
- •1 . Актуальність теми
- •2. Навчальна мета
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
- •3.1. Міждисциплінарна інтеграція
- •3.2. Зміст теми
- •3.3. Рекомендована література:
- •3 .4. Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою з теми: «Тип Круглі черви»
- •3.5. Матеріали для самоконтролю: Питання
- •Тестові завдання
МОЗ України
І
вано-Франківський
базовий медичний коледж
самостійної
роботи студентів
для підготовки до практичного заняття
з навчальної дисципліни
«Медична біологія» з теми:
„Тип Круглі черви”
Підготували:
викладачі медичної біології
Кордис Т.О.
Колесник Т.П.
м.Івано-Франківськ
1 . Актуальність теми
Останнім часом людина перестала замислюватися над тим, хто найстрашніший хижак: лев, тигр, вовк чи алігатор? Від вовка, лева чи алігатора можна втекти або заховатися. Але в природі існують хижаки, які оселяються в організмі людини і починають «жувати» її зсередини — це гельмінти. Актуальність вирішення цієї проблеми особливо гостро відчувається сьогодні. Цю біологічну загрозу відокремлюють у спеціальну групу небезпек для людини. Чому цю проблему відносять до соціальних проблем? У великому мегаполісі, де проблеми урбанізації особливо актуальні, ми часто забуваємо, що наші недуги можуть бути пов'язані саме з «небажаними гостями» в нашому організмі. Недостатня освіченість, слабка пропаганда здорового способу життя серед різних верств населення, мода на домашніх тварин, недотримання санітарно-гігієнічних норм, нерозуміння екологічних проблем збереження води, повітря, ґрунтів, несвоєчасне звернення до лікаря-гельмінтолога та багато інших проблем сприяють появі цього негативного соціального явища в сучасному суспільстві.
2. Навчальна мета
Знати:
морфофізіологічні особливості паразитичних гельмінтів типу Круглі черви;
цикли розвитку, шляхи інвазій даних гельмінтів;
методи лабораторної діагностики та профілактики гельмінтозів, викликаних круглими червами.
Вміти:
ідентифікувати статевозрілих нематод за систематичними ознаками;
відрізняти самців паразитичних нематод від самок;
обґрунтовувати основні заходи особистої та громадської профілактики нематодозів.
3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
3.1. Міждисциплінарна інтеграція
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
Забезпечуючі: Зоологія
Українська мова та література
Латинська мова з медичною термінологією |
Характеристику типу Круглі черви
Словниковий склад, майстерність письма
Значення латинської мови розвиток медицини |
Розрізняти за будовою різних представників типу Круглих червів
Граматично правильно формулювати та запису-вати терміни та поняття
Читати, писати латинською мовою |
Забезпечувані: Всі клінічні дисципліни
|
Захворювання, викликані паразитами типу Круглі черви
|
Ідентифікувати за систе-матичними ознаками пред-ставників круглих червів - паразитів людини. Попереджувати виникнення захворювань, викликаних паразитами типу Круглі черви
|
3.2. Зміст теми
Клас Власне круглі черви (Nematoda)
Властиві ознаки:
всі представники є паразитами людини;
шкірно-м'язовий мішок нематод утворений кутикулою, гіподермою і мускулатурою;
первинна порожнина тіла (псевдоцель) виповнена рідиною і містить внутрішні органи;
травна система представлена ротовим отвором з трьома "губами" і травною трубкою, яка ділиться на три відділи: передній, середній і задній, останній закінчується анальним отвором;
кровоносна і дихальна системи відсутні; дихання відбувається через покриви тіла або анаеробно;
видільна система представлена однією-двома одноклітинними шкірними залозами, від яких відходять бічні сліпозамкнені канали; в передній частині вони сполучаються в один непарний канал, який відкривається назовні порою; функцію виділення виконують також фагоцитарні клітини вздовж видільних каналів;
нервова система складається з навкологлоткового кільця і нервових стовбурів: спинного, черевного і чотирьох бічних;
органи чуттів - дотикові і смакові горбики, розташовані навколо рота, а у самців дотикові горбики знаходяться на задньому кінці тіла;
статева система: у самки є правий і лівий яєчники, яйцеводи, права і ліва матки, які сполучаються у загальну піхву, що відкривається назовні; у самця наявні непарний сім'яник, сім'япровід, сім'явипорскувальний канал, що відкривається у задню шийку;
розвиток відбувається з перетвореннями: яйце – личинка – статевозріла форма, у деяких нематод спостерігається живородіння;
у життєвому циклі більшості видів паразитів круглих червів відсутня зміна хазяїнів.
Аскарида людська - збудник аскаридозу.
Паразитує в тонкій кишці людини. Широко розповсюджений гельмінт.
Морфологічні особливості. Самка довжиною до 40 см, самець -15-25 см. Форма аскариди веретеноподібна. Задній кінець тіла самця закручений на черевну сторону. Тіло вкриває кутикула, яка складається з 10 шарів. Під нею розміщена гіподерма, а під гіподермою – мускулатура у вигляді 4-х поздовжніх м'язів: спинного, черевного і двох бічних. Аскарида активно рухається проти їжі в травному тракті людини. Травна система починається ротовим отвором з трьома губами: дорзальною і двома латеральними. Яйця аскариди овальні, оточені трьома оболонками – волокнистою, глянцевою і горбкуватою. За добу аскарида відкладає 100-240 тис. яєць.
Життєвий цикл. Аскарида людська – геогельмінт. Остаточним і проміжним хазяїном є тільки людина. У тонкій кишці самка відкладає запліднені яйця. З фекаліями хазяїна вони виводяться назовні. Для їх розвитку необхідний вільний кисень, температура +18-25°С, вологий грунт. За таких умов через три тижні яйця стають інвазійними. Яйця людської аскариди досить стійкі до несприятливих чинників зовнішнього середовища і можуть зберігати життєздатність до шести років. Але при температурі +60...+70 °С вони гинуть. Людина заковтує інвазійні яйця з їжею, водою і брудом рук. У кишках із яйця виходить личинка, яка пронизує стінки кишок, подає в кров'яне русло, мігрує з током крові через печінку, праве передсердя, правий шлуночок, по малому колі кровообігу до легень. Із легеневих капілярів личинка подає у легеневі альвеоли, а потім по дихальних шляхах: бронхи – трахеї — гортань – глотка.
Життєвий цикл аскариди людської: 1 - дорослі особини в організмі хазяїна; 2 - запліднене яйце; 3 - інвазійне яйце; 4 - фактор передачі.
У ротовій порожнині личинка із слиною знову заковтується і потрапляє у шлунково-кишковий тракт. Тривалість міграції становить 14-15 днів. Через 2,5-3 місяці личинка перетворюється у статевозрілу форму. Одночасно в організмі людини може паразитувати кілька сотень аскарид.
Патогенна дія. Аскарида людська виділяє токсичні продукти обміну. Личинка руйнує тканини внутрішніх органів. У хворих аскаридозом спостерігається різке підвищення температури, болі в грудях, животі, втрата апетиту, зниження працездатності. При проникненні аскариди у жовчну протоку виникає жовтяниця, у печінку – абсцес.
Діагностика. На ранніх стадіях інвазії проводять тест мокротиння на вміст личинки, на пізніх – дослідження фекалій на наявність яєць аскариди.
Профілактика. Дотримання правил особистої гігієни, миття овочів та фруктів санітарно-просвітницька робота, лікувально-профілактичні заходи.
Гострик - збудник ентеробіозу, географічно найпоширенішої хвороби.
Паразитує у нижніх відділах тонкої кишки.
Морфологічні особливості. Гострики — це дрібні гельмінти білого кольору. Самка довжиною до 10 мм, самець – 2-5 мм. Передній кінець тіла має везикулу – кутикулярне розширення, за допомогою якого гельмінт кріпиться до стінки кишки. Задній кінець тіла самця закручений. Живляться гострики вмістом кишок. Матка з яйцями займає майже всю порожнину тіла. Яйця безбарвні, овальні, асиметричні, розмірами 50 х 30 мкм.
Життєвий цикл. Гострики - геогельмінти. Людина є єдиним хазяїном. Запліднена самка – гостриця рухається до анального отвору, виходить назовні і впродовж 15-20 хв. відкладає на шкіру промежини людини від 10 до 15 тис. яєць. При цьому виникає свербіння. Яйця можуть розсіюватись на білизну, на побутові предмети, дитячі іграшки. Через 4-6 годин яйця стають інвазійними.
Життєвий цикл гострика: 1 - статевозріла самка в організмі хазяїна; 2 - незріле яйце; 3 - зріле яйце; 4 - фактор передачі.
Людина заражається перорально. Можливе явище аутореінвазії – повторне самозараження. Тривалість життя гострика - 1 місяць. Самка після відкладання яєць гине.
Патогенна дія. Гострики пошкоджують стінки кишок, можуть проникати в апендикс і викликати запальні процеси. У хворого спостерігається неспокійний сон, погіршується самопочуття, можливі нервові розлади.
Профілактика. Особиста гігієна, догляд за руками і нігтями, гігієна харчування, лікування і профілактика хворих, санітарно-просвітницька робота.
Діагностика. Дослідження яєць у зскрібках з періанальних складок шкіри.
Волосоголовець людський - збудник трихоиефальоз.
Локалізується у сліпій кишці, верхніх відділах тонкої кишки. Широко розповсюджений гельмінт.
Морфологічні особливості. Волосоголовці - це своєрідні за формою гельмінти сірого кольору. Тіло його вкрите посмугованою кутикулою. Передня частина тіла ниткоподібна і нагадує волосинку. У ній проходить видовжений стравохід. Цим кінцем тіла він проникає у слизову оболонку кишки, де паразитує і живиться кров'ю і тканинною рідиною. Задня частина потовщена. У ній знаходиться статева система. У самки – це яєчник, яйцепровід, матка, піхва; у самця – сім'яник, сім'япровід, сім'явипорскувальний канал. Яйця жовто-коричневого кольору, з багатошаровою оболонкою, мають бочкоподібну форму. На полюсах наявні коркоподібні утвори. Саме за цими ознаками яєць діагностують трихоцефальоз. Співвідношення ниткоподібної і потовщеної частини тіла у самок становить 2:1, у самців – 3:1. Крім цього, задній кінець самця спірально закручений у бік спини. Загальна довжина паразита 3-5 см.
Життєвий цикл волосоголовця людського: 1 - статевозрілі форми в організмі хазяїна; 2 - запліднене яйце; 3 - інвазійне яйце зі зрілою личинкою; 4 - овочі, через які можливе зараження.
Життєвий цикл. Волосоголовець – геогельмінт. У життєвому циклі зміна хазяїна відсутня. Запліднена самка відкладає яйця, які з фекаліями виводяться назовні. Подальший розвиток відбувається у вологому грунті при температурі 25-35 °С. Через 25 – 30 днів у яйці формується личинка. Зараження людини відбувається при споживанні яєць з овочами і фруктами, а також занесенні їх у рот брудними руками. У кишечнику людини личинки виходять з яйцевих оболонок і без міграції за 30-45 діб перетворюються на статевозрілі форми. Тривалість життя волосоголовця 5-6 років. Яйця зберігають життєздатність 1-2 роки.
Патогенна дія. Волосоголовці порушують функцію кишечнику, руйнують слизову оболонку, викликають отруєння організму продуктами життєдіяльності. У хворого спостерігаються болі в животі, нервові розлади, дратівливість.
Діагностика: лабораторне дослідження мазків виділень людини на вміст яєць волосоголовця.
Профілактика. Гігієна харчування, догляд за руками, дотримання правил гігієни |у санітарних вузлах, санітарно-просвітницька робота у навчальних закладах.