Види податків та їх функції
Економічна природа податку полягає у з'ясуванні його призначення об'єкта оподаткування й джерела сплати, а також визначенні впливу на суб'єктів оподаткування і на економіку в цілому. За економічним змістом податки - це форма фінансових відносин між державою й членами суспільства.
Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Податковим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Система оподаткування - це нормативно визначені платники податків, їхні обов'язки та права, об'єкти оподаткування, види податків; зборів і платежів, а також порядок їх стягнення.
Під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи, рисунок 1.
Рисунок 1. Елементи податків
Класифікація податків проводиться за кількома ознаками (Схема 1): за формою оподаткування, за економічним змістом об'єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх установлюють.
Кожний вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і посідає окреме місце в податковій системі. Роль того чи іншого податку характеризується його приналежністю до певної групи у відповідності з існуючою класифікацією податків.
Класифікація податків
за формою оподаткування
за рівнем, який стягує податок
за економічним змістом об’єкта оподаткування
Схема 1. Структурно – логічна схема класифікації податків
За формою оподаткування податки поділяються на дві групи: прямі і непрямі.
Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об'єкта оподаткування.
Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх, розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.
За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання й майно.
Податки на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємств.
Податки на споживання сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні. Вони справляються у формі непрямих податків.
Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна.
Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Податковим Кодексом є обов’язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Загальнодержавні податки та збори (ст. 9 ПКУ):
1) податок на прибуток підприємств;
2) податок на доходи фізичних осіб;
3) податок на додану вартість;
4) акцизний податок;
5) збір за першу реєстрацію транспортного засобу;
6) екологічний податок;
7) рентна плата за транспортування нафти й нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;
8) рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;
9) плата за користування надрами;
10) плата за землю;
11) збір за користування радіочастотним ресурсом України;
12) збір за спеціальне використання води;
13) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;
14) фіксований сільськогосподарський податок;
15) збір на розвиток виноградарства, садівництва й хмелярства;
16) мито;
17) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;
18) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Місцеві податки та збори (ст. 10 ПКУ):
Місцеві податки:
1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вводиться з 01.01.12 р.;
2) єдиний податок.
Місцеві збори:
1) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
2) збір за місця для паркування транспорних засобів;
3) туристичний збір.
Поєднання в єдиній системі оподаткування різноманітних за об'єктами оподаткування й методами обчислення податків дозволяє державі реалізувати на практиці основні функції податків, рисунок 2.
Рисунок 2. Функції податків
Фіскальна функція - є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення - наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основна ознака цієї функції - її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.
Регулююча функція виявляється в наданні пільг з оподаткування окремим галузям тавиробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше.
Розподільча функція - своєрідне відображення фіскальної функції - наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через непрямі податки створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи).
Стимулююча функція створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов'язана із застосуванням пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування.
Контрольна функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні.