1. Екологічний податок

Одним із численних нововведень Податкового кодексу Україниє прихід загальнодержавного екологічного податку на заміну колишньому збору за забруднення навколишнього природного середовища. Що цікавого несуть у собі ці зміни?

1. Насамперед,коло платників податку дещо розширилось.Так, окрім суб’єктів, що були платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища, з 1 січня 2011 року екологічний податок сплачують усі, хто використовує паливо для транспортних засобів, в тому числі суб’єкти господарювання, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які користуються автомобілями.

Кодексом передбачається справляння екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення через податкових агентів, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю паливом.

Таким чином, екологічний податок сплачується платниками податку під час придбання палива, а податковими агентами, які реалізують паливо, цей податок утримується і сплачується до бюджету.

Обчислення екологічного податку проводиться податковими агентами самостійно. Тобто, платники податку, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива,не складають звітів з цього податку.

2.Визначено перелік суб’єктів, що не є платниками податку, а саме:

а) не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:

• до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела;

• здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов'язаної з такими відходами;

б) не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об'єктів;

в) не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги у цій сфері.

3.Надано чітке формулювання об'єкту та бази оподаткування.

Так, відповідно до положень Кодексу, об'єктом та базою оподаткування є:

а) обсяги та види:

• забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

• забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти;

• відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;

• палива, реалізованого податковими агентами;

б) обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

в) обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

4. Передбаченозначне поетапне зростання ставокподатку.

За податковими зобов’язаннями з екологічного податку, які виникли:

• з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50% від ставок, передбачених Кодексом;

• з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року включно - 75% від ставок, передбачених Кодексом;

• з 1 січня 2014 року - 100% відсотків від ставок, передбачених Кодексом.

Крім того, у Прикінцевих положеннях Податкового кодексу передбачені повноваження Кабінету Міністрів України щорічно до 1 червня переглядати граничний обсяг ставок екологічного податку з урахуванням індексу інфляції.

Так, наприклад, ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовинстаціонарними та пересувними джерелами забрудненняпоступово збільшуватимуться, і з 1 січня 2014 року зростуть у 15 (!) разів порівняно з діючими наприкінці 2010 року.Крім того, перелік останніх дещо розширився.

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива:

Вид палива	Ставка податку, гривень за тонну
Бензин неетилований	68
Бензин сумішевий	56
Зріджений нафтовий газ	92
Дизельне біопаливо	58
Дизельне пальне із вмістом сірки:
більш як 0,2 мас. %	68
більш як 0,035 мас. %, але не більш як 0,2 мас. %	52
більш як 0,005 мас. %, але не більш як 0,035 мас. %	47
не більш як 0,005 мас. %	30
Мазут	68
Стиснений природний газ	46
Бензин авіаційний	47
Гас	58

Ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовину водні об'єкти також зросли у 15 разів.

Ставки податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

Назва забруднюючої речовини	Ставка податку, гривень за тонну
Азот амонійний	802
Органічні речовини (за показникамиБСК 5)	321
Завислі речовини	23
Нафтопродукти	4718
Нітрати	69
Нітрити	3939
Сульфати	23
Фосфати	641
Хлориди	23

Ставки податку за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, які не увійшли до цього переліку, та на які встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, також зросли в діапазоні від 15 до 20 разів і становитимуть:

Гранично допустима концентрація забруднюючих речовинабо орієнтовнобезпечний рівень впливу (міліграмів на літр)	Ставка податку, гривень за тонну
до 0,001 (включно)	84033
0,001 - 0,1 (включно)	60928
0,1 - 1 (включно)	10504
1 - 10 (включно)	1069
понад 10	214

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму концентрацію або орієнтовнобезпечний рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною гранично допустимої концентрації, закріпленої у вищенаведеній таблиці.

За скиди забруднюючих речовин уставки та озерарозмір податку збільшується у1,5 рази.

У Кодексі відсутні нормативи податку, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин залізничним транспортом.

Передбачено зростання приблизно у 8,5 разів ставок податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів, що становитиме:

Клас небезпеки відходів	Рівень небезпечності відходів	Ставка податку,гривень за тонну
I	надзвичайно небезпечні	700
II	високонебезпечні	25,5
III	помірно небезпечні	6,4
IV	малонебезпечні	2,5
	малонебезпечні нетоксичні відходи гірничодобувної промисловості	0,25

Ставки податку за розміщення таких видів надзвичайно небезпечних відходів, як обладнання та прилади, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, встановлено на рівні 431 грн. за одиницю (раніше - 83 грн. за одиницю), люмінесцентних ламп – на рівні 7,5 грн. за одиницю (раніше - 1,5 грн. за одиницю).

За розміщення відходів, на які не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки.

За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, вищенаведені ставки податку збільшуються у 3 рази.

Зазначимо, що не зазнали змін ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Суми податку обчислюються платниками податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу (йдеться про суб’єктів, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива), та податковими агентами самостійно щокварталу, тобто без застосування принципу наростаючого підсумку, за формулами, закріпленими у ст. 249 Кодексу.

Крім того, Кодексом зменшено кількість коригуючих коефіцієнтів, що застосовувались раніше, наприклад, коефіцієнтів, що встановлюються в залежності від чисельності мешканців населеного пункту або від народногосподарського значення населеного пункту, а також регіонального (басейнового) коригуючого коефіцієнта.

Зауважимо, що Кодекс не містить умов щодо обчислення екоподатку в 10-кратному розмірі у разі відсутності у платника збору затверджених у встановленому порядку лімітів скидів та розміщення відходів чи допущення понад лімітних обсягів скидів та розміщення відходів (як це було передбачено Постановою КМУ N 303 від 01.03.99 р.).

Проте це не означає скасування зазначених лімітів в цілому(оскільки їх існування закріплено у ст. 44 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища") та відповідальності за порушення природоохоронного законодавства.

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Платники податку (крім тих, які визначені п. 240.2 ст. 240 Кодексу), та податкові агенти складають податкові декларації згідно із формою, затвердженою наказом ДПА N 1010 від 24.12.2010 р. та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:

• за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джереламизабруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах -за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;

• запаливо, реалізоване податковими агентами, -за місцем знаходження пунктів продажу палива;

• за утворення радіоактивних відходів та їх тимчасове зберіганняпонад установлений особливими умовами ліцензії строк -за місцем перебуванняплатника на податковому облікув органах державної податкової служби.

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування платника на податковому обліку, до органу державної податкової служби, в якому такий платник перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій.

У разі якщо платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то він зобов'язаний подати до відповідного органу державної податкової служби за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів податкову декларацію щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об'єкта окремо.

Суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, перераховуються одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі 1/3 частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходівпротягом звітного року, то він повинен повідомити про це відповідний податковий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку.

В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації.