1 Тижня, в них створюється широка панорама подій у нашій країні

та аа кордоном. Багатьом із цих подій у підсумкових випусках даєть-

ся коротка оцінка, точна характеристика, роз"яснюеться їхнє значен-

ня.

У практиці інформаційного радіомовлення за призначевдя>і виді-

ляються ще три типи випусків: тематичні, спеціальні та екстренні.

Тематичні. як видно із назви, присвячені певній темі або пов'я-

зані з певною тематиках). Такими, наприклад, в випуски спортивних

новин. .

Якщо тематичний випуск мав особливе призначення, він називаєть-

ся спеціальним. Такі випуски готуються і передаються у дні важливих

політичних подій і кампаній, наприклад, під час проведення виборів.

290

Екстренні випуски передаються рідко. Вони, як правило, містять

у собі повідомлення надзвичайної ваги, що потребують негайного

розголосу. Для передачі екстренного випуску переривається поточна

передача, що звучить в даний момент в ефірі. Часто йому передують

позивні, що сповіщають про наступну передачу важливого повідомлен-

ня, У колишньому Радянському Союзі такі випуски передавались у

дні запуску штучних супутників Землі або космічних кораблів. Остан-

ні екстренні випуски по колишньому Всесоюзному радіо відлунали

19 серпня 1991 р. - у день, коли самозваний ДШС здійснив спробу

перевороту.

У незалежній Україні екстренні випуски теж присвячуються важ-

ливим загальнодержавним подіям, а також подіям, що становлять пев-

ну загрозу для життя громадян, наприклад, зимові повені в районі

Чорнобильської АЕС.

Слід зазначити, що дні й години виходу в ефір усіх інформацій-

них випусків, крім, звичайно, екстренних і спеціальних, завжди

мають сталий характер і змінюються дуже рідко. Заздалегідь визна-

чений і наперед відомий слухачам час передачі інформаційних випус-

ків в фактором організації аудиторії. Це допомагав слухачам краще

орієнтуватися в ефірі і в разі потреби швидко знаходити передачу,

яка дасть їм відомості про останні події в Україні та в світі.

У практиці світового радіомовлення використання випусків різ-

ної тривалості звучання перебував залежно від часу їх передачі в

ефір. Так, вранці, коли люди поспішають на роботу і у них обмаль

часу, передаються короткі випуски, але часто. Зате у вечірньому

діапазоні, коли люди вже повернулися з роботи і хочуть дізнатися,

що нового сталось у світі, тривалість випусків зростав. Зручним

відрізком часу для інформування вважається й обідня перерва. В.

Англії, наприклад, у цей час передається популярна інформаційна

програма "Світ у годину дня", яку слухає понад 75$ домогосподарок.

У Франції з 13.00 до 13.45 інформаційні бюлетені звучіть через кож-

ні 15 хвилин.

Загалом, зручний для слухачів розклад передачі випусків скла-

дається поступово з урахуванням багатьох факторів і різноманітних

інтересів аудиторії.

15,3.2. Інформаційні програми

Бажання слухачів одержувати від радіо не лише останні новини,

а й їх аналіз і роз'яснення, стало головною причиною появи ще

к 291

однієї форми інформаційних передач - інформаційних програм. Вони

будуються на основі органічного поєднання двох способів відобра-

ження дійсності - повідомлення фактів та їх Інтерпретації.

Складаються такі програми, як правило, із кількох частин: .

І/ "афішки", що анонсує основний зміст програми та оголошу»

прізвище ведучого;

Н/ випуску новин, до читання якого, як правило, залучається

диктор;

З/ аналітичної частини, в якій дається розгорнутий аналіз

щойно переданих новин та актуальних подій і проблем;

4/ короткого "резюме" - заключного нагадування змісту раніше

переданих повідомлень;

5/ вступної музичної заставки та системи звукових відбивок.

Крім цих традиційних частин, інформаційні програми іноді мо-

жуть містити ще огляди газет або пошти радіо, відповіді на запи-

тання слухачів, прямі ефірні включення, рекламу, інші відомості

прагматичного характеру. Все це не регламентовано жорстким розкла-

дом і передається в ефір у тій послідовності» яку підказує логіка

верстки програми.

Тривалість звучання інформаційних програм бував різною.

Найчастіше вона коливається в межах від ЗО до 60 хвилин звучання.

Передаються такі програми в години 'пік" - час найактивнішого

прийому радіопередач. Новим розкладом передач Першої програми

Українського радіо, що почав діяти з 16 травня 1995 р., передбаче-

но підготовку і випуск протягом доби п"яти інформаційних програм.

Першої - вранці, вона починається о 7.00 і лунає протягом 40 хви-

лин. По 45 хвилин відведено для програм о 13.00, 19.00 та 2?.00,

о 17.00 інформаційна програма звучить ЗО хвилин. Рівно годину зай-

мав в ефірі щодзнна інформаційно-аналітична програма Всесвітньо!

служби Радіо України "Акценти дня".

Ведуть інформаційні програми не диктори, а журналісти* яскраві

творчі індивідуальності. Вони працюють у тісному контакті з режи-

серами, техніками, які забезпечують прямий ефір, зі своїми колега-

ми-радіошурналістами, які перебувають за межами студії, але беруть

участь у створенні програми, дикторами, які зачитують за їхній.:

проханням окремі матеріали, та ін.

Перенесення акценту при веденні інформаційних програм з дикто-

ре на журналіста позитивно вплинуло на тональність мовлення - воно

292

стало довірливішим, наблизилось до слухачів. Повага до їх думок,

ненав"язлива, недидактична манера викладу новин, а також супутніх

думок та оцінок, в характерним для кращих зразків журналістського

ведення інформаційних програм.

Звичайно, не всі журналісти-ведучі можуть читати перед мікро-

фоном так само виразно, як кращі диктори. Та все ж ліквідація

образу диктора як директивної особи, що проголошує істини з під-

несеним вказівним пальцем й при цьому милується добре поставленим

голосом, збалансовуе недоліки журналістського ведення.

Важливо й те, що про найважливіші події та процеси ведучі

інформаційних програм прагнуть розповідати у нерозривному зв"язку

з людьми, причетними до них. Це - надзвичайно важливо, оскільки

так починає формуватися нова суспільна психологія, зароджується й

розвивається повага до людей творчих, ініціативних і підприємли-

вих. Рішучий поворот до людей, до їхніх турбот про збільшення

кількості та поліпшення якості товарів, продовольства, житла, пос-

луг, можливо, в найцікавішим здобутком інформаційних програм, тому

що так вони не лише впливають на формування громадської думки, а Й

стимулюють позитивні процеси.

Звернемо увагу на прямі ефірні включення. Часто ведучий викли-

кав на зв"язок власних кореспондентів, які інформують слухачів про

важливі події і процеси в місцях їхньої акредитації. Такі журна-7

лістські розповіді, передані з місця події, звучать завжди пере-

конливіше, ніж такого самого змісту матеріали, викладені у тексті

для дикторського читання. Ця переконливість досягається за рахунок

посилення документальності, оскільки про події розповідають оче-

видці або їх безпосередні учасники. Коефіцієнт ефективності інфор-

маційного мовлення у цьому випадку зростав.

Побудова програми за принципом, який вимагав слідом аа переда-

чею новин подати їх тлумачення, вміщення в аналітичній частині

матеріалів, які роз'яснюють важливі суспільні процеси та проблеми,

має важливе значення. У цьому випадку інформаційна служба встигав

випередити недоброзичливців з інших радіостанцій, запобігти появі

різноманітних чуток і'пліток. Тут вступає в силу закон першої

версії.

Отже, інформаційна програма - це не лише новини, а й коментар

до них. Це також порушення суспільне значущих проблем, це й аналіз

актуальних подій та явищ, це і зіткнення різних точок зору, особлм-

С-ІОб-І

293

во в сфері економіки. Це також і ненав"язливий заклик до тверезих

оцінок власних вчинків,, звернений до слухачів. Скажімо, чому, нап-

риклад, у магазинах усі ми одностайно засуджуємо зростання цін, а

на зборах трудового колективу захищавмо право підприємства підня-

ти ціну на вироби. Збалансованість'різних точок зору на події Й

проблеми, витіснення з ефіру політичної тріскотні й претензій на

істину в кінцевій інстанції - це теж позитив інформаційних програм.

Поява у складі передач українського радіомовлення інформацій-

них програм сильно загострила ще одну проблему - проблему "кадрів,

які вирішують усе". Бо, як виявилося, для ведення цих програм пот-

рібні вже не просто журналісти, а люди високої професійної куль-

тури, яскраві творчі особистості. Сьогодні, на жаль, необхідної

кількості таких ведучих хронічно не вистачав, А втім, це - законо-

мірно. Адже протягом минулих десятиліть ефірна практика в колиш-

ньому Радянському Союзі орієнтувалася на інші зразки. Тим часом

нинішнє життя владно вимагав пошуку, осмислення еволюційних пере-

ходів доохладніших інформаційних передач, які потребують ще біль-

шої кількості радіожурналістів нового типу. У зв"язку з цкм звер-

немо увагу читачів на існування в практиці світового радіомовлення

ще однієї форми інформаційних програм, яка в спеціальній літерату-

рі дістала назву радіостанції "суцільних новин". Такі передачі

виникли у відповідь на запити слухачів, які не хочуть або не мо-

жуть чекати наступного випуску новин, передбаченого розкладом пе-

редач. .Такі нетерплячі слухачі прагнуть одержувати з ефіру новини

в той момент, коли вони звертаються до послуг радіо одразу ж після

того, як увімкнули приймач. Йдучи на зустріч цим побажанням, у

деяких країнах створили спеціальні радіостанції, які передають ці-

лодобового новини І- одні новини і нічого іншого, крім новин. Вони

будують свою роботу за принципом "усі новини - весь час".

Яскравий зразок інформаційних передач такого типу дав нам ку-

бинська радіостанція "Радіо Релох" /"Радіогодинник"/. Ця радіостан-

ція веде свої передачі круглодобово і теж передав одні новини. Вони

Йдуть безперервним потоком. Кожну хвилину лунав сигнал точного часу

і диктор оголошує годину та хвилини. У проміжках між цими оголо-

шеннями зачитується одне або два повідомлення, тривалість звучання

яких не повинна перевищувати 58-59 секунд. Звуковим фоном, на яко-

му подаються ці повідомлення, в чіткі розмірені /через кокну се-

кунду/ удари метронома, що нагадують звуки маятника.

294

Основний структурним елементом радіопередач "Радіо Релох" в

півгодинний цикл, протягом якого передаються новини внутрішнього

і міжнародного життя, а також інформація, що має суто практичне

значення: відомості про погоду, стан доріг, температуру моря, ро-

бочі вакансії, прийом у навчальні заклади, кіносеанси тощо. Новини,

що становлять основний зміст цього відрізка'часу, через кожні пів-

години повторюються. Найважливіші й найцікавіші з них диктор-жур-

наліст /а професії ці на кубинському радіо, об "єднані/ може зачи-

тувати позачергово через кожні 5-7-10 хвилин. Така рухлива гнучка

форма передачі дав можливість задовольнити попит аудиторії на но-

вини у будь-якій момент. У ній вдало поєдналися раціональна й емо-

ційна сфера інформаційного радіомовлення. Доже оголошення про час

точно "лід сигнал", секундні удари метронома несуть певне емоцій-

не навантаження, підкреслюють високу оперативність новин, темп ру-

ху часу.

Приблизно за таким самим принципом будують свою роботу й міс-

цеві радіостанції у Сполучених Штатах Америки, що спеціалізуються

на передачі "суцільних новин". Зміст основних новин вони теж вик-

ладають за півгодини, після чого передача їх починається знову.

Радіостанції суцільних новин ретельно стежать за оновленням

випусків. Вся інформація, що входить до їх складу, постійно пере-

робляється, підновлюється, подається а урахуванням останніх змін

у розвитку висвітлюваних подій.