2.1 Аналіз торговельних відносини між Україною та єс

Основною проблемою в справі регулювання міжнародної торгівлі є пошук оптимального співвідношення між захистом національної промисловості від іноземної конкуренції та заохоченням міжнародної торгівлі.

Національний рівень регулювання домовленостей між країнами на початок 2011 року виглядає таким чином: під час вступу до Світової організації торгівлі (СОТ), Україна ухвалила законодавство, яке повністю відповідає митним правилам СОТ та пов’язаним з цим процесами. Також, Україна ухвалила Митний кодекс та внесла зміни до Закону України «Про єдиний збір, що сплачується на контрольних та пропускних пунктах на державному кордоні України» з метою спрощення митних процедур та оптимізації процесу митного оформлення. Право оскарження дій українських митних органів, або дій будь-яких державних відомств, гарантовано відповідно до норм законодавства [22].

Тенденції світового розвитку на сучасному етапі ставлять перед Україною нові проблеми, що вимагає активної участі в їх вирішенні. Однією з характерних рис сучасного світового економічного розвитку є активна динаміка інтеграційних процесів у світі та Європі зокрема. При цьому навіть ті країни, що не являються членами інтеграційних об’єднань, яскраво відчувають на собі їх активний вплив. На європейському континенті таким інтеграційним угрупованням є Європейський Союз, збільшення складу якого приведе до того, що за 3-5 років Україна матиме з Євросоюзом спільний кордон. Це відкриє нові передумови для розширення співпраці в цілому та торговельно-економічного співробітництва зокрема.

Проаналізуємо динаміку торгівлі між Україною та ЄС за 2004 – 2010роки. На рис. 1. яскраво виражена динаміка щодо збільшення зовнішнього торгівельного обороту. Виняток становить 2009 рік, оскільки він виявився для України кризовим. Таким чином, зменшення, порівняно з попереднім 2007 роком становило 11243,1 млн. дол. США. Але тенденція щодо збільшення була вже у 2010 році. Збільшення ЗТО у 2010 році, порівняно з 2009 роком становило 7269,1 млн. дол. США.

Рис. 1.Динаміка торгівлі між Україною та ЄС, 2004-2010 рр.

За період 2004 – 2010 роки основною товарною групою українського експорту до країн ЄС стали неблагородні метали та вироби з них (в середньому частка від загальної торгівлі складає 31,2%). Друге місце займає позиція чорні метали (25,1%). Третє місце займають поставки мінеральних продуктів (20,1%). Четверте місце - машини, устаткування та механізми (13,8%) [18].

Показник	Рік
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
ЗТО, млн.. дол. США	20557,0	22425,3	28281,9	36135,1	46995,8	24892,0	32161,1
Приріст, порівняно з попереднім роком, %		109,1	126,1	127,8	130,1	52,9	129,2
Експорт, млн... дол. США	11 009,6	10 233,4	12 091,2	13 916,4	18 128,5	9 499,3	13 061,6
Приріст, порівняно з попереднім роком, %	-	92,95	118,15	115,10	130,27	52,40	137,50
Імпорт, млн. дол. США	9 547,4	12 191,9	16 190,7	22 218,7	28 867,3	15 392,7	19 099,5
Приріст, порівняно з попереднім роком, %	-	127,70	132,80	137,23	129,92	53,32	124,08
Сальдо, млн. дол. США	1 462,20	-1 958,5	-4 099,4	-8 302,4	-10 738,8	-5 893, 4	-6 037,9

Таблиця 1. Зовнішня торгівля товарами з ЄС, 2003 -2009 (млн. дол.) *

З 2008 по 2010 рік основними товарними групами українського експорту до країн ЄС були зернові культури, продукція аграрного сектору, руди, енергетичні матеріали, деревина і вироби з деревини, деревне вугілля, текстильні вироби, чорні метали та вироби з них, електричні машини і устаткування та їх частини, тощо [16]. Товарами, які імпортувалися з країн ЄС протягом 2008-2010 років були наступні: енергетичні матеріали, фармацевтична продукція, продукти хімічної промисловості, полімерні матеріали, вироби з чорних металів, ядерні реактори, електричне обладнання, автомобілі, тощо [35].

З таблиці 1 можна порівняти прирости ЗТО, імпорту та експорту порівняно з попередніми роками. Динаміка зовнішньоторговельного обороту за період 2004 – 2008 роки була позитивною. Обсяги товарообігу за зазначений період збільшилися більш ніж у 2 рази та склали відповідно 20 557,0 та 46 995,8 млн. дол. США. Водночас, у 2009 році обсяги ЗТО зменшилися до 24 892,0 млн. дол. США. Згідно з показниками 2010 року, відбувається поступове зростання обсягів двосторонньої торгівлі. Так за 2010 рік ЗТО склав 32 161,1 млн. дол. США, в тому числі: експорт –13 061,6млн. дол. США, а імпорт –19 099, 5 млн. дол. США..

Таблиця 2. Зовнішня торгівля товарами України з країнами ЄС, 2010 р. (млн. дол.)

Країна	Експорт	Імпорт	Сальдо
Всього	13051,9	19101,2	–6049,3
Австрія	508	697,6	–189,6
Бельгія	356,9	588,3	–231,4
Болгарія	450,6	218	232,6
Великобританія	506,5	821	–314,5
Франція	476,9	1106,7	–629,8
Данія	124,5	240,5	–116,0
Естонія	106,3	123,4	–17,
Ірландія	4,5	112,1	–107,6
Іспанія	411,7	468,6	–56,9
Італія	2412,4	1390,3	1022,1
Люксембург	4,5	29,1	–24,6
Німеччина	1499,5	4605,3	–3105,8
Польща	1787,2	2788,8	–1001,6

Зовнішню торгівлю товарами України з країнами ЄС за 2010 рік можна простежити за таблицею 2. Країнами, куди Україна експортувала на найбільші суми були: Італія ( 2412,4 млн. дол.), Німеччина ( 1499,5 млн. дол.), Польща (1787,2 млн. дол.). Передові позиції країн-імпортерів займали: Італія (1390,3 млн. дол.),Німеччина (4605,3 млн. дол.), Польща (2788,8 млн. дол.), Угорщина (1214,6 млн. дол.), Франція (1106,7 млн. дол.).

Зовнішня торгівля України у період 2008-2010 рр. розвивалася під впливом двох визначальних подій: членства у СОТ, набутого у 2008 р., та світової фінансово-економічної кризи 2007-2010 рр. Членство в СОТ надало національним експортерам низку переваг, пов’язаних зі скасуванням квотування експорту української металопродукції, зменшенням антидемпінгових обмежень тощо. Разом з тим, зміцнення позицій України на зовнішніх ринках не змогло відвернути обвальне скорочення обсягів експорту України.

Рис. 2. Географічна структура експорту товарів (млн. дол. США), 2004-2010 рр.

Рис. 3. Географічна структура імпорту товарів (млн. дол. США), 2004-2010 рр.

Географічну структуру експорту та імпорту товарів (рис. 2 та рис. 3) представлено країнами Європи, ЄС, країнами СНД. Питома вага країн СНД в українському експорті товарів у 2010 році порівняно з 2008 роком зросла на 1,8 в.п. і склала 36,4 % від загального обсягу товарного експорту (що є майже рекордним рівнем за останні 13 років). Водночас за цей період відбулося скорочення питомої ваги ЄС з 27,1 % до 25,4 %. Ще відчутнішою у період кризи стала переорієнтація внутрішнього споживання на продукцію з країн СНД: у 2010 році частка товарного імпорту з СНД склала 44 %, що на 5 в.п. більше порівняно з рівнем 2008 року. Варто також відзначити, що зростання частки імпортних товарів з СНД відбулося за скорочення питомої ваги імпорту країн з ЄС.

Рівень концентрації експорту України, оцінений за індексом Хіршмана, є вищим порівняно з багатьма іншими країнами Центральної та Східної Європи, розвиненими країнами, а також країнами з ринковою економікою в процесі становлення, як Бразилія і Китай (Таблиця 4). Водночас рівень концентрації України є значно нижчим, аніж в Росії та Білорусі, і порівнюваним з рівнем концентрації експорту Індії.

Порівняно зі структурою світового експорту, український експорт є більш концентрованим, аніж експорт розвинених країн, хоча порівнюваний з рівнем диверсифікації експорту Росії та Білорусі. Треба відмітити, що якщо за період з 1996 до 2009 рр. в Україні рівень диверсифікації залишився майже незмінним, багато країн з ринковою економікою в процесі становлення помітно знизили рівень концентрації експорту. Наприклад, це відбулось у Румунії, Туреччині, Польщі, Індії, Бразилії.

Слід окремо зазначити, що багато заходів, необхідність яких визначена міжнародними зобов’язаннями України, які випливають із членства в СОТ, угод та домовленостей з Євросоюзом тощо, повністю відповідають логіці та змісту концепції «допомоги в інтересах торгівлі» (Aid for Trade). До того ж в Україні вже реалізована та реалізується низка проектів технічної допомоги в сфері торгівлі та торговельної політики і пов’язаних з ними секторах.

Посилення та зміцнення торгівельного співробітництва між Україною та ЄС може прискоритись за умов:

- розширення спектру сфер співробітництва;

- посилення співпраці як урядових,так і бізнесово-ділових партнерів;

- впровадження на практиці основ з угод про партнерство та співробітництво;

- усунення перешкод (недосконалості в податковій та судовій системі, зменшення корупції) допоможе посилити процес євроінтеграції;

- постійний моніторинг та оцінка торгівельних відносин зможуть виявити слабкі та сильні сфери, що в свою чергу, посилить щорічний прогрес;

- тісне консультування між Україною та ЄС щодо усунення наслідків економічних кризових ситуацій;

- посилення контролю та стабільності державного фінансування;

- зменшення торгівельних бар’єрів можливе через зміну стандартизації, посилення адміністративного керування, тощо.

Маючи за основу наведедені статистичні та аналітичні дані, можна сказати що необхідне розширювати торгівельні відносини між Україною та ЄС, причому ми повинні зробити акцент на експорті вітчизняної продукції. Євроінтеграційні процеси сприятимуть втіленню в життя основного призначення торгівлі як виду економічної діяльності - це забезпечення основних,поєднуючи зв'язків між сферою виробництва і споживання, а тому на першому місці державного регулювання повинно бути встановлення оптимальних умов оподаткування, спрощення митної процедури, підвищення конкурентоспроможності національного виробництва, впровадження інновацій, тощо.