2.3 Гідрогеологічні дослідження при скиду промислових стоків у поглинаючі горизонти

Здійснення промислових стоків у водопоглинаючі горизонти можливо при виконанні наступних умов:

1) наявність поглинаючих горизонтів (колекторів), що містять підземні води, які не придатні для господарсько-технічних потреб і не представляють цінності в промисловості і в лікувальному відношенні;

2) достатня водопровідність і ємність поглинаючих горизонтів, тобто достатньо висока проникливість гірських порід, що їх складають, значне розповсюдження по площі і потужності;

3) надійність водотривких товщ, що ізолюють поглинаючі горизонти від горизонтів, що вмістять господарсько-технічне, промислове і лікувальне значення;

4) усунення або зведення до мінімуму кольматації поглинального горизонту у при забійній зоні (кольматація можлива за рахунок зважених частинок і колоїдів, що містяться у воді, що закачується, а також за рахунок випадання осаду при взаємодії її з пластовою водою).

Скид промстоків у зону аерації недопустимий. Надійно ізольовані поглинальні горизонти приурочені до зони утрудненого водообміну і залягають на глибинах більше 1,0 км. Найбільш перспективні для підземного скиду промстоків є потужні горизонти пісковиків і пісків, карстові і кавернозні горизонті в карбонатних породах. Велике значення для підземного скиду стоків мають райони нафтових і газових родовищ. Підземний скид невеликих об’ємів стоків можливий у штучні ємності соляних родовищ.

Гідрогеологічні дослідження, що здійснюються для встановлення умов скиду стоків у глибокі горизонти, передбачають наступні види робіт:

1) вивчення геологічної будови і гідрогеологічних умов району, де намічається підземний скид, з метою виявлення можливих поглинальних горизонтів і загальної їх оцінки;

2) вивчення дослідних свердловин для встановлення їх прийомистості і визначення гідрогеологічних параметрів проникливих пластів, що намічаються до скиду;

3) лабораторні дослідження (визначення фізичних і водних властивостей проникливих порід і впливу на них фільтруючих стічних вод, визначення фізичних властивостей і проникливості водотривких порід, що утворюють покрівлю і підошву поглинальних горизонтів, спеціальні фізико-хімічні дослідження з метою вивчення взаємодії промстоків і пластових вод, розробка методів боротьби з корозією, з відкладами осадів у тубах та ін.);

4) гідрогеологічні розрахунки, в результаті яких встановлюється необхідна кількість поглинаючих свердловин, прийомістість, що очикується, необхідний тиск при закачуванні, а також відсутність загрози забруднення вод, які придатні для використанні, за рахунок води, що закачується.

2.4 Гідрогеологічні дослідження при розвідці і розробці родовищ корисних копалин геотехнологічними методами

Геотехнологічними методами видобутку корисних копалин є методи, що основані на переводі корисної копалини у рухомий стан на місті її залягання шляхом теплових, масообмін них, хімічних і гідродинамічних процесів.

Добича корисних копалин цими процесами проводиться, як правило, через спеціально обладнані свердловини до глибини 2,0 км.

Метод штучного підземного розчинення соляних покладів полягає у використанні фізико-хімічних особливостей їх розчинення, основаних на різній розчинності і різних швидкостях розчинення, що залежать від геологічних і гідрогеологічних особливостей родовища, складу солей, температури і концентрації розчинника та ін.

Процес розробки соляних покладів підземним розчиненням через свердловини супроводжується розвитком штучного соляного карсту.

Гідрогеологічні дослідження при пошуках, розвідці і експлуатації соляних родовищ підземним розчиненням повинні проводиться в наступному порядку: зйомочні гідрогеологічні роботи, гідрогеологічні дослідження при попередній і детальній розвідках родовища та при експлуатації його (реєструються провали інструменту, коливання рівня промивальної рідини та її поглинання, самовилив рідини із свердловини і її продуктивність, стан глинистого розчину і його соленість, положення статичного рівня після зупинки свердловини, температури води на вибої і на гирлі свердловини, проводиться опробування продуктивності пласта відкачкою, відбираються проби на хімічний аналіз), режимні спостереження після закінчення експлуатації родовища (щомісячні заміри рівня розсолу у свердловинах вилуговування, відбір проб води на хімічний аналіз із свердловин, що пробурені на водоносні горизонти надсолевої товщі, щорічні нівелювання реперів маркшейдерської спостережної станції).

Гідрогеологічні дослідження при пошуках, розвідці і експлуатації сірчаних родовищ методом ПВС передбачають наступні види робіт:

1) вивчення геологічної будови і гідрогеологічних умов району сірчаного родовища з метою встановлення можливості застосування методу ПВС;

2) дослідження розвідувальних і спеціальних свердловин для визначення гідрогеологічних параметрів сірконосних пластів і вміщуючих порід;

3) режимні спостереження за підземними і поверхневими водами;

4) дослідження методів штучного впливу на водопроникливість сірконосного масиву.

Гідрогеологічні дослідження при підземному вилуговуванні рудних покладів аналогічна гідрогеологічним дослідженням при пошуках, розвідці і експлуатації сірчаних родовищ методом ПВС.