
- •40. Об'єкти витрат і об'єкти калькулювання, калькуляційні одиниці.
- •41. Склад та види собівартості.
- •42.Характеристика і сфера застосування простого, позамовного , попередільного та нормативного методів обліку і калькулювання.
- •46.Складання нормативних калькуляцій.
- •47. Облік зміни норм.
- •53. Сутність бюджетування та його організація.
- •54. Види і форми бюджетів. Загальна характеристика операційного і фінансового бюджетів.
40. Об'єкти витрат і об'єкти калькулювання, калькуляційні одиниці.
Об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.
Об’єкт калькулювання – одиниця продукції чи послуги, яку виробляє організація і яка потребує визначення її собівартості.
Об’єкт обліку витрат – це ознака, відповідно якої проводять групування виробничих витрат для цілей управління. Об’єкти обліку витрат виробництва надзвичайно різні, оскільки згідно з
П(С)БО 16 “Витрати” ними є продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, що потребують визначення пов’язаних з їхнім виробництвом (виконанням) витрат.1 Таким чином, неможливо подати хоча б скорочений узагальнений перелік типових об’єктів обліку витрат на конкретних підприємствах, бо на кожному з них вони відрізняються, навіть якщо це підприємства однієї галузі.До того ж об’єктами управлінського обліку витрат виробництва є дві групи:
центри відповідальності та види продукції (робіт, послуг), що теж ускладнює визначення такого переліку, адже навіть на однотипних підприємствах може бути різна організаційна структура. Тому на конкретному підприємстві при визначенні об’єктів обліку витрат і калькулюванні собівартості продукції доводиться базуватися не на загальних визначеннях, а враховувати його особливості з метою забезпечення. Метою обліку витрат і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне, повне і достовірне відображення фактичних витрат на виробництво продукції для забезпечення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Витратами звітного періоду визнають або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнають витратами певного періоду водночас із визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати із доходом певного періоду, відображають у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Об’єкт калькулювання – це вид продукції, напівфабрикату, окремих продуктів різного ступеня готовності відповідно споживчої вартості. Об’єкти калькулювання мають прямий зв’язок з калькуляційними одиницями.
Калькуляційна одиниця - це первинний об'єкт калькулювання, яким, залежно від технологічних і організаційних особливостей виробництва продукції, може бути натуральна одиниця продукції, зведена одиниця, одиниця роботи, вартісна одиниця, а також замовлення, група однорідних виробів. На практиці застосовуються такі групи калькуляційних одиниць:
— натуральні /тонни, кілограми, штуки, погонні метри, квадратні метри, кубічні метри, гектари, літри, кіловат-години тощо/;
— умовно-натуральні /кубічний метр залізобетонних виробів, квадратний метр столярних виробів, тонна металоконструкцій, умовна банка консервів, сто пар взуття певного артикула, умовна тисяча штук цегли тощо/;
— умовні /тонно-кілометри, машино-зміни, машино-години тощо/;
— приведені /маса продукту в перерахунку на вміст корисних речовин/;
— вартісні /витрати на І тис. грн виконаних робіт, сума матеріальних витрат у розрахунку на І грн випущеної продукції, величина прямих витрат у виробничій собівартості виконаних робіт тощо/;
— трудові /людино-години, людино-дні тощо/;
— експлуатаційні /одиниця потужності машин, двигунів, виробничої споруди, корисна площа будівлі, параметри приладів, посадочне місце в закладах соцкультпобуту тощо/.
Враховуючи специфіку капітального будівництва, як окремі види калькуляційних одиниць, крім вищезазначених, застосовуються ще й такі, як будівельні одиниці /об’єкт або технологічний етап будівництва. конструктивний елемент або однорідна частина об’єкта будівництва/, укрупнені одиниці /кубічний метр будівлі, кілометр довжини зовнішніх інженерних комунікацій або доріг та ін./. Важливого значення набуває правильний вибір калькуляційних одиниць у будівельному комплексі. Індивідуальний характер будівельного виробництва ускладнює використання єдиних калькуляційних одиниць. Проте у цьому напрямку слід вести пошуки. Практика діяльності будівельних організацій засвідчує необхідність їх вибору не лише щодо характеру об’єктів будівництва, а й можливостей організації аналітичного обліку /зокрема, за видами робіт і конструктивними елементами споруд.Калькуляційні одиниці використовуються на стадії складання калькуляції, коли визначаються витрати в розрахунку на одиницю продукції, робіт і послуг.