Глава 2 Транспортно-правовi норми

1. Поняття, ознаки, структура норм транспортного права. Види норм транспортного права.

2. Джерела транспортного права.

3. Tpaнcnopтнi правовідносини: поняття, ознаки та їхня характеристика

Зазначаючи транспортне право як цiлiсну правову систему, що мaє складне утворення, треба приділити увагу такiй первин­нiй кaтeгopiї цiєї системи, якою є норма транспортного права. Це є передумовою iснування транспортного права, її слiд розглядати перш за все як первинний фактор yciєї транспортної правової системи.

Кожна права (у тому числi i транспортного) - це загально­обов'язкове формально-визначене правило поведiнки, яке встанов­люється i охороняється компетентними органами держави. Норми транспортного права, так як i норми iнших галузей права, викону­ють функцiї регулятора вiдповiдних суспiльних вiдносин. Вони вiдрiзняються вiд норм iнших галузей права тим, що предметом їх регулювання є суспiльнi вiдносини, якi формуються i вiд­буваються у сферi транспорту. Вони або вимагають вiд особи чи органiзацiї визначеної поведiнки (тобто виконання тих чи iнших дiй, а iнодi й утримання вiд них), або дозволяють їм здiйснення дiй на свiй власний розсуд. Так, наприклад, iснує правова норма, з огляду на яку автотранспортнi пiдприємства й органiзацiї зо­бов'язанi систематично полiпшувати свою економiчну роботу, вдосконалювати методи перевезень та знаходити додаткові резе­рви для зниження собiвартостi та пiдвищення рентабельностi пе­ревезень. Тобто ця норма пропонуе автотранспортним пiдприємствам визначену активну поведiнку. І навпаки, якщо вказано, що не допускаються до перевезення в якостi ручного багажу вогненебез­печнi та вибуховi речовини, то це означає, що пасажир повинен утриматись вiд подiбних дiй. Правова норма, згiдно з якою паса­жир має право заявити при здаваннi багажу його цiннiсть, Haдaє пасажиру можливiсть дiяти на власний розсуд.

Як зазначено вище, норма транспортного права - це прави­ло поведiнки, що набуває нормативностi i загальнообов' яз­ковостi в чiтко встановленому порядку. Однак такою норма транспортного права стає лише тоді, коли вона видається уповноваженим на те органом у межах його компетенцiї i в рамках визначеної процедури. Обов'язковою ознакою норми транспорт­ного права є те, що вона є правилом, здiйснення якого забезпе­чується державою. Тобто реалiзацiя норм транспортного права забезпечується, з одного боку створенням державою реальних умов i засобiв, що сприяють безперешкодному добровiльному здiйсненню вiдповiдними суб'єктами сформульованих у право­вiй ноpмi зразкiв поведiнки, а з iншого - засобами заохочення, переконання i примусу до бажаної поведiнки, а також можливо­го застосування санкцiй у разi невиконання вимог транспортної правової норми.

Виходячи з цього, можна зазначити ознаки норм транспортно­го права:

1. Формально визначенi правила поведiнки.

2. Мають загальнообов'язковий характер, оскiльки формують­ся і встановлюються державою.

3. Набувають властивостей нормативностi та загальнообов'яз­ковостi в суворо встановленому порядку.

4. Забезпечуються державою.

Ще один важливий фактор щодо транспортної правової норми ­як i iншим правовим нормам, їй притаманна певна структура: внутрiшня побудова норми, визначений порядок взаємозв'язкiв, взаємозумовленiсть складових частин та елементiв норми.

У правовiй науцi найпоширенiшою є iдея про трьохелементну побудову правової норми, вiдповiдно до чого вона логiчно склада­ється з диспозицiї, гiпотези та санкцій. Така структура найбiльш повно вiдповiдає i ноpмi транспортного права з точки зору її логiч­ної побудови []¹.

Однак автор вiдькремлює структуру логiчної норми вiд струк­ тури норми-примусу, яка складається з двох елементiв: а) гiпотези; б) диспозицiї або санкції. На iснування двохелементної структури і правових норм звертає увагу й А. М. Колодiй. Biн зазначає, якщо норма права реалiзується у правовiдносинах, що мають реалiзува­тися вci три її елементи. Проте, якщо правовiдносини розвиваються без порушень, то санкцiя не реалiзується, що дaє пiдстави дiйти висновку про можливiсть iснування двохелементної гiпотези i диспозицiї. Причому те, що називають санкцiєю, є юрисдикцiєю особливого виду правових норм (охоронних) [ ]².

Диспозицiя - це частина транспортної правової норми, в якiй у виглядi владного примусу визначається те, як повиннi (чи можуть) поводити себе суб'єкти - учасники транспортних суспiльних вiд­носин.

Гiпотеза - це частина транспортної правової норми, в якiй міститься вказівка на ті умови, за яких нaстaє чинність правил, що встановленi в диспозицiї.

Санкцiя - це частина транспортної правової норми, яка мic­тить вказівку на ті правоі наслідки, що настають через пору­шення правила, зафiксованого в диспозицiї, чи умов, зазначених у гіпотезі.

Для прикладу вiдносно структури транспортної правової норми можна зазначити таке: згідно з чинними правилами, пасажир у разі проїзду в пасажирському поїздi зобов'язаний сплатити вapтicть проїзду та придбати квиток. Якщо ж він їде без квитка, то з нього стягується штраф.

Гiпотезою в цьому випадку буде вказiвка на тi обставини, за яких з'являється обов'язок пасажира сплатити проїзд та придбати квиток у разi проїзду в пасажирському поїздi. Диспозицiя в цьому разi - це вказiвка на вiдповiдний обов' язок пасажира.

Санкцiя - це встановленi правовою нормою заходи стягнення, що застосовуються до пасажира, який не оплатив свiй проїзд (штраф за безквитковий проїзд).

Змiст зазначених структурних елементiв може бути цiлком ви­значений, частково визначений або вiдносно визначений.

Транспортному праву також притаманна класифiкацiя право­вих норм, яку можна диференцiювати за такими напрямами:

а) функцiональна спрямованiсть - регулятивнi та охороннi;

б) предмет регулювання - матерiальнi та процесуальнi;

в) форма (характер) припису - зобов'язальнi, забороннi, дозвiльнi, заохочувальнi, рекомендацiйнi;

г) мета дй - за простором, часом, суб'єктами.

Регулятивнi норми - це певна сукупнiсть норм, якi встановлю­ють юридичнi права та обов'язки суб'єктiв транспортних вiдно­син, розрахованих на правомірну поведінку і, як правило, не містять у собi санкцiй. Наприклад, Законом України «Про внесення змiн до Закону України «Про автомобiльний транспорт» [ ]³ (ст. 32) закрiплено, що вiдносини автомобiльного перевiзника, який здiйс­нює перевезення пасажирiв на автобусних маршрутах загального користування, iз власниками автостанцiй визначаються договором.

Oхороннi норми - це певна сукупнiсть норм, якi передбачають державний примус за вчинення правопорушення i мiстять вiдповiд­нi санкції. Наприклад, ст. 93 Повiтряного кодексу України [ ]⁴ вста­новлено вiдповiдальнiсть перевiзника за втрату, нестачу або по­шкодження вантажу i багажу в розмiрi його оголошеної цiнностi або в розмiрi дiйсної вapтocтi.

Матерiальнi норми - це певна сукупнiсть норм, за допомогою яких здiйснюється вплив на суспiльнi вiдносини шляхом прямого i безпосереднього встановлення порядку утворення транспортних opraнів, їх дiяльностi та визначення правового статусу, прав i обо­в'язкiв суб'єктiв транспортних правовiдносин. Наприклад, Законом України «Про дорожнiй рух» [ ]⁵ (ст. 34) встановлено обов'язкову реєстрацiю та облiк ycix видiв транспортних засобiв, якi призначе­нi для експлуатацiї на вулично-дорожнiй мережi загального корис­тування.

Процесуальнi норми - це певна сукупнiсть норм, якi встанов­люють процедуру здiйснення прав i обов' язкiв учасникiв транс­портних вiдносин. Наприклад, Правилами державної peєcтpaції та облiку автомобiлiв, автобусiв, а також самохiдних машин, сконст­руйованих на шасi автомобiлiв, мотоциклiв ycix типiв, марок i мо­делей, причепiв, напiвпричепiв та мотоколясок встановлюється єдиний на територiї України порядок реестрації, облiку та видачi реєстрацiйних документiв i номерних знакiв зазначених транс­портних засобiв, строки i послiдовнiсть подання та проходження необхiдних документiв, а також органи, правомочнi розглядати питання реєстрацiї [ ]⁶ . Рiч у тім, що процесуальнi норми - це не тiльки норми, передбаченi кримiнально-процесуальним, цивiльно-проце­суальним, адмiнiстративно-процесуальним правом, а й норми, непов'язанi з примусовою реалiзацiєю вiдповiдних норм матерiаль­ного права. У цьому зв'язку слiд погодиися з думкою А. М. Ко­лодiя про наявнiсть у сучасному українському правi рiзноманiтних процесуальних галузей права[ ]⁷.

Регулятивнi та правоохороннi норми, матерiальнi i процесу­альнi норми дiалектично пов'язанi мiж собою. Внутрiшнiй структур­ний взаємозв'язок rрунтується на принципi їx рiвнозначного спiв­вiдношення у правовiй системi. вони iснують у виглядi єдиної системи законодавства, поділяються на певні види і підлягають систематизацiї.

Залежно вiд характеру припису або способу впливу на адресата транспортнi норми подiляють на тaкi:

зобовязальнi - мiстять юридично владний припис щодо обов'язкового вчинення вiдповiдних дiй, передбачених тiєю чи iншою нормою. Наприклад, цивiльнi повiтрянi судна пiдлягають обов' яз­ковiй реестрації i можуть 6ути зареєстрованi тiльки в однiй державi (ст. 25 Повiтряного кодексу Украi'ни);

забороннi - мiстять юридично владнi приписи щодо заборони вчинення тих чи iнших дiй, передбачених вiдповiдною нормою.

Наприклад, забороняється водiєвi керувати транспортним засобом, не зареестрованим у Державтоiнспекцiї, без номерного знака або талона, що свiдчить проходження державного технiчного огляду (п. 2.8 Правил дорожнього руху);

дозвольнi - надають право дiяти на власний розсуд у межах юридичного владного припису. Наприклад, начальник залiзницi та уповноваженi ним посадовi особи за заявою вантажовiд­ правника без додаткової оплати дозволяють завантаження понад план та поза планом, внутрiстанцiйнi перевезення вантажiв, змi­нюють передбаченi планом залiзницi та станції призначення в по­рядку та розмiрах, установлених Правилами (ст. 21 Статуту залiз­ниць України);

заохочувальнi - стимулюють вiдповiднi дїі суб'єктiв транс­портних вiдносин. Наприклад, будь-яка з корисним результатом дiя щодо рятування судна дає право на отримання певної вина­городи (статтi 328 i 333 Кодексу торговельного мореплавства Украiни);

рекомендацiйнi - мiстять поради вiдносно доцiльностi окремих дiй за певних умовах транспортних вiдносин. Наприклад, реко­мендації щодо полiпшення взаємовiдносин мiлiцiї з учасни­ками дорожнього руху та власниками транспортних засобiв, якi свого часу були затвердженi вiдповiдним наказом МВС Ук­раiни.

Транспортнi норми можна квалiфiкувати і за метою дiй:

- за простором - загальнодержавні, реггіональні, місцеві;

- за часом - безстроковi, строковi, разовi;

- за суб'єктами - регулюють дiяльнiсть у сферi транспортних вiдносин фiзичних осiб, юридичних осiб, соцiальних спiльнот.

Можна зазначити й iншi пiдходи до класифiкацiї норм транс­портного права, що свiдчить як про творчий процес у цiй сферi, так i значний масив даних, який потрiбно охопити.

Визначаючи категорiю норми транспортного права, слiд за­значити, що вона не є якимось абстрактним поняттям, а має зовнiшнє вираження в статтi нормативно-правового акта (транс­портного).

Залежно вiд того, як у статтi викладено елементи норми транс­портного права (вci або їхню частину), можна визначити способи викладення.

Традицiйно правова наука визначає тaкi способи викладення норми в статтi: прямий, посильний, бланкетний, якi наявнi i в транспортному праві.

Так, за прямим способом yci елементи норми транспортного права мiстяться в статтi нормативно-правового акта; за посиль­ним - здiйснюєься посилання на iншу статтю (статті); за бланкет­ним - стаття транспортного нормативно-правового акта вiдсилає до іншого акта.

Наявнiсть ycix способiв викладення норми в статтi транспорт­ного права та пояснюється тим, що, по-перше, воно є частиною правової науки, якiй притаманнi yci риси i категорії правової науки, а по-друге - у транспортному правi виражено значну час­тину інших норм як правових, так і неправових, наприклад, тех­нічних.