7.2. Форми реструктуризації

Розрізняють різні форми реструктуризації з урахуванням таких класифікаційних ознак:

І. Сфера реструктуризації:

1. Реструктуризація управління - спрямована на удосконалювання системи менеджменту підприємства і приведення його у відповідність до зовнішніх умов, у тому числі:

- перехід до нового типу організаційної структури управління;

- виділення центрів фінансової відповідальності; . використання управління за цілями;

- автоматизація процесу управління;

- зміна структури і якості трудового колективу;

- удосконалювання системи мотивації праці;

2. Реструктуризація виробництва.

Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін до організаційної та у виробничо- господарської сфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності. Ідеться насамперед про такі заходи:

- зміна керівництва підприємства;

- провадження нових, прогресивних форм та методів управління;

- диверсифікація асортименту продукції;

- поліпшення якості продукції;

- підвищення ефективності маркетингу;

- зменшення витрат на виробництво;

- скорочення чисельності зайнятих на підприємстві;

3. Реструктуризація активів передбачає:

- продаж частини основних фондів;

- продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;

- продаж окремих підрозділів підприємства;

- зворотний лізинг;

- реалізація окремих видів фінансових вкладень;

- рефінансування дебіторської заборгованості.

4. Фінансова реструктуризація.

Фінансова реструктуризація пов'язана зі зміною структури й розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства. Отже, це такі заходи:

— реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

— одержання додаткових кредитів:

— збільшення статутного фонду;

- заморожування інвестиційних вкладень.

II. Цільова спрямованість:

- підвищення ефективності діяльності й ринкової вартості підприємства, яке успішно функціонує;

- фінансове оздоровлення кризового підприємства з метою запобігання його банкрутству та ліквідації;

- підвищення інвестиційної привабливості;

- підготовка до приватизації;

- демонополізація і розвиток конкуренції;

- більш вигідний продаж майна підприємства при його ліквідації:

- зміна організаційно-правової форми.

III. Масштаби реструктуризації:

- комплексна - торкається всіх основних аспектів діяльності підприємства, у тому числі: власності, виробництва, менеджменту, фінансів, а також усіх його підрозділів;

- локальна - перетворення окремого найбільш проблемного аспекту діяльності підприємства чи конкретного підрозділу (реструктуризація ремонтного господарства).

IV. Тривалість реструктуризації й обсяги роботи:

- стратегічна - розрахована на тривалу перспективу й передбачає актуалізацію стратегії розвитку підприємства та конкретну перебудову його діяльності відповідно до обраноїстратегії;

- тактична - передбачає проведення реорганізаційних заходів у рамках існуючої стратегії і спрямована на досягнення середньострокових цілей функціонування підприємства;

- оперативна - передбачає проведення невідкладних перетворень підприємства в короткий термін.

V. Вид реакції та час проведення реструктуризації:

- преактивна - реструктуризація, заснована на прогнозі змін зовнішнього середовища;

- реактивна - заснована на змінах зовнішнього середовища, що відбулися, і наступна за ними.

VI. Джерела фінансування:

- власні кошти;

- позикові кошти;

- змішане фінансування.

VII. Права власності:

- із зміною складу та структури власника;

- без зміни складу та структури власника.

VIII. Обов'язковість проведення реструктуризації:

- обов'язкова (примусова);

-за рішенням органу державного управління чи арбітражного суду;

- добровільна - за рішенням власників чи менеджера.

IX. Ініціатор реструктуризації:

- власники й менеджери підприємства;

- органи державного управління - при проведенні підготовки до приватизації, управлінні державними підприємствами, реалізації державних програм реструктуризації;

- санатори - у процесі санації підприємства;

7.3. Реорганізація підприємства, її зміст

Реорганізація підприємства має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб і (або) нову організаційно-правову форму діяльності. У межах такої реорганізації виконують:

- часткову або повну приватизацію;

- поділ великих підприємств на частини;

- виокремлення з великих підприємств тих чи інших підрозділів, зокрема об'єктів соцкультпобуту та інших підрозділів;

- приєднання до інших чи злиття з іншими, потужнішими підприємствами.

Якщо прийнято рішення про його реорганізацію, потрібно розробити план реорганізаційних заходів, який має містити:

— економічне обгрунтування необхідності проведення реструктуризації;

— пропозиції щодо форм та методів реорганізації;

— витрати на здійснення реструктуризації та джерел їх фінансування;

— конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану;

— оцінювання ефективності проекту реструктуризації.

За формальними ознаками розглядаються три основні види реорганізації:

1 ) спрямовану на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання);

2) спрямовану на подріблення підприємства (поділ, виділення);

3) без змін розмірів підприємства (перетворення).