2.Охарактеризуйте порядок обрання пу. Розкрийте підстави дострокового припинення повноважень та особливості відповідальності пу.

Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України. Про призначення виборів Президента України Верховна Рада України приймає постанову.

Верховна Рада України приймає постанову про призначення чергових або позачергових виборів Президента України з підстав, визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та цим Законом.

Верховна Рада України приймає постанову про призначення повторних виборів

Президента України на підставі подання Центральної виборчої комісії.

Вибори Президента України проводяться по єдиному загальнодержавному одномандатному виборчому округу, який включає в себе всю територію України.

Для проведення голосування та підрахунку голосів по виборах Президента України територія сіл, селищ, міст, районів у містах, що входять до складу територіального виборчого округу, поділяється на виборчі дільниці.

Для підготовки та проведення голосування після утворення виборчих дільниць органи ведення Державного реєстру виборців для кожної звичайної виборчої дільниці, утвореної на території, на яку поширюються повноваження органу ведення Державного реєстру виборців, на основі відомостей Державного реєстру виборців складають попередній список виборців

Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

Висування кандидатів на пост Президента України партіями (блоками) та самовисування розпочинається за вісімдесят дев'ять днів і закінчується за сімдесят один день до дня виборів.

Кандидата на пост Президента України може висувати партія, яка зареєстрована в установленому законом порядку не пізніш як за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умови, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за рік до дня виборів.

Грошова застава вноситься партією (партіями, що входять до блоку), яка висунула кандидата на пост Президента України, або кандидатом на пост Президента України у безготівковому порядку на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії в розмірі два мільйони п'ятсот тисяч гривень.

Декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за рік, що передує року початку виборчого процесу, подається кандидатом на пост Президента України за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції"

Центральна виборча комісія реєструє кандидата на пост Президента України

Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою.

Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень.

Повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

1) відставки;

2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

3) усунення з поста в порядку імпічменту;

4) смерті.

Відставка Президента України набуває чинності з моменту проголошення ним особисто заяви про відставку на засіданні Верховної Ради України.

Неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду України - за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.

Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину.

Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.

За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину.

Практичне:

Здійсніть класифікацію органів державної влади (назвіть їх види) в Україні за наступними критеріями:

За територією дії:

- загальні (загальнофедеральні у федеративній державі) — поширюються на всю територію держави

- місцеві — діють в адміністративно-територіальних одиницях.

За характером компетенції:

-органи загальної компетенції — уряд;

-органи спеціальної компетенції — міністерства тощо

За порядком здійснення компетенції:

колегіальні — парламент (Верховна Рада);

єдиноначальні — президент.

За способом утворення:

-виборні (представницькі органи);

-призначувані (наприклад, органи прокуратури, виконавчо-розпорядчі органи);

За характером і змістом діяльності:

-законодавчі (парламент);

-виконавчі (уряд);

-правоохоронні (міліція, органи безпеки);

-судові (суди — вищі і місцеві);

-контрольно-наглядові (прокуратура, державні інспекції).

Тести:

1. Д) ЗУ « Про господарські товариства»

2. В) право на збори, мітинги, походи і демонстрації

3. А) Рахункову палату

4. Б) Обирають депутати обласної ради

Варіант №7

Теоретичні питання:

1. Назвіть та розкрийте основні етапи розробки і прийняття конституції України. Охарактеризуйте структуру Конституції України 1996 року.

   1. Конституція України 1996 р. — це особливий нормативно-правовий акт — Основний Закон Української держави. Конституція України — це найвищий за юридичною силою правовий акт. Вона закріплює організацію органів, що здійснюють публічну владу на основі принципу народного суверенітету, їх взаємовідносини між собою та людиною і громадянами. Прагнення України на початку 90-х pp. минулого століття стати незалежною суверенною державою об'єктивно спричинилося до початку процесу розробки і прийняття нової Конституції України. Першим етапом цього конституційного процесу слід вважати період від 16 липня 1990 р. до 26 жовтня 1993 р. Початок цього процесу пов'язується з прийняттям Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. У цьому важливому політико-правовому документі вперше були закладені основоположні принципи, які пізніше знайшли своє правове закріплення у Конституції України 1996 р. В Декларації було проголошено, що державний суверенітет України — це верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та неза­лежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. У Декларації закріплювалися державно-правові ознаки, які характеризували Україну як незалежну, суверенну державу. 24 жовтня 1990 p. Верховна Рада України утворила Конституційну комісію (Комісія з розробки нової Конституції Української РСР). Комісія розробила Концепцію нової Конституції України, яка була ухвалена Верховною Радою УРСР 19 червня 1991 р. Пропонувалася така структура нової Конституції: преамбула, 9 розділів і 26 глав, у яких висвітлювалися б такі питання: засади конституційного ладу; права людини і грома­дянина; громадянське суспільство і держава; територіальний устрій; державний лад; Кримська Автономна Соціалістична Республіка; національна безпека; охорона Конституції; порядок змін і доповнень Конституції і конституційних законів. Перший проект Конституції України був розроблений Конституційною комісією і постановою Верховної Ради України, винесений 1 липня 1992 р. на всенародне обговорення. Проект включав в основному структурні підрозділи концепції Конституції 1991 p. і складався з 10 розділів і 258 статей. Нарешті, наступний проект Конституції України було представлено Верховній Раді України 26 жовтня 1993 р. Він складався з 12 розділів і 211 статей. Після 26 жовтня 1993 р. внаслідок протистояння законодавчої та виконавчої гілок влади конституційний процес був фактично перерваний. Другий етап конституційного процесу почався після завершення дострокових парламентських, президентських виборів і охоплював період з 10 листопада 1994 р. по 8 червня 1995 р. Він характеризується відновленням конституційного процесу. Почалася робота Конституційної комісії над третім проектом Конституції України. Завершився другий етап 8 червня 1995 р. укладенням Конституційного договору між Президентом України і Верховною Радою України про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України. Третій етап конституційного процесу охоплює період з 18 червня 1995 р. до 28 червня 1996 р. В липні 1995 р. було створено Робочу групу з підготовки проекту Конституції України. На основі підготовлених нею матеріалів для підготовки проекту Основного Закону 24 лис­топада 1995 р. Конституційна комісія України утворила з числа її членів Робочу групу для підготовки проекту. 5 травня 1996 р. Верховна Рада створила Тимчасову спеціальну комісію для доопрацювання проекту Конституції. В період з 5 травня по 28 червня 1996 р. Верховна Рада України постатейно обговорювала доопрацьований Тимчасовою комісією проект. 28 червня 1996 р. була прийнята Конституція України, яку 12 липня 1996 р. урочисто підписали Президент України і Голова Верховної Ради України. Четвертий етап почався після прийняття Конституції України з 28 червня 1996 р. і триватиме до часу прийняття Верховною Радою України Закону про імплементацію у текст Основного Закону змін і доповнень.

   2. Конституція України 1996 р. — це особливий нормативно-правовий акт — Основний Закон Української держави. Конституція України складається з преамбули, 15 розділів, 161 статті, та 14 перехідних положень. Преамбула Розділ І. Загальні засади. Розділ II. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Розділ III. Вибори. Референдум. Розділ IV. Верховна Рада України. Розділ V. Президент України. Розділ VI. Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади. Розділ VII. Прокуратура. Розділ VIII. Правосудця. Розділ IX. Територіальний устрій України. Розділ X. Автономна Республіка Крим. Розділ XI. Місцеве самоврядування. Розділ XII. Конституційний Суд України. Розділ XIII. Внесення змін до Конституції України. Розділ XIV. Прикінцеві положення. Розділ XV. Перехідні положення.