Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2-й модуль МЕВ.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
575.59 Кб
Скачать

11) Концепція "життєвого циклу товару"

Представники цього підходу вважають, що сучасні торгові зв'язки між країнами можна пояснити на основі концепції життєвого циклу товару. Згідно із загальною тезою, життєвий цикл товару (ЖЦТ) проходить чотири етапи: впровадження, зростання, зрілість і спад. Міжнародне переміщення товарів відбувається залежно від певного етапу життєвого циклу. У своїй доктрині Р. Вернон, Ч. Кіпделбергер, Л . Уелс обґрунтовують схему, згідно з якою:

- на етапі впровадження, після виявлення потреби в продукції, здійснюється розробка нововведення;

- потім організовується виробництво і налагоджується збут нового товару в країні його виробництва;

- лише після цього починається його експорт, як правило, в країну з аналогічним ринковим сегментом.

Для етапу впровадження характерна підвищена трудомісткість виробів. Перехід до крупносерійного, масового виробництва відбувається в міру вдосконалення технології. Це, до речі, дещо пояснює відносно більшу частку в експорті високорозви-нених країн, зокрема США, трудомістких товарів, що обумовило вже згадуваний "парадокс Леонтьєва".

На етапі зростання, поряд із збільшенням обсягів продажу на внутрішньому ринку, розширюється експорт із країни нововведення, посилюється конкуренція, створюються передумови вивозу виробництва за кордон.

На стадії зрілості деякі конкуренти починають знижувати ціни. На цьому етапі виробництво здійснюється в багатьох країнах, у тому числі таких, що розвиваються. Настає період насичення товарами спочатку в країнах нововведення: стабілізується попит, посилюється роль цінової політики, досягається високий рівень стандартизації і, що характерно для крупно-серійного виробництва, виникають умови, за яких у виробництво залучається менш кваліфікована робоча сила. На цьому етапі виникають підстави для масштабного виробництва даної продукції в слаборозвинених країнах. Цей етап характеризується посиленням експорту капіталу.

У міру того, як виробництво продукції переходить на етап спаду, ринок у промислово розвинених країнах звужується швидше, ніж в країнах, що розвиваються. Ринкові й вартісні фактори стимулюють переміщення виробництва в країни, які розвиваються і експортують продукцію на ринки розвинених країн, що значно зменшилися.

12) Теорія конкуренції м. Портера

М. Портер значною мірою відійшов від теорій Д. Рікардо та Е. Хекшера - Б. Оліна. Він навіть замінив термін "порівняльні переваги" на "конкурентні переваги" і ввів поняття "цільова політика", суть якої полягає в комплексі напрямів, які включають субсидії, протекціоністські заходи, цільове спрямування капіталів тощо по відношенню до однієї або кількох пріоритетних галузей.

На основі вивчення практики компаній десяти провідних індустріальних країн, на частку яких припадає половина світового експорту, М. Портер висунув концепцію "міжнародної конкурентоспроможної нацй**. Конкурентоспроможність країни в міжнародному обміні, згідно М. Портеру, визначається впливом і взаємозв'язком таких чотирьох основних компонентів, як:

- факторні умови;

- умови попиту;

- стан обслуговуючих і близьких галузей;

- стратегія фірми у певному конкурентному середовищі.

Головним компонентом М. Портер, як послідовник класичної теорії, визначає фактори. Але до висхідних факторних умов додає нові, в тому числі ті, які виникають у процесі виробництва. До них він відносить:

- підвищення продуктивності праці за умов нестачі трудових ресурсів;

- впровадження компактних, ресурсозберігаючих технологій;

- обмеженість земельних та природних багатств і т.ін. Другий компонент - попит - визначальний для розвитку

фірми. При цьому стан внутрішнього попиту у взаємозв'язку з потенційними можливостями зовнішнього ринку вирішальним чином впливає на фірмову стратегію. Тут важливо враховувати і національні особливості (економічні, культурні, освітні, етнічні тощо). М. Портер підкреслює, що для фірми визначальними є внутрішні умови.

Третій компонент - стан обслуговуючих і близьких галузей. Називаємо це інфраструктурою в широкому розумінні слова.

Четвертий компонент - стратегія фірми і конкурентне середовище. Важливим тут є:

- правильно обрана ринкова стратегія;

- гнучкість політики фірми;

- стимулююче конкурентне середовище на внутрішньому ринку;

- мінімізація протекціоністських заходів держави відносно фірми.

Теорія конкуренції М.Портера отримала визнання не тільки серед економістів-міжнародників. Вона визнана офіційно, і підтвердженням цьому є участь автора в розробці, в різні періоди, практичних рекомендацій для вдосконалення державної політики, підвищення конкурентоспроможності національних економік США, Австралії, Нової Зеландії.