Ринок промислових продуктів та його інфраструктура

Ринок промислових продуктів (діловий ринок) - це сукупність споживачів які використовують продукт (предмет ринку) з метою його подальшої участі у виробничій діяльності. Ринок промислових продуктів, порівняно з ринком споживчих продуктів, має наступну специфіку:

1.Значно менша кількість покупців та продавців.

2. Щільні відносини між покупцями та продавцями.

3. Більші масштаби закупівель.

4. Географічна концентрація покупців та продавців.

5. Продуктивність попиту, що означає збільшення обсягів попиту на ринку споживчих продуктів в результаті збільшення продаж на ринку промислових продуктів та навпаки.

6. Нееластичність попиту - слабка реакція споживачів на зміну цін.

7. Різкі коливання попиту.

8. Професійність покупців, тобто глибоке знання предмету закупівель та високі вимоги до якості.

9. Специфічні способи продажу. Бартер, лізинг, товарний кредит.

Ринок промислових продуктів, за специфікою предмету ринку, класифікується на:

- ринок ресурсів;

- ринок сировини;

- ринок конструкційних матеріалів;

- ринок енергії;

- ринок продовольчих продуктів та сировини;

- ринок обладнання та технологій;

- ринок робіт та послуг.

За об'єктом ринки класифікуються на: ринки корпоративних, державних, індивідуальних закупівель.

Основним механізмом руху продуктів на ринку промислових товарів є закупівлі. Закупівлі - це сукупність формалізованих процедур на підприємстві, що забезпечують реалізацію потреб у стровині та матеріалах, засобах виробництва. В процесі закупівель існують обов'язкові учасники, що формують механізм закупівель:

1.Ініціатори. Посадові особи, які мають право виражати певну потребу та звертатись щодо її реалізації.

2. Користувачі - структурний підрозділ, що використовує предмет закупівлі.

3. Особа, що впливає на рішення.

4. Особа, що приймає рішення.

5. Особи, що відповідають за безпеку.

Ринок ресурсів є олігополією або монополією, що регулюється державою або інституціями, які створені учасниками ринку. Ціноутворення на ринку ресурсів відбувається за біржовим механізмом, шляхом регулювання, або в результаті згоди більшості учасників. Біржовий механізм ціноутворення функціонує на основі коротко- та сердньострокового прогнозування потреби у галузях, що споживають відповідний продукт.

Переважна більшість номенклатури ресурсів продається на відповідних біржах. Олігополія на ринку передбачає біржовий механізм, а монополія - державне регулювання. Держрегулювання передбачає встановлення конкретного тарифу нормативним шляхом.

Ринок технологічного обладнання є висококонкурентним, динамічним, з високою потребою у інноваціях, тобто удосконаленнях технології, що суттєво змінює якість продукту або його собівартість.

Ринок державних установ являє собою сукупність організацій, витрати яких фінансуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що предбачає підвищену відповідальність за відповідні видатки.