Тема № 3: Хід військових дій у Визвольній війні 1648-1654 рр.

Короткий зміст теми: хронологічні рамки війни – 1648-1654 рр. На початку 1648 р. Хмельницький сформував перший повстанський загін, встановив зв'язок з козаками на Січі й 25 січня оволодів нею. На Запорізькій Січі Хмельницького обрали гетьманом. Навесні 1648 року козаки отримали перші перемоги – під Жовтими водами і під Корсунем, у вересні – під Пилявцями. Українська армія рушила на Львів і Замостя і на початок листопада майже всі українські землі були визвольні від польського панування. На першому етапі війни Хмельницького не мав на меті від’єднання від Речі Посполитої, а бажав лише зрівняння в правах українського населення з іншим населення держави і надання козакам рівним прав зі шляхтою. Але після смерті польського короля Володислава IV і обрання королем Яна П. Казимира (весна 1648 р. ) діалог став неможливий. Після урочистого вступу до Києва (грудень 1648р.), де Хмельницького проголосили українським Моісеєм, що виведе український народ з польської неволі., війна перетворилася у визвольну.

Після битви під Зборовим і Збаражем, де козаків зрадили їх союзники – татари, погоджується на підписання з Річчю Посполитою Зборівського мирного договору (8 серпня 1649 р.), що стало початком побудови української козацької держави.

Протягом 1650 р. сторони готувалися до поновлення військових дій. На початку 1651 р. військові дії знов розпочалися. В червні 1651 р. козаки зазнали важкої поразки у битві під Берестечком і Хмельницький змушений був підписати невигідний для козаків Білоцерківський мир. Але військові дії не припинялися. В травні 1652 р. козаки отримали перемогу в битві під Батогом, а восени 1653 р. – під Жванцем. Хмельницький веде активні пошуки союзників в боротьбі з Польщею. В решті-решт, його вибір зупинився на Московському цареві. 8 січня 1654 р. було укладено Переяславську угоду, в результаті козаки і українське населення присягнуло на вірність московському царю, а в березні 1654 р. підписано договір – Березневі статі, які регламентували взаємовідносини між Україною і Росією.

Для виконання роботи необхідно скласти таблицю:

Битва

Дата

Хід битви

Хто переміг

Наслідки

Тема № 4: Народний протест в Україні проти гніту в XVII ст.

Від кінця XVII до початку XVIIІ ст.. становище українців,які перебували під владою Польщі, погіршувалося. Найважче було народним масам на західноукраїнських землях. Спочатку майже всі землі були власністю корони, вони входили до так званих староств. Проте їхня кількість поступово зменшувалася – як державна, так і селянська земля переходила до рук місцевих магнатів. Крім 4-5 денної панщини, селяни сплачували податки, не мали ніяких прав. У XVIIІ ст.. правобережні міста втратили магдебурзьке право. Посилилися утиски православних священників. Українці не мирилися зі своїм тяжким становищем. Форми протесту проти панської сваволі були різним. Спочатку селяни й городяни вдавалися до скарг на феодалів та місцевих урядовців. Поширеною формою протесту були масові втечі селян з маєтків феодал. Селяни об’єднувалися в загони, озброювалися і оборонялися від ворогів.

Протягом XVIIІ ст.. посилення феодального гніту викликало нову хвилю народних бунтів, які охопили все Правобережжя. Основною рушійною силою цих повстань стало селянство, яке активно підтримали козаки і городяни.

Для опрацювання та засвоєння матеріалу необхідно дати відповіді на питання у письмовій формі:

1. Охарактеризувати гайдамацький рух на території Правобережної України у XVIIІ ст.

а. Хто такі гайдамаки?

б. Методи боротьби гайдамаків.

в. Реакція панів на рух гайдамаків.

г. Повстання 1734 року під проводом Верлана.

2. Охарактеризувати Опришківський рух на західноукраїнських землях.

а. Хто такі опришки?

б. В чому полягала боротьба опришків проти феодалів?

в. Діяльність Опришківських ватажків О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука.

3. Охарактеризувати повстання Коліївщина.

а. Дата.

б. Пояснити назву повстання.

в. Причини повстання.

г. Ватажки повстання.

д. Хід повстання.

е. Наслідки повстання.

ж. Історичне значення повстання.