Перекристалізація

Очищення твердих хімічних речовин перекристалізацією по­лягає в різній розчинності певної речовини в певному розчиннику залежно від температури. Процес перекристалізації складається з декількох етапів: приготування розчину, фільтрування гарячого розчину, охолодження, кристалізація, відділення кристалів від маточного розчину.

Речовину, яку необхідно перекристалізувати, розчиняють у дистильованій воді або в органічному розчиннику при певній тем­пературі. У гарячий розчинник невеликими порціями уводять кри­сталічну речовину доти, поки вона перестане розчинятися. Гаря­чий розчин відфільтровують на лійці для гарячого фільтрування. Фільтрат збирають у склянку, поставлену в кристалізатор з холод­ною водою, подрібненим льодом або з охолодженою сумішшю. При охолодженні з відфільтрованого насиченого розчину випарюють дрібні кристали. їх відфільтровують на лійці Бюхнера, потім ви­сипають з неї кристали на складений удвоє листок фільтрувально­го паперу. Скляною паличкою розміщують кристали рівним ша­ром, накривають іншим листком фільтрувального паперу і відтис­кують кристали між листками. Операцію повторюють декілька разів, поки папір не перестане зволожуватися. Потім кристали пе­реносять у банку.

Щоб отримати дуже чисту речовину, перекристалізацію повто­рюють декілька разів.

Сублімація

Сублімація— це процес, за якого кристалічна речовина випа­ровується, а потім конденсується з утворенням кристалів. Від пе­рекристалізації сублімація відрізняється більшим виходом чистого продукту і відбувається за температури нижчої, ніж температу­ра плавлення речовини. її застосовують тоді, коли речовину немож­ливо очистити перекристалізацією, оскільки вона розкладається при температурі плавлення.

У фаянсову ступку кладуть речовину, що сублімується, накри­вають лійкою, між ступкою і лійкою кладуть фільтрувальний папір з отвором, щоб утворені кристали не падали знову в ступку. Дно ступ­ки обережно нагрівають, лійку охолоджують вологим фільтру­вальним папером. Чиста речовина осаджується на стінках лійки.

Дистиляція, або перегонка

Воду дистилюють за допомогою аквадистиляторів (АД).

Аквадистилятори — це установки, призначені для добування апірогенної води. Принцип конструкції у різних АД спільний: ви­хідна вода нагрівається, доводиться до кипіння, випаровується, а пара потім конденсується і охолоджується. Сучасні АД є комплекс­ними установками, що складаються з водопідготовлювачів, сепа­раторів, конденсаторів, холодильників, алонжів (перехідних тру­бок до збірників), збірників.

- 3 -

Залежно від конструкції аквадистилятори поділяють на авто­номні, залежні, багатоступінчасті, атмосферні, вакуумні, атмос­ферно-вакуумні.

Використовують відцентрові, інерційні, гравітаційні та комбі­новані сепаратори.

Збирають та зберігають апірогенну воду в спеціальних збірни­ках. Використовують збірники двох типів: з конструктивним еле­ментом для нагрівання і охолодження апірогенної води і без нього.

Встановлений параметричний ряд АД використовують медичні заклади. АД повинні переганяти 1—1,5; 4; 10; 20л/годіт.д. Існу­ють збірники місткістю — 6, 16, 40, 100 і 250 л.

Дистильована вода (А^ріа сІееШіаіа) — вода, очищена від роз­чинених у ній домішок шляхом дистиляції. Вона широко застосо­вується як розчинник у медицині для приготування розчинів лікарських речовин. Простерилізовану дистильовану воду викори­стовують для приготування ліків (очних крапель). її отримують із питної води в спеціальних перегонних апаратах — аквадистилято-

рах. Воду шляхом дистиляції очищують від нелетких домішок, для чого її попередньо кип'ятять протягом 15—30 хвилин у відкрито­му котлі або обробляють спеціальними хімічними речовинами, переводячи леткі речовини в нелеткі. Перші порції дистиляту відкидають. Дистильована вода, зібрана в приймач, повинна бути захищена від потрапляння пилу та інших домішок. Одержана із дотриманням усіх необхідних правил, дистильована вода є прозо­рою безбарвною рідиною без запаху і смаку, її рН 5,0—6,8, сухий залишок не повинен перевищувати 0,001 %. Дистильована вода по­винна відповідати певним вимогам щодо вмісту відновлюваних ре­човин, амоніку та амонійних солей, диоксиду карбону, нітратів і нітритів, хлоридів, сульфатів, кальцію та важких металів.