3. Біотичні фактори та їх вплив на деревні рослини

Деревні рослини - складові біогеоценозів; вони зазнають впливу інших компонентів угруповань: рослин, тварин, мікроорганізмів.

Вплив складових біоценозу може бути прямим (поїдання тваринами, паразитизм, симбіоз, механічна дія) і опосередкованим (конкуренція за живления, алелопатія та ін.)

Найбільш пряма і відчутна форма впливу тварин на рослини - це поїдання. В основі всіх пірамід трофності знаходяться рослини, творці органічної речовини з неорганічних Н₂О і СО₂. Рослиноїдні тварини харчуються або лише одним видом (монофаги) або ж поїдають багато видів (поліфаги). Кількість споживаної фітомаси теж різна.

Так, лось за добу з'їдає близько 30-40 кг різноманітної рослинної їжі влітку, та до 10 кг зимою, об'їдаючи 300-400 дерев і кущів. В його раціон входять більше 100 видів рослин. У раціон козулі входять більше 130 видів, а оленя- 170.

Рослинну масу споживають й інші звірі. Споживають її птахи – шишкарі, горіхівки, дятли, сойки, дрозди та ін. В першу чергу птахи ласують плодами та насінням. Проте поїдають вони і вегетативні органи, зокрема бруньки, молоді листки та хвою. Глухар взимку кормиться хвоєю сосни, з'їдаючи її за місяць не менше 6 кг.

Не відстають від крупних звірів і птахів дрібні тварини - фітофаги. Одна миша за добу здатна з'їсти від 470 до 1400 насінин ялини, а в неврожайні на насіння роки миші з'їдають до 70 % сходів дуба, клена, в'яза та інших деревних рослин.

Деревні рослини об'їдаються й комахами (листогризучими, деревиноїдними, сосучими та ін.), іншими безхребетними (кліщами, нематодами, молюсками та ін.).

У відповідь на об'їдання тваринами у рослин виробилися захисні пристосування: товсті покривні тканини з опушенням, виростами, шипами; вирости і шипи на плодах і насінні; здатність до швидкого відновлення втрат біомаси вегетативних органів; підвищення інтенсивності фотосинтезу в листках, що залишилися після об'їдання; утворення смол, камедей, каллюса на місцях пошкоджень; біохімічна непридатність тканин рослини для поїдання; вироблення рослинами речовин – репелентів. Істотно впливають на рослини механічні пошкодження тваринами: витоптування, риюча діяльність та ін.

Популяції рослин досить стійкі проти пошкоджень тваринами. Проте в окремих випадках тварини-фітофаги можуть знищити популяцію рослин, що призводить до зоогенних сукцесій у фітоценозах. Надмірний випас призводить до розростання на пасовищах рослин, яких не поїдають тварини – колючих, отруйних і т.п.

Разом з тим доцільно згадати і про корисну діяльність тварин.

Тварини - агенти запилення у рослин. У процесі еволюції виробилися найрізноманітніші пристосування до запилення комахами (ентомофілія), птахами (орнітофілія), іншими тваринами, в т.ч. ссавцями (зоофілія), мурахами (мірмекофілія) та ін.

Важливу роль відіграють тварини в поширенні плодів та насінин. Як адаптації до зоохорії необхідно сприймати яскраво забарвлений їстівний соковитий оплодень (явище ендозоохорії); гачки, вирости, причіпки та ін. (епізоохорія); гаті оліями принасінники, так звані "мурашині тіла" (мірмекохорія).

Важливим і корисним для рослин є такі результати життєдіяльності тварин, як мінералізація органічних решток, риюча діяльність.

У складі фітоценозів рослини впливають одні на других. Ці впливи можуть бути прямими і опосередкованими.

Одноклітинних тварин та одноклітинних рослин вчені об'єднують у поняття мікробоценоз. Вплив цих організмів на деревні рослини теж подвійний. Негативним є для рослин явище паразитизму (ектопаразити і ендопаразити). Проте, мінералізуючи органічні відмерлі рештки рослин і тварин, мікроорганізми переводять хімічні елементи із недоступних для рослин форм у доступні форми. Це сприяє росту деревних рослин.