3.2 Назви вод (гідроніми)
До цієї групи належать назви текучих і стоячих вод. Саме в гідронімії переважна більшість назв пов’язана з позначенням характерних особливостей навколишнього природного середовища. Назви вод можуть служити дзеркалом світу природи. Вони є назвами-індикаторами, які досить точно характеризують основні особливості водного об’єкта. В дослідженні їх назв схрещуються кілька аспектів: мовознавчий, географічний, народознавчий, тому вони є одним із найскладніших в розкриті пояснення назв.
В нашій місцевості до гідронімів найдавнішого індоєвропейського походження належать: Дністер – від дон, дана, дна – вода, річка + стер – південний; однак швидше цей компонент виводиться, як гідроніми Стрий, Стрв’яж, Струга, із стр – швидка. Корінь стр зустрічається в словах бистр, стріла, струя, стрибати, а також у імені Стрибога – давньослов’янського бога вітру. Пояснення цієї назви стосується і стариці – рукава Дністра – Дністрівки, що знаходиться на Занівці в південній частині села.[7]
Спільний корінь стр є також у двох рік нашої місцевості – Стрв’яжу і Струги.
Фото №2. р. Стривігор.
Вище ми розглянули походження їх назв від скіфсько-сарматського стр. Але крім цього існує ще декілька версій походження назв: назву виводять від давньо - іллірійської форми struingos, strum – gos, яке перейшло до слов’ян, як stru, struja в розумінні струмінь, текуча вода. В. П. Петров вважає, що раніше всі ріки Придністров’я з коренем стр називалися Стриями, що означає вода.[1]
Цікаву дилему можна зустріти і в теперішній назві ріки. Як відомо, наші землі знаходились у складі Галицько-Волинського князівства, Речі Посполитої та Росії. За часів Галицько-Волинського князівства зустрічаємо назви Стерев’яж, Устріж, за часів Речі Посполитої та Польщі – Стрв’яж , за часів Росії – Стривігор. Одні з дослідників вважають, що по-справжньому назва має звучати як Терев’яж, що повстала з готської форми – Тервінгія. Тервінгами (Tervingi) – називали західних готів, а в Галичині жителів надбужанської сторони. Приставне с вказує на спосіб, в який люд старається осмислити не зрозумілі для себе слова. [4].
В Польщі на березі потоку Стрв’яжик знаходиться однойменний населений пункт, в Україні – села Старява, Старжава, назви яких імовірно зв’язані з гідронімом Стрв’яж.
Подібне пояснення виводиться в етимології пояснення назви допливу Стрв’яжу – ріки Струги, що впадає в неї з лівого берега. Струга бере початок на східній околиці с.Воютичі і тече на південний схід паралельно Стрв’яжу. Сьогодні це неглибокий, дрібний струмок шириною від одного до трьох метрів, глибиною 0,5 – 1м.
Ще однією лівою притокою Стривігора, що витікає з-під Вовчої Дольної трьома джерелами під горою Радич з висоти 400м., які з’єднуються в селі Болозів Старосамбірського району є ріка Болозівка. Впадає в Стривігора на західному краю села Луки у вигляді великого гребельного ставка прямокутної форми. Назва села виводиться або від кореня Бол – болото, річка, що тече по болотистій місцевості, або від Полоз, Полаз, Полазник, що означає мандрівник – мандрівна ріка.