Розділ XIII

СТРУКТУРА ТА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА

1. Структура господарства: зміст поняття

Структура господарства — одна з головних характеристик еко­номіки країни, регіону, міста. Господарські комплекси країн, міст і регіонів складаються з різних видів економічної діяльності, галузей і виробництв, і такі відмінності можуть бути дуже істотними і важ­ливими. Структура господарства різних країн чи регіонів може бути кращою чи гіршою, сучасною чи несучасною (застарілою і навіть архаїчною), ефективною (такою, що дає хорошу віддачу, доходи) чи неефективною, прогресивною (такою, що зумовлює стрімкий еко­номічний розвиток) чи регресивною (такою, що гальмує розвиток), екологічною (такою, що не перевищує допустимих рівнів забруднень) чи неекологічною, високотехнологічною (з високою часткою новіт­ніх технологій) чи низькотехнологічною. Суспільна географія має на меті аналіз і оцінку структури господарства окремих країн, регіонів, промислових вузлів, міст.

Структура господарства — це склад і співвідношення його основ­них складових: сфер, секторів, підрозділів, галузей, видів виробниц­тва, видів господарської діяльності взагалі. Це складне й багатоаспек-тне поняття. Структуру господарства можна аналізувати за формами власності (державні, колективні, приватні підприємства), за перева­жаючими технологіями, за організаційно-економічними формами господарських підрозділів та одиниць. Але суспільну географію ціка­вить перш за все галузево-функціональна структура господарства: з яких галузей чи видів економічної діяльності складається той чи ін­ший господарський комплекс; якою мірою складові частини госпо­дарства пов'язані між собою, збалансовані та пропорційні у своєму розвитку; наскільки прогресивною та ефективною є дана структура господарства; за якими напрямками потрібно здійснювати структур­ну перебудову даного господарського комплексу. Прогресивна висо-котехнологічна структура господарства — це основа високого рівня економіки, і навпаки — застаріла й неефективна структура госпо­дарства є першопричиною його занепаду.

Структуру господарства оцінюють як таку, в цілому для госпо­дарських комплексів країн, регіонів, міст. Разом з тим аналізують структурний склад окремих сфер господарства, секторів, видів еко­номічної діяльності, галузей. Значне поширення в економіці набув аналіз внутрішньогалузевих пропорцій, за яким оцінюють повноту та збалансованість підгалузей і видів виробництв у складі окремих га­лузей.

Структуру господарства аналізують за головними господарськими пропорціями, методом порівняння пропорцій різних країн і регіонів, зокрема економічно успішних і відсталих. Слід пам'ятати, що кожна галузь, кожне виробництво має свою генезу: на певній стадії еконо­мічного розвитку галузь чи вид виробництва зароджується, зростає, досягає максимального розвитку і з часом поступається іншим, більш сучасним та ефективним. Скажімо, металургійно-коксохімічний комплекс виробництв, який нині є лідером в економіці України, у єв­ропейських країнах (Велика Британія, Німеччина) був пріоритетним у часи першої промислової революції (середина ХУНІ-ХІХ ст.), після чого поступився першістю новим галузям. Галузь, яка виступала ліде­ром, а з часом лідерство втратила, попадає у кризову фазу, яку назива­ють структурною кризою. У багатьох країнах у першій половині XX ст. відбулись «вугільні» та «металургійні» кризи. Показово, що на даний час вугільна криза протікає в Україні. Причини її різні, але головний чинник один — структурна криза. Подібну структурну кризу прохо­дитиме з часом і вітчизняна металургія.

Загальноприйнятої ідеальної структури господарства не існує. Тим не менш кожна країна, кожен регіон, кожне місто ведуть (повин­ні вести) постійний моніторинг структури своїх господарських комп­лексів, основних тенденцій її розвитку і намагаються її оновлювати та модернізувати з урахуванням досягнутого науково-технічного рівня та інвестиційних можливостей. Зауважимо, що практично у всіх пост­радянських країнах проблеми структурної перебудови господарства визначені пріоритетними, оскільки їм у спадщину від колишнього СРСР дістались вкрай розбалансовані господарські комплекси із за­старілими енерго- і ресурсоємкими технологіями, з високою часткою екологічно небезпечних виробництв, з дуже низькою ефективністю суспільного виробництва.

330

331

Запалі 'я та й те:

• Структура господарства — головна характеристика економіки країни, регіону, міста. Прогресивна, високотехнологічна струк­ тура господарства являє собою основу високого рівня економіки

і навпаки — застаріла й розбалансована структура економіки є першопричиною її відставання.

• Структура господарства характеризує склад і співвідношення складових частин господарства, а саме: сфер, економічних сек­торів, підрозділів, міжгалузевих комплексів, груп галузей, галузей, видів виробництв, видів економічної діяльності.

• Структура господарства представляє будову економіки за її скла­довими — видами економічної діяльності, галузями та виробниц­твами.

• Структуру господарства аналізують і оцінюють за головними на­родногосподарськими пропорціями, тобто за співвідношенням сфер, секторів, підрозділів господарства, міжгалузевих комплек­сів, груп галузей, галузей, видів виробництв, видів економічної діяльності взагалі.

• Загальноприйнятої, ідеальної структури господарства не існує. Тому наявну структуру економіки країни, регіону, міста оцінюють методом порівняння з більш і менш розвиненими країнами, регіо­нами та містами, відповідно.

• Кожна галузь проходить різні фази свого розвитку — зародження, зростання, розквіту, занепаду, відмирання. Останні фази зумов­лені кризовою ситуацією, яку називають структурною кризою, тобто економічною кризою, зумовленою відмиранням застарілої галузі.

• Кожна країна (регіон, місто) повинна постійно вдосконалювати структуру свого господарства відповідно до розвитку науки і тех­ніки, регулярно модернізувати її.

Контрольні питання і завдання

1. Поясніть зміст і функції поняття «структура господарства». Дайте його визначення.

2. Покажіть залежність рівня соціально-економічного розвитку країни (регіону, міста) від ступеня прогресивності — регресивності структури господарства.

3. Як аналізують і оцінюють структуру господарства?

4. Що являє собою структурна криза? З чим пов'язаний неминучий занепад кожної галузі?

5. Наведіть приклади структурних криз у світовій економіці. Якою мірою вони проявляються в Україні?

6. Чи існує ідеальна чи еталонна структура господарства ? Що при­ймають за еталон, оцінюючи наявну структуру господарства країни, регіону, міста?

7. Характеризуйте недоліки та диспропорції сучасної структури гос­подарства України. Поясніть нагальну необхідність структурної пере­будови економіки України.