III. Тип кущики (чагарнички)

Деревні рослини, у котрих головна вісь є лише на початку онтогенезу, потім замінюється боковими надземними осями із сплячих бруньок базальної частини материнської осі. У дорослому стані несуть значну кількість галузистих скелетних осей, з'єднаних надземно чи підземно, і ці осі замінюються в процесі онтогенезу рослини. На відміну від кущів, тривалість життя ортотропних надземних і осей чагарничків звичайно не перевищує 5-10 років, а висота рослин коливається від 5-7 см до 50-60 см. Переважно мешканці високогірних областей, помірнохолодних і холодних зон.

Клас III. 1. Кущики з повністю здерев'янілими видовженими пагонами.

Надземні осі рясно галузяться, річні пагони мають видовжені міжвузля.

Підклас III. 1.1. Вегетативно нерухомі прямостоячі чагарнички з повністю здерев'янілими ауксібластами.

Утворюють форми досить щільних кущів з тісно зближеними надземним осями, без довгих підземних ризомів, не здатні до вегетативного розмноження,

Група III. 1.1.А. Аероксильні вегетативно нерухомі кущики.

Галуження тільки в надземній частині, біля поверхні грунту.

Підгрупа Ш.І.І.А.а. Пухкі аероксильні чагарнички.

Сюди можна віднести окремі екземпляри Calluna vulgaris. В Європі немає чагарничків цього типу розвитку. Такі чагарнички характерні для півдня Австралії. 1

Підгрупа III. 1.1.А.б. Подушковидні аероксильні чагарнички.

Річні прирости в довжину усіх пагонів однакові і мізерні. Скелетно осі розміщені щільно і утворюють подушку з більш-менш рівною поверхнею. Зростають високо в горах та на Півночі (наприклад, наскельниця лежача - Loiseleuria procumbens у субальпійському і альпійському поясах Карпат).

Група НІ. 1.1.Б. Геоксильні вегетативно нерухомі прямостоячі чагарнички.

Подібні до геоксильних нерухомих кущів. Нові пагони виростають від підземного пагона типу ксилоподія. Такі чагарнички відсутні в Європі, але характерні для Австралії.

Підклас III. 1.2. Вегетативно рухомі, повзучі чагарнички з повністю здерев'янілими видовженими пагонами.

Група III. 1.2.А. Вегетативно рухомі чагарнички з ортотропними надземними пагонами.

Утворюють величезні рихлі куртини чи менші латки площею в десятки м²; парціальні кущі в куртинах з'єднані довгими здерев'янілими підземними ризомами. Розмножуються вегетативно.

Підгрупа ПІ.1.2.А.а. Напівнерухомі чагарнички.

Протягом всього життя зберігають головний корінь. Тому рослина в цілому нерухома, але кожний повзучий пагін рухомий. Наприклад, верес (Calluna vulgaris), еріка (Erica tetralis) і Кассіопея (Cassiope tetragona).

Підгрупа Ш.1.2.А.б. Справжні повзучі чагарнички.

Це рослини, у яких головний корінь рано чи пізно відмирає, тому утворюються повзучі пагони; наприклад, Vaccinium uliginosum, V. myrtillus, Rhodococcum vitis-idaea.

Група ІП.1.2.Б. Вегетативно рухомі чагарнички шпалерного типу.

На відміну від попередніх форм, мають лише плагітропні надземні пагони, притиснуті до землі і вкорінюються по всій своїй довжині пагонів. Трапляються в найбільш несприятливих умовах гірських і рівнинних тундр. Наприклад, журавлина звичайна (Oxycoccus palustris), дріада восьмипелюсткова (Dryas octope), дріада крапчаста (D. punctata) та ін.

Табл. 3. Класифікація життєвих форм. Кущики (за І. Г. Серебряковим, 1962)

Типи Ж.Ф.	Класи Ж.Ф.	Підкласи Ж.Ф.	Групи Ж.Ф.	Підгрупи Ж.Ф.
ІІІ Кушики	III.1. Кущики з повністю здерев'янілими видовженими пагонами	III.1.1. Вегетативно нерухомі, прямостоячі кущики	Ш.І.2.А. Аероксильні кущики	Ш.І.І.А.а.Пухкі кущики
				ПІ.1.1.А.6.Подушковидні кущики
			Ш.І.І.Б. Геоксильні кущики
		III.1.2. Вегетативно рухомі, повзучі кущики	Ш.1.2.А. З ортотропними надземними пагонами	ПІ.1.2.А.а. Напівнерухомі кущики
				Ш.І.2.А.6. Повзучі кущики
			III. 1.2.Б. Шпалерні
	Ш.2. Розеточні	III.1.3. Вегетативно рухомі, повзучі кущики
	III.3. Сукулентно-стеблові безлисті
	Ш.4. Паразитні і напівпаразитні

Підклас ІІІ. 1.3. Вегетативно нерухомі чагарнички.

Пагони не здатні до самостійного ортотропного росту і потребують опори, а коли її не знайдуть, тоді стеляться по землі і вкорінюються, утворюючи куртини (наприклад, Hedera helix).

Клас ІІІ.2. Розеточні чагарнички.

За своєю структурою подібні до розеточних кущів. Трапляються дуже рідко, наприклад, Dracophyllum menziesii - змієлисник Мензіса з Нової Зеландії.

Клас ІІІ.З. Сукулентно-стеблові безлисті чагарнички.

Надземні пагони сукулентні, а тому м'ясисті. Ці життєві форми теж рідко трапляються. Наприклад, сарсазан шишковидний (Halocnemum strobilac з родини селітрянкових, що зростає в Середній Азії.

Клас Ш.4. Паразитні та напівпаразитні чагарнички.

Живуть на гілках дерев, використовують їх поживні речовини. Наприклад, деякі види родини Loranthaceae. З цієї родини серед таких кущів ми вже згаду омелу білу.

До відділу напівдеревних рослин відноситься тип життєвих форм напівкущі і напівкущики (синоніми - напівчагарники і напівчагарнички). Характерне відділу і типу співпадають.

IV тип. Напівкущі та напівкущики.

Видовжені ортотропні надземні осі на значній частині їх довжини залишаються трав'янистими і відмирають щороку. Залишається живою й дерев'яніє базальна частина надземних осей. Багаторічні осьові органи з бруньками відновлення розміщуються, як правило, біля поверхні землі, а частково сховані під нею. Цикл розвитку монокарпічних пагонів – не більше 3-5 років, загальна ви рослини звичайно 50-80 см, інколи до 1,5-2,0 м, рідко більше. Це переважно полини засушливих областей.

Клас IV.1. Напівкущі та півкущики з видовженими несукулентними пагонами.

Підклас IV. 1.1. Прямостоячі напівкущі і напівкущики.

Група IV.1.1.A. Прямостоячі напівкущі.

Вегетуючі пагони висотою 1,5-2,0 м, багаторічні дерев'яніючі базальні їх частини - довжиною до 20-30 см. Наприклад, види роду полин піщаний - Artemisia arenaria на півдні України.

Табл. 4. Класифікація життєвих форм. Напівкущі та напівкущики

(за І.Г.Серебряковим, 1962)

Типи Ж.Ф.	Класи Ж.Ф	Підкласи Ж.Ф.	Групи Ж.Ф.
IV. Напівкущі та напівкущики	V. 1. Напівчагарники і Напівчагарники з несукулентними пагонами	IV.1.1 Прямостоячі	ІV.1.1.A Прямостоячі напівкущі
			ІV.1.1.Б Прямостоячі напівкущики
		IV.2. Сланкі
		IV.1.3. Ліаноподібні
	ІV.2. Напівкущики сукулентпостеблові

Група IV. 1.1.Б. Прямостоячі напівкущики.

Вегетуючі пагони 20-30 см в висоту, багаторічні дерев'яніючі базальні їх ділянки з бруньками не більші 3-7 см у висоту. Звичайні для пустель рослини із родів полин (Artemisia), лобода (Chenopodium), віниччя (Kochia) та ін.

Підклас IV. 1.2. Сланкі напівкущі і напівкущики з видовженими несукулентними пагонами.

Базальні частини пагонів з бруньками відновлення, як правило, засипані ґрунтом (піском); однорічні пагони підносяться над землею. Сюди віднесені деякі види родини лободових із Середньої Азії, а також окремі представники роду Astragalus (Fabaceae).

В Україні представниками підкласу є Artemisia abrotanum - полин лікарський, що трапляється по берегах річок.

Підклас ІV.1.3. Ліановидні напівкущі.

Пагони слабкі, опираються на сусідні рослини, а коли такі відсутні, то стеляться по землі і вкорінюються. Типовим прикладом є пасльон солодко-гіркий, чи глистник - Solarium dulcamara, що росте по берегах річок і озер, у заболочених вільшняках.

Клас IV.2. Напівкущики з пагонами сукулентного типу.

Багаторічні види родини лободових із середньоазіатських пустель - солянки.

Розеточні і паразитуючі напівкущі та напівкущики в літературі не описані.

Як бачимо, система життєвих форм. Серебрякова дуже детально розроблена. Хоч і не всі ботаніки схильні віднести бамбуки, кактуси, агави і алое до деревних рослин.

У лісівництві життєві форми кущів та дерев поділяють за висотою на:

• дерева першої величини - висота більше 25 м;

• дерева другої величини - висотою 15-25 м;

• дерева третьої величини - висотою до 15 метрів;

• високі кущі -у висоту більші 2,5-4 м;

• середні кущі-висотою 1-2,5 м;

• низькі кущі - у висоту менше 1 м.