4. Функції фінансів, їх характеристика

Традиційно фінанси виконують дві функції:

1) розподільчу;

2) контрольну.

Розподільча функція — основна для фінансів. Проявляється в процесі розподілу ВВП та національного доходу шляхом утворення фондів грошових коштів і використання їх за цільовим призначенням. Основні об'єкти фінансового розподілу:

• (ВВП) — заново створена в суспільстві вартість

• Національний дохід (НД) — частина валового внутрішнього продукту,

яка залишається після відрахування з нього фонду заміщення спожитих

засобів виробництва

• Національне багатство (у виняткових випадках) — сукупність створених і нагромаджених матеріальних благ, яким володіє суспільство

У процесі розподілу вартості ВВП і НД беруть участь держава, юридичні особи та домогосподарства

	держава	— за правом керуючої структури суспільства і як власник-підприємець
	юридичні особи	— за правом виробників ВВП
	домогосподарства	— за правом працівників підприємств, організацій, установ та за правом соціального захисту

Механізм дії розподільчої функції фінансів вміщує:

Первинний розподіл — розподіл вартості ВВП, доходів підприємств і формування первинних доходів суб'єктів, зайнятих у створенні ВВП. До первинних доходів належать:

1) зарплата — для фізичних осіб;

2) прибуток — для юридичних осіб;

3) надходження від державних послуг, використання державних ресурсів — для держави.

Перерозподіл — полягає у створенні і використанні вторинних доходів (централізованих фондів) за рахунок розподіленої вартості. Його необхідність пов'язується із:

— утриманням невиробничої сфери;

— забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцій.

Види перерозподілу:

1) міжгалузевий, який здійснюється через бюджет та інші фонди для утримання невиробничої сфери, проведення структурних зрушень у матеріальному виробництві;

2) міжтериторіальний - через бюджети, державні фонди і деякою мірою галузеві фонди для перерозподілу коштів між окремими регіонами країни;

3) внутрігалузевий - через галузеві фонди, а також фонди об'єднань, підприємств для вирівнювання їхнього розвитку;

4) внутрігосподарський - через утворення децентралізованих фондів підприємств, організацій і установ; перерозподіл коштів між структурними підрозділами, цехами, відділами та ін.

До вторинних доходів належать:

1) загальнодержавні доходи (бюджет, цільові державні фонди, відомчі фонди міністерств і відомств;

2) корпоративні доходи (фонди підприємств).

Вторинний розподіл — другий етап перерозподілу в частині формування доходів фізичних осіб, зайнятих у бюджетній (невиробничій) сфері.

У результаті розподілу (первинного і вторинного) та перерозподілу створеної вартості в усіх власників, груп населення утворюються кінцеві доходи, з використанням яких пов'язана заключна стадія руху НД і відтворювального процесу — його споживання.

Контрольна функція — породжена розподільчою природою фінансів:

1) відображає властиві фінансам ознаки, які полягають у їх здатності сигналізувати про проходження розподільчого процесу, тобто виступати інструментом перевірки правильності утворення, розподілу і використання фондів грошових коштів у процесі господарювання;

2) охоплює всі сторони діяльності суспільства і суб'єктів економіки;

3) знаходить свій прояв у фінансовому контролі, який є одним із найдієвіших видів контролю.

Фінансовий контроль здійснюють відповідні фінансові органи (інституції), до яких в Україні належать Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова служба та інші.

У ринковій економіці, поряд з названими функціями, виділяють ще такі:

— функцію формування фондів грошових коштів;

— функцію використання фондів грошових коштів;

— функцію відтворення;

— функцію стимулювання.

Разом з тим, вказані функції мають розподільчі ознаки, а тому їх можна об'єднати в цілісну розподільчу функцію.