Тема 6. Планування витрат і прибутку.

1. Склад витрат підрозділів і порядок їх планування.

2. Формування кошторисів підрозділів.

3. Планування собівартості продукції.

1. Склад витрат підрозділів і порядок їх планування.

В ході своєї діяльності підприємство спрямовує деяку суму своїх коштів (оборотні кошти підприємства) на формування запасів ресурсів, необхідних для виробничої діяльності підприємства. Всі витрати (загальні) поділяються на інвестиційні і операційні.

Інвестиційні витрати – це разові витрати, інвестиції в технічний або соціальний розвиток підприємства .

Операційні (поточні) – це витрати операційної діяльності підприємства, пов’язаною з виробництвом та реалізацією продукції, яка забезпечує основну частку його доходу, та не включається до інвестиційної і фінансової діяльності підприємства.

Частина операційних витрат повторюється з кожним операційним циклом – це витрати на сировину, матеріали, оплату праці. Інша частина не залежать від виробничої діяльності – це витрати на утримання приміщень, управлінський апарат, тощо.

Вимірюються у вартісній та натуральній формі. Натуральна форма важлива в ході самого виробничого процесу, для кращої організації. Вартісна форма витрат на виробництво продукції та її збут є собівартість продукції.

Вона характеризує використання всіх видів ресурсів і є одним із показників ефективності роботи підприємства. В ній відображається :рівень організації виробничого процесу; технічний рівень виробництва, продуктивність праці. Використовується для контролю за використанням ресурсів, визначення ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію. Зменшення собівартості є основним джерелом збільшення прибутку підприємства. Собівартість буває:

• залежно від часу формування: планова і фактична;

• залежно від місця формування: цехова, виробнича, повна;

• залежно від тривалості розрахункового періоду: місячна, квартальна, річна;

• за складом продукції: товарної продукції, валової продукції, реалізованої продукції, незавершеного виробництва.

Витрати, що включаються в собівартість, є прямі і непрямі.

Прямі – це витрати, які прямо відносяться на 1 продукції і безпосередньо пов’язані з її виробництвом.

Непрямі – витрати, які пов’язані з випуском багатьох видів продукції.

Також витрати поділяють на змінні і постійні.

Постійні – не пов’язані із об’ємом випущеної продукції.

Змінні – їх обсяг змінюється із обсягом виробництва продукції. Поділяються на пропорційні (їх обсяг змінюється прямо пропорційно обсягу продукції – відрядна заробітна плата, матеріали, сировина) та непропорційні – погодинна заробітна плата.

Але найважливішою є класифікація витрат за елементами та статтями витрат.

Елементи витрат на виробництво включають:

• матеріальні витрати (сировина, матеріали, комплектуючі, паливо, енергія, тара, мінус повернуті відходи).

• Оплата праці (загальний фонд заробітної плати персоналу підприємства).

• Відрахування на соціальні заходи (відрахування на випадок безробіття, на соціальне страхування, не пенсійне забезпечення).

• Амортизація основних фондів ( амортизаційні відрахування на повне відтворення ОФ за нормами від балансової вартості).

• Інші операційні витрати (вартість робіт, послуг інших підприємств, сума податків, зборів, знецінення запасів, псування, штрафні санкції).

Використовується при складанні загального кошторису виробництва.

Статті витрат – це затрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місця виникнення. За статтями витрати визначають собівартість одиниці продукції, тобто калькуляцію.

Статті калькуляції:

• сировина і матеріали за мінусом зворотних відходів;

• паливо і енергія на технологічні цілі;

• заробітна плата виробничих робітників (основна і додаткова);

• відрахування на соціальне страхування виробничих робітників;

• загально виробничі витрати;

• адміністративні витрати;

• підготовка і освоєння виробництва;

• інші виробничі витрати;

• витрати на збут (позавиробничі витрати).

Цей перелік може бути ширшим або вужчим в залежності від галузі виробництва та специфіки роботи підрозділу.

В зарубіжній літературі витрати поділяють слідуючим чином: основні та накладні. Основні – це витрати, безпосередньо пов’язані із процесом виробництва. Накладні – це витрати на обслуговування виробничого процесу і управління. Вони бувають виробничі і невиробничі. Виробничі накладні витрати – це витрати виробничих підрозділів, а невиробничі – це витрати на утримання центрального апарату підприємства, загально виробничої інфраструктури, комерційні витрати.

Планування витрат здійснюється знизу вверх, починаючи із підрозділів – центрів витрат. Планова калькуляція виробів розробляється на основі виробничої програми підрозділу і норм витрат ресурсів (схема 1). Вартість продукції та послуг допоміжних та обслуговуючих підрозділів включається до вартості продукції основних підрозділів пропорційно обсягу наданих ними послуг. Кошторис основних підрозділів, а також кошторис витрат загальних відділів та служб формують загальний кошторис підприємства. Закінчується процес планування витрат визначенням повної собівартості продукції.

Виробнича програма		Норми витрат
	Витрати підрозділу
Прямі		непрямі
Калькуляція за прямими витратами		Кошторис непрямих витрат
		Розподіл непрямих витрат між виробами
	Калькуляція за виробничими витратами

Схема 1. Загальна схема складання калькуляції.