III. Оберіть правильну відповідь:

/. Особистість - це:

• Людина, яка мас високу свідомість.

• Це доросла людина.

• Це розумна, відповідальна, вільна людина.

• Це людина, яка свідомо управляє власною поведінкою і діяльністю.

• Розвиток - це:

31. Накопичення кількісних змін в організації людини.

32. Знищення старого і виникнення нового.

33. Цілеспрямований процес формування у людей заданих якостей.

34. Кількісні та якісні зміни в організмі, що відбуваються в часі під впливом різних факторів.

• Які якості передаються дітям від батьків?

17. Тип нервової системи, задатки, колір шкіри.

18. Способи мислення, воля, настирливість, цілеспрямованість.

19. Колір очей, соціальний досвід.

20. Риси характеру.

• Від чого, головним чином, залежить розвиток здібностей і талантів школяра?

4. Від кількості прочитаних книг.

5. Від обсягу здобутих знань, умінь.

6. Від природних задатків, організації навчально-виховного процесу.

7. Від спілкування з ровесниками.

• Вчитель успішно навчає всіх учнів незалежно від здібностей і особливостей сімейного виховання. Що відіграє вирішальну роль у досягненні його учнями високих результатів?

8. Сприятливе середовище.

9. Виховання в сім’ї.

10. Правильно організована пізнавальна діяльність.

4. Розуміння дітьми значущості навчання.

• Що таке формування особистості?

• Цілеспрямований процес формування в дітей необхідних поглядів і якостей.

• Кількісні та якісні зміни організму.

• Правильної відповіді немає.

• Становлення людини як соціальної істоти, що проходить у результаті розвитку і виховання.

• Для чого вчителю потрібно знати вікові особливості дітей?

35. Знання вікової періодизації дає можливість учителю побачити ріст і розвиток біологічного фонду людини.

36. Вікова періодизація - цс точна схема психічного розвитку дитини, у відповідності до якої розробляються і застосо­вуються універсальні засоби виховання.

37. Для вчителя знання вікових особливостей не має реального сенсу, оскільки всі його методи виховання ґрунтуються на знанні індивідуальних особливостей учнів.

38. На основі вікової періодизації вчитель здійснює вивчення індивідуальних особливостей дітей, які враховує в процесі навчально-виховної діяльності.

• У якій залежності перебуває суспільний, природний, історичний і онтогенетичний розвиток людини?

!. Зумовлений спадковістю.

21. Поза всякою залежністю.

22. Все взаємозумовлене.

23. Все детерміноване соціальним фактором.

IV. Розв’яжіть педагогічні задачі

4. Здібності дітей... Про них окремі батьки говорять з надзвичайною легкістю:

• У мого Володі такі здібнойті! Він уроки робить на ходу, а з деяких дисциплін зовсім нічого не читає. Але в нього тільки „чотири” і „п’ять”. Коли б він учив...

• За якими ознаками можна судити про наявність в учня здібностей?

• Чи об’єктивні судження батьків стосовно здібностей дитини?

• Наполеглива праця і розвиток здібностей. Як вони пов ’язаніміж собою? Наведіть приклади.

39. - У мене, словом, зовсім незвичайна дитина. Повірте, я не перебільшую. Йому зараз п’ять років, а він уміє швидко читати, швидко рахувати в межах тисячі, знає майже всі держави світу, швидко, без запинки, може назвати видатних державних діячів України та інших держав. Читає вірша і відразу ж його запам’ятовує. Мене це дуже турбує.

• Що ж саме? Великі здібності?

• Та пі! 51 вважаю, що йому нічого буде робити в першому класі. Чи не можна дитину відразу ж віддати до другого класу? Адже вона буде нудьгувати на уроках. Для чого ж втрачати цілий рік?..

24. Чи можуть слова матері бути свідченням великих здібностей дитини?

25. Як ви вважаєте, чи буде перший рік навчання в школі для такої дитини втраченим?

26. Через нівроку донька закінчує музичну школу, але це не радує пі мене, ні дружину. Та й яка може бути радість, якщо донька вчиться зі скандалом, говорить, що ніяк не дочекається, коли закінчиться ця музика, і що після закінчення школи вона

більше не підійде до інструмента. Якщо вона і грає що-пебуді, із задоволенням, то тільки те, що в школі не проходять, III пісню підбирає, го ганок. Ми забороняємо їй, тому що н неї на п’єси, які задають у школі, часу не вистачає, Наталка ображається: „Кому потрібні ці п’єси?”

• Проаналізуйте дану ситуацію. Чи сприяє примус баті,кін грати п ’сси розвиткові творчих здібностей дитини?

• Чи одержували ви задоволення від занять музикою?

• Бабуся дев’ятирічної Оленочки - мила, добра. В онуці душі не чує: „Ви знаєте, у неї ж цілий зошит віршів! Вона в нас з шести років у риму говорить. І не думайте - ніхто їй не допомагає, не примушує, вона сама складає. Мені до дня народження, мамі до Восьмого березня... Якщо вчителька попросить іноді - вона відразу відгукується... І читає як виразно! Така талановита!”

...У десятирічного Андрійка також є товстий заповітний зошит. У ньому розпочато науково-фантастичний роман, уже є цілих шість розділів. Але зошит таємний, дістає його Андрійко тільки тоді, коли нікого немає вдома. Тому що варто татові застати сина за творчістю, як чути: „Знов ти цією дурницею займаєшся! Виправ спочатку трійку з математики, а потім вже твори! Письменника з тебе однаково не вийде, а ось без математики...”

/. Чи потрібно заохочувати дитяче вигадування, фантазування?

40. Чи буде дитина після критичних зауважень дорослих займатися улюбленою справою?

41. Як у вашій сім ’ї ставляться до творчості дітей?

Юркові десять. Повернувся додому втомлений, голодний, задоволений... Виявляється, разом із товаришамидві години чистив сніг: „Двірникові допомагали. Він, знаєш, вже старий, йому важко. Ось скільки снігу нанесло!” У матері теплішають очі. А Юрко біжить до передпокою і з кишені куртки дістає гривню: „Ось одну мені дав, а другу - Толіку!” Мама неприємно стурбована: „Отже, ви за гроші найнялися двірникові допомагати? - з розпачем запитала вона, - та ні, ми просто так, а він нам, коли йшли, грошей дав”.

• Чи правильну форму подяки хлопчикам обрав двірник?

• Як би ви прореагували на місці матері Юрка? Обґрунтуйте свою відповідь.

• Син повернувся додому засмучений. Футбольна команда, в якій він ось вже другий рік захищає ворота, з великим рахунком програла суперникам. Мати звернула увагу на засмучене обличчя сина:

42. Щось трапилося? Двійку одержав?

43. Якби двійку! Програли ми, та як! Соромно у вічі хлопцям дивитися!

44. От так диво - програли! А я думала двійка...

45. Тобі тільки двійки і ввижаються!

46. Знову пащекуєш?

27. Який важливий принцип виховання порушено в наведеній ситуації?

28. Як би ви вчинили в даній ситуації на місці матері?

• Якось повертаюся з роботи — застаю прибрану квартиру. Так раніше не велося. Похвалила доньку. Через три дні -така ж картина. От, думаю, бачить донечка, що нелегко матері на роботі, і намагається якось допомогш.

А пізніше ввечері...

- Мамо, в нашому магазині французькі туфлі. Дорого, я знаю, але купиш?

У мене духу не вистачило відмовити. Ось виявляється, м чому справа: донька знала, чим мене можна взяти. Розрахунок виявився точним.

• Як ви оцінюєте поведінку доньки ?

• Чи потрібно зайнятися перевихованням дитини? Якщо так, то вкажіть можливі шляхи та засоби.

• Коли вчитель почав збирати щоденники в п’ятому класі для чергової перевірки, Дмитрик знову зніяковів, почав кліпати довгими віями: „Знову щоденник загубився. Де ж я його забув?” Відчувши щось недобре у поведінці хлопчика, вчитель запитав його прямо: „Ти не хочеш, щоб про твою останню двійку знали вдома?”

Па очах Дмитрика виступили сльози: „Поставте мені хоч трійку з мінусом у щоденник. Мене батько б’с за двійку. А я її виправлю. Слово честі, виправлю”.

47. Як ви оцінюєте методи виховання, що застосовує батько?

48. Чи слід учителеві виконанні прохання Дмитрика?

49. Які засоби стимулювання ви порадили б використо­вувати батькові?

Минулого року син вступив до технічного вузу. Незважаючи нате, що школу він закінчив дуже добре, його успішність в інституті стала гіршою, а під час зимової сесії одержав навіть „задовільно”. Син пояснив це так: „Ти, мамо, не навчила мене самостійності...”. Гірко було мені це слухати. Здавалося, все у вихованні було правильно. Але ось почалапригадувати: намагалася сама одягнутн синочка, збираючи до дитячого садка, - думала, так буде швидше. І Ірибирала за ним іграшки, розкидані по кімнаті. Коли син пішов до школи, сама клала йому в портфель підручники і зошити хотілось, щоб син довше погуляв або поспав. І Іодорослішав добирала матеріали для оформлення стенда, стінгазети. Ми, батьки, навіть у старших класах організовували для своїх діточок культпоходи до театру, на виставки.! прощальний вечір знову ж влаштували батьки. Ось як ми опікали ді тей у школі!

/. Проаналізуйте розповідь матері.

• Вкажіть основні прийоми виховання самостійності.

• Яку роль відіграє самостійність у навчанні?

• В одній сім’ї вже стало традицию, що мати й двое хлоїічиків (третьокласник Лееик і шестикласник Сергій) кожної субо ти разом прибирали квартиру. Маги навіть тоді, коли мала змогу прибрати сама, до приходу хлопчиків зі школи не робила цього. Вона вважала, що в синів повинні бути обов’язки ... Та ось уже третю суботу Сергійко приходить зі школи пізніше звичайного. 1 Іершого разу він сказав, що був зайня тий випуском стінної газети, наступного разу просто загрався з хлопцями. 11 а третю суботу Сергійко знову прийшов о 17 годині, коли мати з Лесиком закінчували прибирати квартиру. По тому, як він зайшов, як поклав пор тфель, опустив очі, ма ти зрозуміла, що Сергій почав уникати свого обов’язку. „Як же бути'? Вчинити допит, прочитати мораль?” запитала вона себе. Хвилинку поміркувавши, ма ти вирішила діяти інакше...

»

/. Як ви вважаєте, чому Сергійко почав уникати прибирання квартири'? Чи припустилася мати якихось помилок? Якщо так. то яких саме?

2. Як, на вашу думку, вирішила діяти мати? Обґрунтуйте свою відповідь.

11. Коли Мані було років сім, мати вирішила навчити її в’язанню. Вона подарувала доньці великий клубок червоної бавовни і гачок для в’язання. Терпляче показувала, як тримати гачок, як робити петлі. Маня спочатку взялася за справу гаряче, але пальці не слухалися, петлі виходили нерівні, тому їй усе скоро набридло.

• Мамочко, мені не хочеться в’язати. >і краще буду вчитися шити... - заявила вона, відкладаючи гачок убік.

• І шити навчишся, і в’язати будеш, - спокійно відповіла Марія Олександрівна.

• А для чого, якщо мені не не подобається? - простодушно запитала дівчинка.

• Людина повинна вміти доглянути за собою. Тоді вона буде незалежною, їй не знадобиться просити або примушувати інших, - відповіла мати.

Потім, ніби між іншим, Марія Олександрівна зауважила:

• А клубок цей не простий... Коли зв’яжеш Дмитрикові шарф, на кінчику нитки буде сюрприз...

Маня почала старанно в’язати. Ось і руки вже не такі напружені, і петлі виходять охайними.

Коли Маня зв’язала братові шарф, у неї в руках опинилася маленька смішна лялечка, на яку і була намотана бавовна...

• Який метод застосувала Марія Олександрівна, щоб навчити доньку в язати?

• Наскільки вдало він був використаний?

V. Практичні зипдаїпія

• Складіть програму виховання в себе певної риси характеру, якої, на ваш погляд, вам не вис тачає для встановлення контактів з оточуючими.

• Розробі ть тематичний план проведення бесід медичного працівника з учнями старших класів.

• Бенджамін Франклін (1706-1790; видатний американ­ським просвітитель і державний діяч, один із ав торів декларації незалежності СШЛ, в юності склав для себе „комплекс доброчинностей” із відповідними настановами. В кіпці кожного ^гтижия він відмічав випадки їх порушення. Ось даний комплекс:

• Отримання. їсти й пи ти в міру.

• Мовчання. Говори ти лише те, що може принести користь мені або іншому.

Порядок. Слід складати речі на свої місця; дла кожного заняття мати своє місце й свій час.

Рішучість. І Іотрібио виконувати те, що запланував, що мав намір зробити.

Працьовитість. Не слід витрачати час марно; потрібно постійно бути зайнятим чимось корисним; варто відмовитись від усіх непотрібних дій і кон тактів. Щирість. Пе можна обманювати, потрібно мати чисті думки.

Справедливість. 11с завдавати комусь шкоди; не уникати добрих справ, що входить до твоїх обов’язків.

1 Іомірпість. Слід уникати крайнощів.

• Чис тота. Дотримува тись охайності в одязі та житлі. Спокій. І Іе слід хвилюватись через дрібниці.

Скромність тощо.

ІІронумеруйте пункти даного ,, комплексу доброчинноетеи ”, починаючи і найбільш їначущих і закінчуючи найменш

значущими для вас. Складіть правила для себе, які відображали б ваш ,, Образ-Я”