5. Міжгалузеві комплекси. Функціонально-галузева структура господарства

Галузева класифікація господарської діяльності склалася історич­но, відповідно до практичних проблем управління і не має єдиної ос­нови систематика. Зростаюча диверсифікація економічної діяльності спричиняє появу все нових галузей. Тільки протягом 1940-1990 рр. кількість галузей у промисловості колишнього СРСР зросла майже вчетверо. Галузева структура господарства як основа управління пе­реживає кризу. Вона стала настільки громіздкою, нелогічною та про-тирічивою, що принцип «одна галузь — одне міністерство» стає аб­сурдним. Більшість пострадянських країн, зокрема Росія та Україна, відходять від галузевого принципу управління і впроваджують фун­кціонально-галузевий менеджмент, тобто управління за міжгалузевими комплексами. У другій половині XX ст. в радянській економіці поряд із галузевою класифікацією господарства вже розглядали його струк­туру за так званими міжгалузевими комплексами.

Міжгалузевий комплекс (МГК) — це сукупність галузей і вироб­ництв, що об'єднані спільним народногосподарським завданням (ви­конують одну народногосподарську функцію), тісно взаємопов'язані та взаємозумовлені у своєму розвитку і потребують єдиного — цільо­вого й комплексного — планування та управління. Процес форму­вання міжгалузевих комплексів слід розглядати як об'єктивну зако­номірність розвитку та поглиблення суспільного та територіального поділу праці, посилення протилежних, але взаємопов'язаних тенден­цій диверсифікації (диференціації) та інтеграції суспільного вироб­ництва. МГК — це одна із форм інтеграції суспільного виробництва.

359

Починаючи з 1960 — 1970-х років, у вітчизняній практиці виділяють такі міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний, металургійний хіміко-технологічний, машинобудівний, агропромисловий, лісопро­мисловий, будівельний, транспортний, морегосподарський, науково-технічний, рекреаційний, військово-промисловий, управлінський соціальний, освітньо-культурний, інформаційний, зовнішньоеконо­мічний, інноваційний, інвестиційний, природоохоронний.

Міжгалузеві комплекси мають складну будову. Вони охоплюють різні галузі і види господарської діяльності, різні блоки і ланки — при­родно-ресурсні, функціональні, виробничі, інфраструктурні, соціаль­ні. До того ж МГК можуть мати різні територіальні масштаби — від міжнародних і національних (загальнодержавних) до регіональних і локальних. У таблиці 16 представлена функціональна структураморе-господарськогоміжгалузевого комплексу, що складається з шести блоків та 32 функціональних ланок. Даний приклад свідчить про складність і багатоаспектність управління морським господарством країни та її регіонів, якщо ми маємо на меті реалізацію комплексного підходу щодо повного використання його різноманітного природно-ресурс­ного потенціалу. За цим же прикладом можна переконатись, що різні МГК помітно перекривають один одного: морегосподарський МГК включає такі ланки, що вочевидь належать іншим міжгалузевим ком­плексам — транспортному, машинобудівному, рекреаційному, управ­лінському та ін. Агропромисловий МГК перекривається з машино­будівним, хіміко-технологічним, транспортним, науково-технічним, управлінським. З одного боку, такі «перекриття» ускладнюють класи­фікацію галузей і видів економічної діяльності за міжгалузевими ком­плексами і роблять її нечіткою та неоднозначною. З другого — пере­криття різних МГК можуть слугувати для аналізу ступеня фактичної взаємопов'язаності господарства країни чи регіону, мірою його комп­лексності. Наприклад, у структурі господарства Одещини серед про­відних МГК виділяються машинобудівний і агропромисловий. Але їх перекриття незначне: машинобудівні підприємства області вкрай недостатньо забезпечують регіональний агропромисловий комплекс технікою та знаряддями праці.

Розробка теорії міжгалузевих комплексів дає змогу структурувати господарство за МГК. Як приклад наводимо структуру народного гос­подарства за міжгалузевими комплексами, розроблену Е. Горбуновим (1982). Зрозуміло, що пропонований перелік МГК (табл. 17) представ­ляє авторську систематику, яка в інших дослідників може бути іншою.

360

Умовні позначення до таблиці 16:

1. — потенціал геоекономічного положення (ГЕП) — приморське ГЕП прикордонне ГЕП;

2. — біосферні ресурси контактної зони «суша-море»;

3. — біологічні ресурси морів та Світового океану;

4. — мінерально-сировинні ресурси морського шельфу та Світового океану;

5. — водні ресурси (технічна вода);

6. — рекреаційна ресурси;

7. — енергетичні ресурси (енергія хвильового прибою, припливів — від­пливів, гіпотетичні ресурси газогідратів, різниця температур морських товщ та інші).

II. 1. — Морський транспорт : II. 1.1. — торговий і технічний флот; II. 1.2. — портове господарство; II. 1.3. — берегова інфраструктура.

2. — Морський та океанічний промисел: II.2.1 — промисловий флот, плав-бази та рибоконсервні заводи на суднах; ІІ.2.2. — рибні порти; II.2.3. — кон­сервні заводи, промислова переробка водоростей; ІІ.2.4. — риборозведення; ІІ.2.5. — морекультура.

3. — Морські та океанічні промислові цикли: II.3.1. — розробка мінераль­но-сировинних ресурсів шельфу (пісок, газ, нафта та інші.); II.3.2. — розвідка та освоєння мінерально-сировинних ресурсів Світового океану (залізо-мар-ганцеві конкреції, алмази, фосфоритні конкреції та інші.).

ІІ.4 — Цикли припортових промислових виробництв: ІІ.4.1. — промислова переробка експортної сировини (аміак, карбамід, нафта та інші); ІІ.4.2. — промислова переробка імпортної сировини (чай, кава, цукор-сирець, джут, фосфорити та інші).

5. — Рекреаційне господарство приморського типу: II.5.1. — курортне гос­подарство; 11.5.2. — туризм; 11.5.3. — масовий неорганізований відпочинок.

6. — Зовнішньоекономічна та інноваційна науково-технічна діяльність: ІІ.6.1. — формування вільних (спеціальних) економічних зон; ІІ.6.2. — суміс­не підприємництво; ІІ.6.3. — створення технополісів, технопарків, індуст­ріальних парків, інноваційних зон та інкубаторів.

7. — Біосферна діяльність: ІІ.7.1. — охорона природи, зокрема захист берегів; II.7.2. — моніторинг довкілля: II.7.3. — оздоровлення довкілля.

8. — Оборонна діяльність: ІІ.8.1. — військово-морський флот та його бе­регова інфраструктура; II.8.2. — прикордонні формування та їх інфраструк­тура; II.8.3. — державна митна служба.

362

363

За нам 'ятайте:

• Галузева класифікація господарської діяльності переживає певну кризу: вона формувалась, виходячи з практичних запитів, не має єдиної основи щодо своєї систематики і на даний час стала на­стільки громіздкою, що галузеве управління за схемою «одна га­лузь — один міністр» стало неможливим.

• Природним розвитком галузевої класифікації стала концепція міжгалузевих комплексів, за якою об'єктами управління повинні бути не самі галузі, а їх певні угруповання — міжгалузеві комп­лекси.

• Міжгалузевий комплекс (МГК) — це сукупність галузей і видів економічної діяльності, що об'єднані спільним народногоспо­дарським завданням (виконують загальну народногосподарську функцію), тісно пов'язані та взаємозумовлені у своєму розвитку і потребують єдиного — цільового й комплексного планування та управління.

• Міжгалузеві комплекси почали формуватись у вітчизняній еконо­міці протягом 1960-1970-х років (військово-промисловий, агро­промисловий, паливно-енергетичний та ін. комплекси).

• Міжгалузеві комплекси мають багаторівневу (ієрархічну) складну й розгалужену структуру. Як приклад показана структура морегос-подарського МГК (табл. 16).

• Недоліком МГК як одиниць систематики виробництва є їх пере­криття. В той же час накладання та перекриття різних МГК в ок­ремому регіоні (країні) є ознакою комплексності розвитку госпо­дарства.

• Відомі спроби представити структуру господарства країни чи ре­гіону за МГК (Е. Горбунов, 1982 ), але це питання потребує по­дальшої розробки.

Контрольні питання та завдання

1. З чим пов'язана сучасна криза галузевої класифікації господарської діяльності? Поясніть неможливість подальшого управління народним господарством за галузевим принципом.

2. Що являє собою міжгалузевий комплекс (МГК) ? Чим зумовлена не­обхідність появи концепції МГК? В який час вона започаткована?

3. Дайте дефініцію (визначення) МГК, наведіть приклади МГК.

4. Характеризуйте наявний перелік МГК, окремо виділіть МГК тра­диційні та новітні.

5. Чим зумовлені перекриття різних МГК? Поясніть, чому такі на­кладання та перекриття МГК інтерпретують як показник комплекс­ності розвитку регіону чи країни.

6. Характеризуйте структурування господарства країни за міжга­лузевими комплексами, встановленими Е. Горбуновим (1982).

■