3. Вимоги щоДо оформлення магістерської дипломної роботи

Магістерська дипломна робота має бути виконаною і оформленою з додер­жанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Текст роботи має бути надрукований на принтері через півтора міжрядкових інтервали на одному боці аркуша білого паперу формату А4. Шрифт Times New Roman Cyr, 14 пт. Можна також подати таблиці та ілюстрації на аркушах формату A3.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями лівим - не менше ніж 30 мм, правим — не менше ніж 10 мм, верх­ньому не менше ніж 20 мм, нижнім — не менше ніж 20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15-20 мм.

Дипломна робота починається з титульного аркуша, який повинен містити усі реквізити й підписи, передбачені формою (зразок оформлення див. у додатку В).

Зa титульним аркушем розміщують послідовно реферат (0,5-1 сторінка), в якому слід указати загальний обсяг роботи, кількість таблиць, рисунків, ключові поняття і викласти в дуже стислій формі сутність роботи (зразок наведено в додатку Г), відгук наукового керівника, зовнішню рецензію, зміст роботи, вступ, перший, другий, третій розділ, висновки, список використаної літератури, додатки.

У змісті зазначають початкові сторінки кожного розділу і параграфа. Назви розділів і параграфів у змісті й тексті мають бути однаковими. Реферат, відгук наукового керівника і зовнішню рецензію не нумерують.

Вступ, кожний розділ, висновки і пропозиції та список рекомендованої літератури починаються з нової сторінки, а наступний підрозділ — одразу після за­кінчення попереднього.

Текстова частина магістерської дипломної роботи, рисунки, таблиці мають бути надруковані на принтері.

Розділи, підрозділи, пункти й підпункти слід нумерувати араб­ськими цифрами та друкувати з абзацним відступом.

Скорочення слів у тексті, крім загальноприйнятих, не допускається. Розділи позначаються порядковими номерами арабськими цифрами (1,2,3), підрозділи позначаються номером розділу та підрозділу через крапку (1.1, 1.2 або 2.1, 2.2, 2.3)

Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1., 1.1.2, 1.1.3 і т.д.).

Після номеру розділу, підрозділу, пункту і підпункту в тексті роботи крапку не ставлять.

Нумерація сторінок магістерської дипломної роботи має бути наскрізною. Номер сторінки проставляється арабськими цифрами у правому верхньому кутку без крапки в кінці. Але титульна сторінка, (перша сторінка магістерської дипломної роботи) та такі структурні частини дипломної роботи, як зміст, додатки не мають порядкового номера.

Заголовки

Розділи, підрозділи повинні мати заголовки, що чітко й корот­ко відображають їх зміст.

Заголовки розділів, підрозділів і пунктів слід друкувати з абзацними підступом з великої літери без крапки в кінці та без під­креслення.

Якщо заголовок складається з двох речень, їх відокремлюють крапкою та використання набірних друкарських форм заголовки розділів і підрозділів слід виділяти шрифтом.

Для написання обраної теми магістерської дипломної роботи необхідно підібрати нормативно-правові акти та літературні джерела, які необхідні, приблизно в кількості - 90-110 найменувань. Опрацювання літературних джерел має бути дослідницьким, без копіювання текстів інструкцій, інших нормативних актів. Огляд чинного законодавства і сучасної наукової літератури супроводжується обов'язковим посиланням на літературні джерела (як правило, вказується номер джерела згідно зі списком використаної літератури і зазначається сторінка).

Література

Перелік використаних літературних джерел подається за порядковими номерами у такій послідовності: документи органів влади, нормативні акти Мінфіну і НБУ, наукова й методична література. Літературні джерела наводяться в алфавітному порядку за прізвищами авторів. Зазначаються:

прізвища та ініціали авторів, назва роботи, місто й назва видавництва, рік видання, кількість сторінок. При використанні матеріалів, опублікованих у періодичних виданнях указують прізвища, ініціали авторів, назву статті, назву газети чи журналу, рік, номер, сторінку.

Огляд спеціальної й періодичної літератури в магістерській дипломній роботі повинен бути представлений у вигляді таблиць 3.1.та 3.2.

Таблиця 3.1.

Характеристика нормативно - правової бази, використаної в обліку й контролі господарських операцій (із обраної теми дипломної роботи)

№з/п	Назва документу	Ким і коли затверджений (дата, номер)	Короткий зміст	Використано при написанні роботи
1	2	3	4	5

Таблиця 3.2.

Характеристика спеціальної літератури, використаної в обліку й контролі господарських операцій (із обраної теми дипломної роботи)

N з/п	Автор	Назва роботи, видавництва, рік видання, номер, сторінка	Короткий зміст	Використано при написанні роботи
1	2	3	4	5

Таблиці

Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівню­вання показників. Назва таблиці (за наявності такої) має точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над табли­цею.

У разі перенесення частини таблиці на наступну або інші сто­рінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таб­лиць, як показано на рисунку.

Приклад побудови таблиці

Таблиця 3.3.

(номер)

Назва таблиці

Головка таблиці						Заголовки стовпців
						Підзаголовки стовпців
	1	2	3	4	5	Нумерація стовпців
Боковик						Рядки
(заголовки рядків)

Таблиці (за винятком таблиць у додатках) слід нумерувати арабськими цифрами.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

Напис "Таблиця" із зазначенням її номера розміщують у правому верхньому кутку над відповідним заголовком таблиці. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу, підрозділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад, "Таблиця 2.3.1." (перша таблиця третього підрозділу другого розділу).

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова "Подовження таблиці" і вказують номер таблиці, наприклад: "Продовження таблиці 2.3.1.". Кожну таблицю треба супроводжувати коротким аналізом, коментарем. Термінологія і визначення показників повинні бути єдиними і відповідати стандартам, а при їх відсутності - загальноприйнятим правилам в науковій літературі.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова “таблиця” із зазначенням її номера. Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців - з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині.

Таблиці ліворуч, праворуч і знизу, як правило, обмежують лініями.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і стовпців діагональними лініями не допускається.

Заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці. За необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців.

Головку таблиці треба відокремлювати лінією від тексту таблиці.

Таблицю (залежно від її розміру) розміщують під текстом першим посиланням на неї або на наступній сторінці, а за необхідності — у додатку до роботи.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одним або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку й боковик.

Графічний матеріал

Графічний матеріал — рисунки (схеми, діаграми і т. ін.) роз­міщують у стандарті для встановлення властивостей або характе­ристик об'єкта, а також для ліпшого розуміння тексту стандарту. На графічний матеріал мають бути посилання в тексті стандарту.

Графічний матеріал треба розмістити безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності — у додатку.

За наявності у стандарті таблиць, що доповнюють графічний матеріал, таблиці слід розміщувати після графічного матеріалу. Графічний матеріал може мати тематичну назву, яку розміщують під ним.

За необхідності під графічним матеріалом розміщують пояс­нювальні дані. Слово «рисунок» і назву подають після поясню­вальних даних.

Графічний матеріал (за винятком графічного матеріалу додат­ків) слід нумерувати арабськими цифрами наскрізно.

Наприклад, "рис 1.1.1." (перший рисунок першого підрозділу першого розділу). Номер графічного матеріалу, його назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під графічним матеріалом.

Підпис під графічним матеріалом, звичайно, має наступні елементи:

Найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис.";

Порядковий номер графічного матеріалу, який вказується без знаку номера арабськими цифрами.

Тематичний заголовок графічного матеріалу, що містить текст із якомога стислою інформацією.

Графічний матеріал кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка (Рис В. 3).

Рисунок (діаграму, схему і т. ін.) як правило, спід виконувати на одній сторінці.

Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі.

Формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:).

Формули за винятком тих, які є в додатках, мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1).

Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у лужках.

Приклад:

.....у формулі (1).

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначен­ні додатка.

Приклад:

... у формулі (В.1).

Можлива нумерація формул у межах розділу. У цьому разі номер формули складається з номера розділу, номера підрозділу і порядкового но­мера формули, відокремлених крапкою.

Приклад

(3.1.1.), (3.1.3.).

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наве­дені безпосередньо під формулою.

Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де».

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні магістерської дипломної роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в магістерській дипломній роботі або на ідеях і висновках яких розробляються пробами, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота. Та­кі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити до­стовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрації таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в магістерській дипломній роботі.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад [4, с. 35]), або під текстом цієї сторінки у вигляді виноски, в якій указують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

Додатки

Матеріал, що доповнює положення стандарту, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що позв'язуються на ЕОМ і т. ін.

Додатки можуть бути обов'язковими та інформаційними. Інформаційні додатки можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, І, Й, О, Ч, Ь. Після слова «Додаток» друкують літеру, що позначає його послідовність.

Допускається позначення додатків літерами латинської абетки винятком літер І та О.

У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами. Якщо у стандарті один додаток, то він позначається «Додаток А».

Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначен­им угорі в середині сторінки слова «Додаток» і його позначенням, а під ним у дужках для обов'язкового додатка друкують сло­во “обов'язковий”, а для інформаційного — «рекомендований» чи «довідковий». Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформа­ція (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий но­мер джерела у списку використаної літератури та номери сторі­нок з яких узято інформацію.

Перелік джерел інформації, що було використано під час виконання магістерської дипломної роботи, укладають у встановленій послідовності:

1) Закони України;

2) інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;

3) наукова, навчально-методична, спеціальна література, ви­дана українською або російською мовами;

4) наукова, навчально-методична, спеціальна література, ви­дана іноземними мовами.

По кожному з перелічених розділів списку літератури першоджерела вміщуються у перелік в алфавітному порядку (згідно з українською або латинською – для іншомовних видань – абеткою).

Набір елементів бібліографічного списку літературних джерел різних видів (Закон України, підручники, навчальні посібники, монографія, стаття, перекладне видання, статистичний щорічник, оригінальне зарубіжне видання), спосіб написання кожного елемента, використання розділових знаків тощо наведено нижче.

Таблиця 3.4.