
- •Предмет міжнародних економічних відносин і його структура
- •Основні тенденції й етапи розвитку світового господарства
- •Етапи розвитку світового господарства
- •Функціональна структура мпп
- •Протекціонізм
- •Фрітредерство
- •9) Теорія співвідношення факторів виробництва
- •10) Нові інтерпретації факторного підходу
- •11) Концепція "життєвого циклу товару"
- •12) Теорія конкуренції м. Портера
- •13) Сучасні новації і трактування базових концепцій
- •14) Місце набутих переваг у сучасній зовнішній торгівлі
- •15) Сучасні теорії міжнародних валютних відносин
- •16) Мпп і спеціалізація
- •17) Структурна сегментація світового господарства
- •20) Суть та структура механізму мев
- •21,22) Принципи й особливості механізму мев
- •23) Маркетинговий підхід до аналізу мев
- •24,25 ) Мев у розвитку національної економіки та проблеми економічної безпеки
- •26) Проблеми зовнішньої заборгованості країн і шляхи їх розв язання
- •27) Основні показники що характеризують роль зовнішньоекономічного фактора в розвитку національної економіки
- •28) Сучасні факторні умови розвитку мев . Тенденції розвитку сучасного мев
- •29) Систематизація країн за економічними ознаками
- •30,31 ) Зміст поняття відкрита економіка
- •32) Суть і функції платіжного балансу
- •33) Структура платіжного балансу
- •34) Фактори впливу на платіжний баланс
- •35) Державне регулювання платіжного балансу
- •36) Світовий ринок товарів і послуг і його структура
- •37) Систематизація ринків товарів та послуг за характером обєкту товарного обміну
- •5.2. Види і показники міжнародної торгівлі
- •5.3. Основні види посередницьких операцій
- •38) Систематизація ринків товарів та послуг за характером і рівнем попиту та пропозиції на ринку
- •39) Систематизація ринків товарів та послуг за характером взаємовідносин між продавцем і покупцем
- •40) Систематизація ринків товарів та послуг за методами та обєктами товарного обміну
- •41) Показники обсягів зовнішньої торгівлі
- •42) Показники структури зовнішньої торгівлі
- •43) Показники динаміки зовнішньої торгівлі
- •44) Показники результативності зовнішньої торгівлі
- •45 ) Основні світові потоки товарів та послуг та їх підґрунтя
- •46) Фактори які визначають товарну структуру зовнішньої торгівлі
- •47) Особливості зовнішньоторговельної політики в сучасних умовах
- •48) Національний механізм з регулювання зовнішньоторгових відносин (адміністративні методи).
- •49) Національний механізм з регулювання зовнішньоторгових відносин (економічні методи).
- •50) Митно-тарифне регулювання
- •51) Багатостороннє регулювання зовнішньої торгівлі
- •52) Динаміка ринку послуг і його підгрунтя
- •53) Формування ринку послуг в сучасних умовах.
- •54) Ціноутворюючі фактори зовнішньої торгівлі
- •55) Основи й особливості ціноутворення на світовому ринку
- •56) Основні умови комерційних пропозицій
- •57) Ціноутворення на світових товарних ринках
- •58) Демпінг. Види демпінгу. Експортні субсидії
- •59) Система цін світового ринку
- •60) Метод повних і прямих затрат при обгрунтуванні цін в компаніях
56) Основні умови комерційних пропозицій
Запит на комерційну пропозицію, або запит на придбання (англ. Request for proposal, англ. Request for quotation) — це документ процесу закупки, метою якого є запросити перспективних постачальників до подачі своїх комерційних пропозицій для участі в процесі вибору постачальника відповідного типу матеріалу чи послуги (постачання).
Замовлення на закупівлю повинно мати графи, які відповідають на такі питання:
ЩО — точний опис товару, марка;
СКІЛЬКИ — кількісний складник;
ЯКИЙ — опис специфічних характеристик;
ЧИЙ — виробник матеріалу;
ДЕ — опис місця застосування;
КОЛИ — на яку дату слід поставити;
КУДИ — місце доставки;
НАВІЩО — опис потреби в закупівлі;
КОМУ — замовник (не обов'язково);
ЯКЕ — вид упакування й тари;
ЯК — умови поставки;
ЗА СКІЛЬКИ Й ЯК — ціна та умови оплати;
ХТО СКЛАВ — автор запиту й кому направляти пропозиції;
ХТО КУПУЄ — реквізити компанії;
ДО КОЛИ — до якого строку приймаються пропозиції.
Подібна інформація у замовленні на комерційну пропозицію потрібна для усунення непорозумінь між відділом постачання та перспективним постачальником. Цей документ є основою для вибору постачальника чи проведення конкурентних торгів чи тендерів у процесі закупки.
57) Ціноутворення на світових товарних ринках
Головним критерієм класифікації ринків, у тому числі й світових, є рівень конкуренції. Виходячи з цього критерію, економісти розрізняють чотири типи ринків:
- ринок досконалої або чистої конкуренції;
- ринок чистої монополії;
- ринок монополістичної конкуренції;
- ринок конкуренції небагатьох постачальників (олігополія). Перераховані типи ринків відрізняються один від одного
перш за все кількістю суб'єктів, головним чином продавців на ринку (рис. 2.4).
|
Багато виробників |
Декілька виробників |
Один виробник |
Багато споживачів |
Атомістична конкуренція |
Чиста олігополія |
Жорстка монополія виробника |
Декілька споживачів |
Обмежена монополія споживача |
Двостороння олігополія |
Обмежена монополія виробника |
Один споживач |
Жорстка монополія споживача |
Обмежена монополія споживача |
Двостороння монополія |
Рис. 2.4. Варіанти ринкової організації
Ринок досконалої або чистої конкуренції. Характеризується великою кількістю продавців і покупців на ринку певної (однорідної) продукції. Цьому типу ринку притаманне:
- зниження цін на продукцію з метою утриматися на ринку;
- постачальники прагнуть до максималізації задоволення потреб споживача;
- у рамках однорідної продукції на ринку з'являється безліч продуктів, які відрізняються між собою не змістом (якістю), а переважно формою.
Ринок чистої монополії. Характеризується наявністю єдиного постачальника товару. Ціноутворення у даному випадку визначається (диктується) виробником. Варіюючи обсяги, він встановлює найвигідніший для нього рівень цін. Ціни, як правило, орієнтовані на отримання максимально високого валового прибутку, а не величини прибутку на один виріб. Встановлення дискримінаційно високих цін обумовлюється часто додатковими обмеженнями для покупця. Наприклад, покупцю не надається право на реекспорт. Приклад чистих монополістів на світовому ринку навести непросто. На практиці чистих монополістів дуже мало. І якщо з'являються, то на відносно незначний час. Таким монополістом у свій час були США, які через компанію HACA повністю контролювали запуск комерційних супутників. Практично чистим монополістом є компанія "Де Бірс" на ринку алмазів.
Ринок монополістичної конкуренції. Цей тип ринку передбачає змішаний варіант. На такому ринку присутні крупні монополії і значна кількість менш сильних, середніх, а то і дрібних фірм, але які займають чільне місце на ринку. Для такого ринку притаманні:
- цінова боротьба між монополістичним і немонополістичним секторами;
- конкуренція не тільки внутрішньогалузева, але і міжгалузева (металургійна галузь і галузі хімічної промисловості через замінники).
Ринок конкуренції небагатьох постачальників - олігополія. Характеризується наявністю кількох великих компаній -виробників окремих продуктів, які володіють значним сегментом на ринку. Умовою існування такого ринку є, як правило, нерекламовані неофіційні домовленості основних конкурентів щодо цін, обсягів виробництва і поділу ринку збуту. Найбільш простою формою реалізації наведених зобов'язань є картель.
Прикладом картелю може бути ОПЕК. На олігополістичному ринку рівень цін залежить від рівня монополізації ринку, а також продукції - чи то сировина і напівфабрикати, чи то продукція машинобудування.
Вплив держави на зовнішньоторгові ціни здійснюється, головним чином, через її протекціоністську політику. Вона проявляється в таких заходах:
- регулювання внутрішніх цін;
-експортнісубсидії,дотаціїтагарантіїсуб'єктамзовнішньо-економічних відносин;
- митно-тарифна політика;
- фінансування державою науково-дослідних і конструкторських робіт;
- державна демпінгова політика.
Стосовно останньої позиції слід зауважити, що це заходи завоювання зовнішнього ринку через витіснення конкурентів ціновою політикою, суть якої полягає в тому, що продаж товарів на зовнішньому ринку здійснюється за цінами, які нижче цін внутрішнього ринку. Вони можуть бути навіть нижче собівартості, а збитки покриваються головним чином за рахунок надприбутків від реалізації товарів на внутрішньому ринку. На практиці використовуються кілька видів демпінгу, які наводяться на рис. 2.5.