- •1 Охарактеризуйте дословянський етап державотворення на території України у найдавніші часи
- •Вриант 2.
- •1 Східні слов’яни у давнину. Племінні союзи, перші державні об’єднання (VI -IX ст.). Особливості розвитку господарства
- •2 Охарактеризуйте внутрішню й зовнішню політику уряду Української Держави на чолі з п.Скоропадським.
- •Вриант 3.
- •1 Проаналізуйте політичний розвиток Київської Русі (іх – хіі ст.).
- •2 Проаналізуйте Переяславсько-Московський договір, «Березневі статті б.Хмельницького» 1654 р. Та їх наслідки.
- •1 Соціально-економічний розвиток Київської Русі. Формування аграрного суспільства: еволюція господарства та відносин власності.
- •2 Україна в другій половині хvіі ст. Руїна: її соціально-політична сутність та наслідки.
- •1. Ґенеза українського козацтва та його історична роль: передумови виникнення, джерела формування, основні функції українського козацтва.
- •2. Соціально-економічний розвиток України у хvііі ст. Зміни в промисловому та сільськогосподарському виробництві. Юридичне запровадження кріпосного права (1783 р.).
- •1.Запровадження християнства та його історичне значення.
- •2. Охарактеризуйте політику царського уряду по обмеженню прав автономії України. Остаточна ліквідація української державності (кінець хvіі - хvііі ст.)
- •1. Проаналізуйте внутрішню і зовнішню політику гетьманів Правобережної та Лівобережної України у другій половині XVII - xviiі ст. (Два-три гетьмана на вибір).
- •1. Соціально-економічний та політичний розвиток Галицько-Волинської держави.
- •2. Основні військові операції під час Другої світової війни на території України у 1939-1945 рр.
- •Варіант10.2. Охарактеризуйте суспільно-політичні процеси, становлення та розвиток новітньої української державності у 1991- 2010 рр.
- •Варіант 11.1.Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперій у хіх ст., їх соціально-економічний та політичний розвиток.
- •Варіант 11.2Охарактеризуйте соціально-економічні реформи в урср у другій половині 50-х - 60-х роках хх ст.
- •Варіант 12.1.Охарактеризуйте суспільно-політичне та економічне становище українських земель у складі Російської імперії у хіх ст.
- •Варіант 12.2.Дисидентський рух в радянській Україні в 1965-1985 рр. Та його вплив на національно-культурні та політичні процеси.
- •Варіант 14.1.Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр., її досягнення та втрати.
- •Варіант 14.2.Демократизація суспільно-політичного життя в урср у період перебудови (1985-1991 рр.).
1. Соціально-економічний та політичний розвиток Галицько-Волинської держави.
Серед важливих особливостей соціально-політичного розвитку Галицько-Волинської землі слід назвати наявність тісних економічних і торгівельних зв'язків із європейськими державами, що сприяло бурхливому розвиткові міст. Міста, де налічувалося понад вісімдесят, були адміністративними, торговельно-ремісничими і культурно-релігійними центрами. їм належала важлива роль у політичному житті держави. Соціальний склад міського населення був неоднорідним. Ремісницька й купецька верхівка міст ("мужі градські") була опорою влади князя, сприяла її зміцненню, оскільки остання надавала всілякі пільги й привілеї заможним городянам. Верхівці міст належали торговельні ("гречники", "чудинці"та ін.) і ремісничі ("ряди", "братчини" та ін.) об'єднання. Мешканці міст: робітні люди, підмайстри, обслуга й інші "люди менші", хоча й були особисто вільними, підкорялися міському патриціату.
Галицько-Волинське князівство упереваж зберігалося у характерні для Давньоруської держави риси державного устрою. Верховна політико-адміністративна та судова влада належала великому князю. Він здійснював центральне управління, очолював військову організацію, керував збором податків. Прерогативою великокнязівської влади була також зовнішньополітична діяльність держави. За згодою великого князя призначалися єпископи. Атрибутами великокнязівської влади були "вінець"(корона), герб, печатка й прапор. Проте галицько-волинські князі не мали достатньої соціально-економічної опори й фактично залежали від боярської аристократії, оскільки для здійснення тих чи інших заходів потребували військової та фінансової підтримки. Князівська влада мала переважно обмежений характер: без згоди бояр не відбувалася жодна політична акція. Тобто зо формою правління це була феодальна монархія, обмежена впливом боярської олігархії. Особливістю державного управління на Галицько-Волинській землі було застосування дуумвірату — спільного правління двох найвищих посадових осіб. Так, Великий князь Данило Галицький з 1245 року і до смерті правив спільно з братом Васильком, який "тримав" більшу частину Волині.
Помітну роль у політичному житті Галицько-Волинського князівства відігравала боярська рада. Вона являла собою різновид олігархічної форми правління, що протистояла єдиновладдю князя. До складу боярської ради входили найвпливовіші бояри-землевласники, галицький єпископ, найвищі державні посадовці. Вона не залежала від князя й скликалася переважно з ініціативи самого боярства. В окремі періоди, коли відбувалося послаблення великокнязівської влади, роль боярської олігархії значно зростала. Так, після смерті князя Романа бояри не дозволили вдові правити від імені малолітнього сина Данила і за згодою боярської ради "вокняжився" боярин Володислав Кормильчич. За князювання Юрія II — Болеслава найважливіші документи підписувались великим князем спільно з боярською радою.
Серед органів державної влади Галицько-Волинського князівства можна назвати також і снеми (князівські з'їзди). Але їхні рішення мали переважно консультативно-рекомендаційний характер. На снемах могли також укладатися різні угоди як внутрішньополітичного так і зовнішньополітичного характеру.