Відповіді на контрольну роботу з Конституційного права України

Варіант № 1 1

Варіант № 2 2

Варіант № 3 6

Варіант № 4 9

Варіант № 5 11

Варіант №6 13

Варіант №7 16

Варіант №8 18

Варіант №9 20

Варіант №10 23

Варіант №11 24

Варіант №12 25

Варіант №13 27

Варіант №14 29

Варіант №15 31

Варіант № 1

1. Поняття, предмет та метод кпу як галузі права

Конституційне право України – це система правових норм, що регулюють основні засади організації та здійснення публічної влади в Україні (відносини владарювання), політико-правові суспільні відносини, пов’язані з встановленням загальних засад конституційного ладу та правового статусу особи в державі.

Предмет конституційного права складають:

1. Відносини щодо встановленням засад конституційного ладу (визначення форми держави, основних ознак держави, економічних, соціальних, культурно-духовних засад);

2. Взаємовідносини між особою та державою (відносини громадянства, відносини щодо встановлення конституційних прав, свобод та обов’язків);

3. Відносини щодо організації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Метод конституційно-правового регулювання – це сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет конституційного права.

Основними методами є:

1. Метод владного впливу;

2. Метод загального унормування;

3. Метод конкретного регулювання:

• встановлення прав (метод дозволу);

• покладання обов’язків (метод зобов’язання);

• заборона певної діяльності (метод заборон).

2. Місце та роль вру в системі органів державної влади. Ознаки вру як єдиного органу законодавчої влади.

Відповідно до ст.75 КУ ВРУ є єдиним органом законодавчої влади в Україні, тобто виключно до компетенції ВРУ входить прийняття законодавчих актів, які мають найвищу юридичну силу та яким повинні відповідати нормативно-правові акти всіх інших державних органів, що є підзаконними.

ВРУ є вищим колегіальним загальнонаціональним представницьким органом державної влади, що діє на постійній основі у складі 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років.

Функції ВРУ:

• законодавча (ВРУ в рамках своєї компетенції приймає закони з питань, що потребують законодавчого регулювання, не втручаючись при цьому у сферу компетенції інших органів, які здійснюють нормотворчу підзаконну діяльність (ПУ, КМУ, мін-ва тощо). Верховна Рада України за допомогою закону надає своєму рішенню вищої юридичної сили, пов'язуючи ним виконавчу і судову владу);

• установча (пов'язана з її участю у формуванні інших ОДВ і ОМС та визначенні правових основ їхньої діяльності. Верховна Рада України призначає вибори ПУ та місцеві вибори, дає згоду на призначення ПУ Прем'єр-мін. тощо);

• контрольна (полягає у здійсненні парламентського контролю, передусім за діяльністю Кабінету Міністрів України).

Ознаки ВРУ як єдиного органу законодавчої влади:

1. виключність (лише ВРУ може видавати загальнообов’язкові нормативно-правові акти вищої сили – закони);

2. універсальність (єдиний орган законодавчої влади з особливою структурою та повноваженнями);

3. ВРУ не може делегувати свої законодавчі повноваження будь-яким іншим органам чи посадовим особам;

4. колегіальність (за умови відсутності парламентського кворуму ВРУ не правомочна приймати закони та інші рішення).

Практичне завдання.

Особливості внесення змін до розділів I, II, XIII Конституції України та до інших розділів Конституції України.

Процедура внесення змін до Конституції України регулюється розділом XIII Конституції «Внесення змін до Конституції України» і включає такі основні положення:

1. Не може бути прийнято рішення про зміну Конституції, якщо дані зміни ліквідовують або обмежують права і свободи громадян або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності України чи порушення її територіальної цілісності.

2. Конституція не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.

3. Найважливіші конституційні інститути (основи конституційного ладу, основи виборчої системи, процедура внесення змін до Конституції), які регламентуються розділом І «Загальні засади», розділом III «Вибори. Референдуми», розділом XIII «Внесення змін до Конституції України») можуть бути змінені лише в такому порядку:

- проект внесення змін до цих розділів вносить Президент або не менше 2/3 народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (тобто 300 народних депутатів);

- за проект повинні проголосувати не менше 2/3 від конституційного складу Верховної Ради;

- дане рішення повинно бути підтверджене на Всеукраїнському референдумі.

4. Інші розділи Конституції можуть бути змінені в такому порядку:

- законопроект про внесення змін подається до Верховної Ради не менш як 1/3 народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради;

- законопроект повинен бути попередньо обговорений і схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради, що не виключає можливості внесення в подальшому змін і доповнень до законопроекту; – схвалений простою більшістю законопроект може бути прийнятий тільки на наступній черговій сесії парламенту, при умові, що за нього проголосують не менше 2/3 від конституційного складу Верховної Ради.

5. Повторний розгляд законопроекту про внесення змін до Конституції, що розглядався Верховною Радою і був відхилений, може відбутися лише через рік з дня прийняття рішення щодо нього.

6. Верховна Рада не може двічі змінювати одні й ті ж положення Конституції протягом строку своїх повноважень.

7. Конституційний суд робить висновки про конституційність будь-якого законопроекту про внесення змін до Конституції перед тим, як цей законопроект розглядається Верховною Радою.

Тести:

1. Спеціальний вид конституційно-правової відповідальності вищих посадових осіб держави називається – Д) Імпічмент

2. Підставою припинення громадянства України є: - Г) Втрата громадянства

3. Повноваження ВРУ припиняються – Б) у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

4. Сесію місцевої ради скликає – Г) Сільський, селищний, міський голова.

Варіант № 2