Тема 9. Економіко-правові аспекти банкрутства і ліквідації підприємств

9.1. Умови і порядок оголошення підприємства банкрутом

Банкрутство є одним із способів селекції суб'єктів господарювання. Завдяки банкрут­ству зменшуються негативні наслідки діяльності фінансово-неспромож­них підприємств для розвитку економіки країни вцілому.

По-перше, фінансово неспроможне підприємство генерує серйозні фінансові ризики для підприємств, які успішно працюють, - його парт­нерів. Цим воно завдає їм відчутного економічного збитку в процесі своєї діяльності. У результаті також знижується загальний потенціал економічного розвитку країни;

По-друге, фінансово неспроможне підприємство ускладнює форму­вання дохідної частини Державного бюджету і позабюджетних фондів, сповільнюючи реалізацію передбачених програм економічного і соц­іального розвитку;

По-третє, неефективно використовуючи надані йому кредитні ре­сурси в товарній і грошовій формі, фінансово неспроможне підприєм­ство спричинює зниження загальної норми прибутку на капітал, вико­ристовуваний у сфері підприємництва;

По-четверте,вимушено зменшуючи обсяги своєї господарської діяльності у зв'язку з фінансовими труднощами, такі підприємства генеру­ють скорочення кількості робочих місць і кількості зайнятих у суспіль­ному виробництві, посилюючи цим соціальну напруженість у країні.

У світовій практиці законодавство про банкрутство розвивалося за двома відмінними напрямками, в основі яких лежать британська та американська моделі.

Британська модель банкрутства передбачає, що банкрутство розг­лядається як спосіб повернення боргів кредиторам за рахунок основ­них, оборотних і всіх інших наявних коштів шляхом ліквідації боржника-банкрута.

Основна мета американської моделі полягає в тому, щоб через са­нації реабілітувати компанію, відновити її платоспроможність. Для реорганізації компанії існує спеціальна процедура опікування (судово­го), тобто призначається спеціальний чиновник, повірений або опікун, і під його керівництвом створюється спеціальна комісія, яка спеціалі­зується на проблемах діяльності фірми.

У сучасних умовах в законодавстві розвинутих країн прослідковується тенденція до інтеграції обох напрямів.

Законодавчо-правовою базою здійснення банкрутства вітчизняних підприємств є Конституція України, ЗУ"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" (1999p.), Господарський кодекс України, що набув чин­ності з 1 січня 2004 р. та інші нормативні акти.

Основними функціями законодавства про банкрутство є: запобігати непродуктивному використанню активів підприємств; реабілітувати підприємства, які опинилися на межі банкрутства, маючи значні резерви для успішної фінансово-господарської діяльності в майбутньому; сприяти якнайповнішому задоволенню претензій кредиторів.

За діючим в Україні законодавством підставою для порушення спра­ви про банкрутство, як вже зазначалося, є письмова заява будь-якого з кредиторів, самого боржника, органів державної податкової адмініст­рації або державної контрольно-ревізійної служби.

Після закінчення місячного терміну з дня опублікування оголошен­ня про банкрутство господарський суд може винести ухвалу про про­ведення санації.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Черговість задово­лення вимог кредиторів є наступною:

1. Перша черга: — вимоги, забезпечені заставою; — виплата вихідної допомоги звільненим працівникам; — витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; - витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство та роботою ліквідаційної комісії

2. Друга черга: - вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівни¬ками підприємства-банкрута; зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; — вимоги громадян-довірителів та інших суб'єктів підприєм¬ницької діяльності

3. Третя черга: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)

4. Четверта черга: - вимоги кредиторів, що не забезпечені заставою, у тому числі зобов'язання, що виникли під час процедур розпорядження май¬ном боржника та його санації

5. П'ята черга: — вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства

6. Шоста черга: - інші вимоги та зобов'язання

Зазначимо, що вимоги кожної наступної за порядком черговості задовольняються лише після повного погашення вимог попередньої. Крім того, в разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черговості претензії задовольняються пропорційно сумі, що належить кожному кредиторові. За загальним правилом вимоги, з