует як самостійний засіб художнього вираження під час створення екслібрисів, плакатів, в оформленні книжок. Аплікація має свої особливості, приваблює своєрідністю виконання роботи.

Слово «аплікація» в перекладі з латинської мови означає «накладання». Матеріалами для створення різних форм слугують кольоровий папір, відрізки тканини, хутра, шкіри, соломка, засушені листя, трави і квіти (слайд 2).

Аплікацію можна виконувати, накладаючи два однорідні матеріали, наприклад, папір на папір, тканину на тканину. Але можна поєднувати два різні матеріали. Цікавий вигляд має робота з тканини, яка накладена на папір.

Аплікація - найбільш простий і доступний засіб створення художніх робіт, при якому зберігається реалістична основа самого зображення. Це дає можливість займатися цим видом мистецтва з дітьми дошкільного навчального закладу. Основними ознаками аплікації є: силуетність, площинне, узагальнене трактування образу, локальність великих кольорових плям.

Яскравими узорами здавна оздоблювалося багато предметів побуту і господарства: шатра, господарський інвентар, одяг, взуття і предмети домашнього вжитку.

Основним матеріалом для аплікації в давнину були шкіра тварин, вовна, а пізніше вовняні та шовкові тканини, шкіра.

Аплікація буває плоскою, випуклою, одноколірною і багатокольоровою (або просто кольоровою) (слайд 3).