1. Довідок про сплату суми податку

2. Заявки-розрахунку кількості марок акцизного податку.

Подається попередня заявка – розрахунок про потребу в акцизних марках за їх видами, з врахуванням планових щомісячних обсягів реалізації продукції.

2. Звіту про використання марок придбаних у попередньому місяці

Подається у двох примірниках, один з яких залишається у продавця марок, другий , з відміткою продавця, - у виробника.

4. Платіжного документа на перерахування плати за марки з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Імпортер подає продавцю марок заявку – розрахунок у 3-х примірниках, та платіжні документи, що підтверджують внесення плати за марки та сплати податку до бюджету.

Один примірник залишається у продавця марок, 2-й з відміткою продавця марок про сплату податку повертається імпортеру для передачі митному органу, 3-й з відміткою продавця марок залишається у покупця (імпортера). Продаж (передача) придбаних марок іншим особам забороняється.

Марки акцизного податку. не використані для маркування товарів через їх пошкодження приймаються від покупців марок для утилізації з відшкодуванням фактично сплачених сум податку. Проте плата за марки не повертається.

Форми довідок та заявок розрахунку затверджуються центральним органом ДПС.

На сьогодні надзвичайно гострою соціально-економічною проблемою залишається зростання тіньового обігу маркованих підакцизних товарів, використання акцизних марок не за призначенням, виробництво та реалізація необлікованої продукції та застосування для їх маркування підроблених марок акцизного податку.

Тому, враховуючи вимоги чинного законодавства, позитивні наслідки від запровадження нових марок можна відслідкувати лише після повного використання акцизних марок попереднього зразка.

4. Звітність платників і контроль податкових органів

Платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у Розрахунку, та в Декларації акцизного податку

Податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Платник податку щомісяця, та не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів ДПС за місцем реєстрації Декларацію акцизного податку та Розрахунок суми сплаченого податку за встановленою формою.

Незалежно від термінів подання Розрахунку платник акцизного збору зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такому Розрахунку, протягом термінів, установлених Податковим кодексом Р6 ст.222п.1

Терміни сплати акцизного податку до бюджету

• Суб’єкти підприємницької діяльності, які отримують спирт етиловий для переробки на іншу підакцизну продукцію, що підлягає маркуванню марками акцизного податку - протягом не більше 90 календарних днів від дня отримання спирту етилового

• Підприємства – виробники алкогольних напоїв - при придбанні акцизних марок.

• Підприємства – виробники тютюнових виробів - у терміни, визначені законом для місячного звітного періоду

• Власники (замовники) тютюнових виробів та виноматеріалів, виготовлених в Україні з використанням давальницької сировини -

не пізніше дня одержаної готової продукції

• Імпортери товарів на митну територію України - одночасно зі сплатою митних платежів.

• Всі інші платники - протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем подачі розрахунку

У разі несплати узгодженої суми акцизного податку у встановлені строки вона визначається сумою податкового боргу і стягується органами податкової служби згідно з вимогами Закону України.

Розрахунок заповнюється з дотриманням усіх вимог.

Дані, наведені в Розрахунку, мають підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку. Їх достовірність затверджується підписами керівника підприємства і головного бухгалтера та засвідчується печаткою

Прийняття Розрахунку без попередньої перевірки зазначених у ньому показників здійснюється через канцелярію органу ДПС. Відмова службової (посадової) особи прийняти Розрахунок з будь-яких причин забороняється.

Розрахунок, отриманий органом ДПС від платника податків, може бути не визнано цим органом, якщо в ньому не зазначено обов'язкові реквізити, він не підписаний відповідними посадовими особами, не скріплений печаткою платника податків. У цьому випадку якщо орган ДПС звертається до платника акцизного збору з письмовою пропозицією подати новий Розрахунок з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попереднього), то такий платник податків має право подати новий Розрахунок разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Платник податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: надіслати уточнюючий Розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5 % від такої суми до подання такого уточнюючого Розрахунку. Якщо після подання Розрахунку за звітний період платник акцизного збору подає новий Розрахунок з виправленими показниками (уточнюючий Розрахунок) до закінчення граничного терміну його подання за такий самий звітний період, штрафні санкції не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

До уточнюючого Розрахунку додається довідка про суми акцизного збору, які збільшують або зменшують податкові зобов'язання звітного періоду внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах. До кожного уточнюючого Розрахунку подається окрема довідка. Якщо за результатами подання уточнюючого Розрахунку виникає потреба повернути надміру сплачений акцизний збір, таке повернення здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Оригінал Розрахунку подається платником акцизного збору до органу ДПС за місцем реєстрації. Подання ксерокопії не допускається. Платники акцизного збору мають право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання Розрахунку надіслати його на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення. Розрахунок за добровільним рішенням платника акцизного збору може бути подано органу ДПС в електронній формі за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за процеси інформатизації в Україні, впроваджує та утримує автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» для надання послуг за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов’язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов’язкового державного страхування.

Автоматизована система «Єдине вікно подання електронної звітності» повинна забезпечувати підтримку роботи засобів електронного цифрового підпису всіх акредитованих центрів сертифікації ключів, що працюють на ринку України відповідно до чинного законодавства.

Автоматизована система «Єдине вікно подання електронної звітності» та всі її компоненти є державною власністю.

Розрахунок подається незалежно від того, чи виникло у платника податкове зобов'язання у звітному періоді. Якщо граничний термін подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, то ним вважається робочий день, наступний за вихідним або святковим.

Платник акцизного збору, що не подає Розрахунок у вказані терміни, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

Виходячи з того, що платники самостійно визначають належні до сплати суми акцизного податку, вони також ведуть облік нарахованих та сплачених сум акцизного податку.

Вся нарахована сума, виходячи з об’єкту оподаткування сплачується до бюджету.

Облік надходжень по акцизному податку в ДПІ здійснює відділ обліку і звітності в розрізі кожного платника. На кожного платника відкривається особовий рахунок.

Контроль за правильністю визначення податкового зобов’язання і своєчасністю сплати податку до бюджету здійснюють органи ДПІ через проведення документальної та камеральної перевірок.

Камеральній перевірці підлягають:

1. правильність заповнення розрахунку;

2. правильність проведення арифметичних розрахунків;

3. співставлення даних в Розрахунку з іншими документами податкового звіту

4. своєчасність подання Розрахунку у встановлені терміни