Додаткова література

НЕ 1.1

1. Бебик В.М. Базові засади політології. – К.: Основи, 2000. – 234 с.

2. Гаджиев К.С. Введение в политологию. – М.: Наука, 2000. – 457 с.

3. Краснов Б.И. Политология как наука и учебная дисциплина // Социально-политический журнал. – 1995. – №1. – С.3-18.

4. Рудич Ф. Політологія. – К.: Основа, 2000. – 431 с.

5. Вебер М. Политика как призвание и профессия. // Избранные произведения. — М., 1990.

6. Девід Л. Веймер, Ейден Р. Войнінг. Аналіз політики: концепції і практика. — К., 1998.

7. Казачек И.А. Человек как субъект и объект политики: социально-философский и политологический анализ. // Нава парадигма. – 2001. – Вип.20.

8. Лузан А.О. Політика і суспільство. // Політологічні читання. - 1993.- № 1.

9. Панов М., Герасіна Л. Правова політика як універсальний феномен соціального буття. // Право України. – 2001. - №1. – С. 36 – 40.

10. Політологія: історія та методологія / В.П. Андрущенко, В.Г. Антоненко, Л.О. Ануфріїв. За ред. Ф.М.Кирилюка. — К., 2000.

11. Рогачев С.Я. Предмет политологии и его место в системе социальных наук // Государство и право. - 1993. - № 5.

12. Рябов С.Г. Структура і функції знань про політику. // Політологічні читання. - 1994.- № 1.

13. Селіванов В. Правова політика України (деякі теоретичні питання сутності, змісту та технології). // Право України. – 2001. – №12. – С.6-13.

14. Хекер Е. Що є політична теорія? // Політологічні читання. - 1993. - № 1.

НЕ 1.2.

1. Аристотель. Политика. Соч. в 4-х т. Т. 4. Кн. 4-6. – М., 1983.

2. Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966.

3. Доватур А.И. Политика и полития Аристотеля. – М., 1965.

4. Зайченко Г.А. Джон Локк. – М., 1973. – Гл. VIII.

5. История политических и правовых учений. – М., 1988. – Гл. VIII, IX.

6. Из истории социально-политической мысли // Социально-политический журнал. – 1992. – № 6-9.

7. Мадісон В.В. та ін. Історія розвитку політичної думки. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996. – С. 5-18.

8. Нерсесянц В.С. Политические учения древней Греции. – М., 1979.

9. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 25-40.

10. Політологія у запитаннях і відповідях: Навч. посіб. / За заг. ред. К.М. Лемківського. – К., 2003. – С. 15-17.

11. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 27-37.

12. Семененко И.И. Афоризмы Конфуция. – М., 1987.

13. Утченко С.Л. Политические учения Древнего Рима: ІІІ-І вв. до н.э. – М., 1977.

14. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 24-35.

НЕ 1.3.

1. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

2. Основи політології / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995. – С. 42-74.

3. Політологія у запитаннях і відповідях. – К., 2003. – С. 7-15.

4. Політологія. Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К., 2001. – С. 39-56.

5. Політологія. Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.І. – Харків, 2001. – С. 91-124.

6. Потульницький В.А. Теорія української політології. Курс лекцій. – К., 1993. – С. 56-72.

7. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. – К., 1993. – С. 151-200.

8. Швидак О.М. Політологія. Практикум. – К., 2001. – С. 58-97.

9. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної думки): Підручник. – К., 2002. – С. 93-145.

НЕ 1.4.

1. Амелин В.Н. Власть как общественное явление // Социал.-полит. науки. – 1991. – № 2.

2. Бердяев И.А. Истоки и смысл русского коммунизма. – М., 1990. – Гл. 2, 3.

3. Бурлацкий Ф.М. Вожди и советник: О Хрущове, Андропове и не только о них. – М., 1990.

4. Власть. – М., 1989.

5. Пушкарева Г.В. Власть как социальный институт // Социально-политический журнал. – 1996. – № 2.

6. Швидак О.М. Політологія. Практикум. – К., 2001. – С. 119-124.

7. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної думки): Підручник. – К., 2002. – С. 171-197, 377-394.

НЕ 1.5.

1. Алєксєєнко І. Амбівалентність особистості і політичної системи в умовах кризового соціуму. // Нова політика. – 1999. - №3.

2. Андреев С. Политические системы и политическая организация. // Социально-политический журнал. – 1992. - № 1.

3. Андрусяк Т. Теорія держави і права. — Львів, 1997. – С. 44-52.

4. Белов Г.А. Политическая система. // Кентавр. – 1995. - № 2.

5. Белов Г.А. Функции политической системы. // Кентавр. – 1995. - №3.

6. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. — К., 1997.

7. Дармограй Н. Політична система та проблеми її реформування в Україні. // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2004. - №4. – С.147- 158.

8. Евсеев В.О. Механизм разрешения противоречий и политическая система общества. // Социально-политические науки. – 1990. - № 9.

9. Кашанина Т.В., Любашиц В.Я. Эволюция государства как политического иститута общества. // Государство и право. – 2005. - №9. – С. 118-120.

10. Матвеев Р.Ф. Теоретическая и практическая политология. — М., 1993.

11. Политическая система и ее роль в жизни общества. // Социально-политический журнал. – 1992. - № 8.

12. Пушкарева Г.В. Политическая система: синергетический подход. // Вестник МГУ. - Сер 12. - Политические науки. – 2001. - № 6. - С.32.

13. Санистебан Л. Политические системы и легитимность. // Диалог. – 1993. - № 4.

14. Сікора І. Проблема легітимності політичної системи і державності в перехідних суспільствах. // Політологічні читання. – 1992. - № 1.

15. Якушик В.М. Політична система і політичний режим. // Політична думка. – 1993. - № 1.

НЕ 1.6.

1. Акт проголошення незалежності України. Прийнятий Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. – К., 1991.

2. Декларація про державний суверенітет. – К, 1990.

3. Конституція України. – К, 1996. – Розд. 1.

4. Білоус В.С. Проблема становлення і розвитку правової держави і громадянського суспільства // Політол. вісник, – 1993. – Ч. 3. – С. 10-24.

5. Винар Л., Михайло Грушевський. Українська Центральна Рада і відродження державності України // Розбудова держави. – 1992. – № 3.

6. Воронов І. Громадянське суспільство і влада // Людина і політика. – 2003. – № 1.

7. Голубева Г.А. Понятие правового государства: социально-философский аспект // Филос. науки. – 1989.

8. Ильин М.В., Коваль Б.И. Две стороны одной медали: гражданское общество и государство // Полис. – 1992. –№ 1-2.

9. Касьян Б. Суверенітет: від бажаного до дійсного // Віче. – Лютий. – 1994.

10. Кремень Т. Державний суверенітет у добу глобалізації // Політика і час. – 2003. – № 10.

11. Лола В. Проблеми формування громадянина України // Політика і час. – 2003. – № 4.

12. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К, 1995. – С. 152-162.

13. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. – К, 1998. – С. 77-142.

14. Політологія: Підручник / За заг. ред. І.С. Дзюбка, К.М. Левківського. – К, 1998. – С. 51-61.

15. Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Г. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 366-395.

16. Разова Т., Барков В. Ідеальне та реальне в уявленні про громадянське суспільство // Політика і час. – 2003. – № 6.

17. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. – К., 1996.

18. Рябов С.Г., Томенко М.В. Основи теорії політики. – К, 1996. – С. 98-108.

19. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 104-112.

20. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 246-324.

НЕ 1.7.

1. Ашин Г.К. Политическое лидерство и оптимальный стиль. // Общественные науки и современность. - 1993. - № 2.

2. Бебик В.Д. Еліта, елітарність, лідерство. // Віче. - 1993. - № 7.

3. Блондель М. Политическое лидерство. — М., 1992.

4. Вебер М. Политика как призвание и профессия: Избр. произв. — М., 1990.

5. Выдрин Д.И. Политический лидер и проблемы его формирования. — К., 1990.

6. Кузнєцова С. Механізм формування політичного лідерства в Україні. // Нова політика. – 2001. - №2.

7. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і політичне лідерство. — Львів, 1995.

8. Луценко К. Імідж політичного лідера як комунікативний феномен. // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2004. - №4. – С. 228-234.

9. Малахов В. Ітелігенція та еліта: становлення в сучасній Україні. // Політична думка. - 1994. - № 3.

10. Мальков Т., Фролова М. Массы. Елита. Лидер. — М., 1992.

11. Миллс Р. Властвующая елита. — М., 1959.

12. Мирончук В. Ликбез для політичного лідера. // Персонал. – 2000. -№2.

13. Піщенко Г. Політична еліта у пострадянській Україні. // Право України. – 1998. - №1.

14. Україна: лідерство, еліта, влада: Матеріали дискусії відкритого засідання. // Політична думка. - 1994. - № 1.

15. Шпакова Г.П. Типы лидерства в социологии Макса Вебера. // Социологические исследования. - 1988. - № 5.

НЕ 1. 8.

а. Нормативно-правові акти:

1. Закон України „Про вибори народних депутатів України” від 25.03. 2004. // Відомості Верховної Ради. – 2004. - №27-28.

2. Закон України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 25.03.2004. // Відомості Верховної Ради. – 2004. - №30-31

3. Закон України „Про вибори Президента” в редакції Закону від 18.03.2004. // Відомості Верховної Ради. – 2004. - №20-21.

3. Закон України „Про політичні партії” від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради – 2001 - №23 – ст. 118.

б. Спеціальна література:

1. Базовкін Є., Кремень В. Партії та громадські об’єднання України. — К., 1994.

2. Барановський Ф. Партійна система України: необхідність оптимальності. // Віче. – 2004. - №7. – С.10-12.

3. Білоус А. Політичні об’єднання України. — К., 1993.

4. Гарань А. Убити дракона (З історії Руху до нових партій України). — К., 1993.

5. Гонюкова Л. Політичні партії як чинник демократизації суспільства. // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2004. - №4. – С.103-111.

6. Дешко Т. Пострадянська практика застосування виборчих систем у країнах Центральної та Східної Європи. // Віче. – 2005. - №6. – С,26-32.

7. Карасевич А., Лисенко Л. Виборча і партійна система України в контексті конституційної реформи України. // Актуальні проблеми внутрішньої політики. – 2004. - №4. – С.83-89.

8. Коломойцев В.Ф. Партии в зеркале западной политологии. // Государство и право. - 1995. - № 10.

9. Корнієвський О.А., Якушик В.М. Молодіжний рух та політичні об’єднання в сучасній Україні. — К., 1997.

10. Кузьо Т. Багатопартійна система в Україні: проблеми і конфлікти. // Політологічні читання. - 1993. - № 1.

11. Пахарєв А. Багатопартійність і партійна система — поняття не тотожні. // Віче. – 2002. – №2.

12. Пефлер Е. Партійна система незалежної України: особливості формування, тенденції подальшої трансформації. // Нова політика. - 1997. - № 1.

13. Політичні партії України. / За ред. В.М.Якушика. - К., 1996.

14. Примуш М. Демократія і багатопартійність. // Політика і час. – 2001. - №2.

15. Рудич Ф. Політичні партії. Проба сил у міжнародній діяльності. // Віче. 2005. -№5. – С.78.

16. Рябов С. Політичні вибори. — К., 1998.

17. Шведа Ю. Політичні партії. — К.: Кондор, 2005.

НЕ 2.1.

1. Аг А. «Порівняльна революція» і перехід до демократії у Центральній та Південній Європі // Політологічні читання. – 1992. – №3. – С.12-23

2. Кельман М. Десять засад демократії // Право України. – 1996. – №8.

3. Ковлер А.И. Исторические форми демократии. – М.: Наука, 1990. – 457 с.

4. Лобер В. Демократия: от зарождения идеи до современности. – М.: Наука, 1990. – 653 с.

5. Невичерпність демократії. Видатні діячі минулого й сучасності про вільне демократичне суспільство і права людини. – К.: Вища школа, 1994. – 342 с.

НЕ 2.2.

1. Базовкін Т., Кремєнь В. Партії та громадянські об'єднання України. - К., 1994.

2. Беренштєйн Л., Панченко П., Рейт О. Розбудова громадянського суспільства в Україні. - К., 1999.

3. Геллнер З. Условия свободы. Гражданское общество и его исторические соперники. - М., 1995.

4. Гражданское общество и правовое государство: предпосылки формирования. – М., 1997.

5. Громадянське суспільство в Україні: проблеми становлення. – К., 1997.

6. Декларація про державний суверенітет України. – К., 1990.

7. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. – К., 1992.

8. Загальна декларація прав людини. – К., 1996.

9. Задоянчук О. І. Громадянське суспільство. – К., 1999.

10. Заєць А. П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К., 1999.

11. Институты самоуправления: историко-правовое исследование. – К.,1995.

12. Кант И. К вечному миру: идеи всеобщей истории во всемирно-гражданском плане. Т. 6. – М., 1996.

13. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях. – Львів, 2003.

14. Кириченко С.О. Шляхи формування громадянського суспільства і правової держави. – К., 1999.

15. Кін Д. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – К., 2000.

16. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. – Львів, 2002.

17. Овсянников М.Ф. Гегель. – М., 1971. – Гл. V.

18. Тимошенко В.І. Правова держава. Теоретико-історичне дослідження. – К., 1994.

19. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 109-112.

20. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник. – К.: Либідь, 2002. – С. 292-324.

21. Шпорлюк Р. Шляхи формування нації і громадянського суспільства в пострадянських країнах. – К., 2001.

22. Щедрова Г.П. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян. – К., 1994.

НЕ 2.3.

1. Баталов Е.Я. Политическая культура современного американского общества. – М., 1990.

2. Бебик В.М., Головатий М.Ф., Ребкало В.А. Політична культура сучасної молоді. – К., 1996.

3. Винокурова С. Масова свідомість у ситуації соціальної кризи: пошук еквівалента втрачених ілюзій // Філос. і соціол. думка. – 1993. – № 1.

4. Власенко В. Третій шлях. Передумова національного відродження України // Політика і час. – 1991. – № 12.

5. Головаха Е. Особливості політичної свідомості // Політол. читання. – 1992. – № 1.

6. Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм на Україні: 20-30 роки. – К., 1991.

7. Довідкові матеріали про становлення молоді та хід реалізації молодіжної політики в Україні. – К., 1997.

8. Лісовий В. Поняття політичної культури. Політична культура українців. – К., 1996.

9. Лясота А. Політичні традиції: еволюція інтерпретації у контексті функціонування політичної системи // Політика і час. – 2003. – № 5.

10. Основи політології: Навч. посібник / Кер. авт. кол. Ф.М. Кирилюк. – К., 1995.

11. Політологія: Підручник / За заг. ред. проф. Кремень В.Г., проф. Горлача М.Г. – Харків: Друкарський центр „Єдинорог”, 2001. – С. 291-312.

12. Політологічний енциклопедичний словник / За ред. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабкіна. – К., 1997. – С. 267.

13. Сас М.І. Українська політична культура ХVII – ХVIII ст. – К., 1999.

14. Цимбалистий Б. Тавро бездержавності. Політична культура українців. – К., 1994.

15. Швидак О.М. Політологія. Практикум: Навч. посібник. – К., 2001. – С. 148-163.

16. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручник – К: Либідь, 2002. – С. 477-501.

НЕ 2.4.

1. Алєксєєвв Т.А. Личность и политика в переходной период: проблемы личности и власти. // Вопросы философии. – 1998. - №7.

2. Быстрицкий Е.К. Феномен личности мировоззрения, культура, бытие. — К., 1991.

3. Головаха Е.И., Бекешкин Н.Е., Небеженко В.С. Демократизация общества и развитие личности. — К., 1992.

4. Головаха Є., Пухляк В. Політична соціалізація в посткомуністиній Україні. // Політична думка. – 1994. - № 2.

5. Камю А. Бунтующий человек. — М., 1990.

6. Князев В.Н. Человек и технология. — К., 1990.

7. Макєєв С., Надточій А. Політична соціалізація в пострадянській Україні // Політична думка. – 1997. - № 1.

8. Московичи С. Век толп. — М., 1998.

9. Преступная толпа. — М., 1998.

10. Тойнби А.Дж. Постижение истории. — М., 1991.

11. Фромм Е. Иметь или быть. — М., 1990.

НЕ 2.5.

1. Бебик В., Сидоренко О. Засоби масової інформаії посткомуністичної України. – К., 1996

2. Власенко Н, Зорько С., Сиротич М. Україна на шляху до інформаційного суспільства: проблеми та здобутки. – К, 1995.

3. Доценко Е. Психология манипуляции. –М., 1996.

4. Мас-медіа України. Довідник.– К, 1995.

5. Шкляр В. Политика и средства масовой информации.– Одесса, 1990.

6. Міцкевич Е, Файерстоун Ч. Телебачення. – К, 1994

НЕ 2.6.

1. Алескеров Ф., Ортешук П. Выборы. Голосование. Партии. — М., 1995.

2. Амелин В. Н., Устименко С. В. Технология избирательной кампании. — М., 1993.

3. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, прак­тика. — К., 2000.

4. Бебик В. М. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматись на політичному Олімпі (соціопсихологія і технологія політичної боротьби). — К., 1993.

5. Выдрин Д. Очерки практической политологии. — К., 1991.

6. Зимичев А. Психология политической борьбы. — К., 1992.

7. Имидж лидера. Психологическое пособие. — М., 1994.

8. Пойченко А. М. Політика: теорія і технологи діяльності. — К., 1996.

9. Почепцов Г. Имиджмейкер. — К., 1995.

10. Технология и организация выборных кампаний: Зарубежный и отечест­венный опыт. — М., 1993.

НЕ 2.7.

1. Бебик В. М. Основи теоретичної та практичної політології. — К., 1994.

2. Бебик В. М. Політичний маркетинг і менеджмент. — К., 1996.

3. Зимичев А. Психология политической борьбы. — К., 1992.

4. Казмиренко В. П. Социальная психология организаций. — К., 1993.

5. Комаровский В. Типология избирателей//Социологические исследова­ния. — 1990. — № 1.

6. Молодцов А. Формирование руководящей группы с учетом особенностей социотипов// Персонал. — 1992. — № 2.

7. Обозов Н., Щекин Г. Психология работы с людьми. — К., 1991.

8. Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави. — К., 1995.

9. Трофимов М. Политическое лидерство//Социально-политические науки. — 1991. — № 12.

10. Фишер Р., Юри У. Переговоры без поражения. — М., 1991.

НЕ 2.8.

1. Костин А. И. Глобалистика и политическая наука // Вестник Московского го­сударственного университета. Сер. 12. Политические науки. — 1997. — № 3, 4.

2. Кулагин М. Рождение мирового порядка // Международная жизнь. — 1996. — № 4.

3. Мироненко А. Н. Проблемы ядерного века и пути их решения. — К., 1989.

4. Миголатьев А. А. Мировой политический процесс: современные тенден­ции // Кентавр. — 1994. — № 6.

5. Основные сведения об Организации Объединенных Наций. — М., 1995.

6. Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы / Под ред. Д. М. Гвишиани. — М., 1997.

7. Родионова И. А. Глобальные проблемы современности. — М., 1995.

8. Рябов С. Г. Теорія міжнародної політики // Політологічні читання. —1995. — № 1.

9. Тихонцов В. Б. Взаимоотношения ведущих государств мира с позиций «но­вого мирового порядка» // Социально-политические науки. — 1991. — № 11.

10. «Цивилизационная модель» международных отношений и ее импликация // Политические исследования. — 1995. — № 1.

11. Цыганков П. А. Международные отношения. — М., 1996.

12. Циганков П. А. Міжнародні відносини як особливий різновид суспільних відносин // Політологічні читання. — 1992. — № 2.

13. Цыганков П. А. Политическая социология международных отношений. — М., 1994.

14. Шиман М. Развивающаяся международная политическая система // Международная жизнь. — 1995. — № 3.

15. Ясперс К. Будущий мировой порядок // Век XX и мир. — 1990. — № 9.