- •I. Система обчислень mathcad
 - •1. Основи роботи з MathCad
 - •1.1. Математичні вирази
 - •1.2. Типи даних
 - •1.3. Функції
 - •1.4. Текстові фрагменти
 - •1.5. Графічні області
 - •1.6. Побудова фігур, що перетинаються
 - •1.7. Приклад
 - •1.8. Створення анімаційного кліпу
 - •1.9. Вправи для самостійної роботи.
 - •1.10. Контрольні запитання
 - •2. Розв’язок рівнянь засобами mathcad
 - •2.9. Вправи для самостійної роботи.
 - •2.10. Контрольні запитання
 - •2.1. Чисельний розв’язок нелінійного рівняння
 - •2.2. Відсутність збіжності функції root
 - •2.3. Рекомендації з використання функції root
 - •2.4. Знаходження коренів полінома
 - •2.5. Розв’язок систем рівнянь
 - •2.6. Розв’язок матричних рівнянь
 - •2.7. Наближені розв’язки
 - •2.8. Символьний розв’язок рівнянь
 - •2.9. Вправи для самостійної роботи.
 - •2.10. Контрольні запитання
 - •3. Символьні обчислення
 - •3.7. Вправи для самостійної роботи
 - •3.8. Контрольні запитання
 - •3.1. Виділення виразів для символьних обчислень
 - •3.2. Символьні операції
 - •3.2.1. Операції з виділеними виразами
 - •3.2.2. Операції з виділеними змінними
 - •3.2.3. Операції з виділеними матрицями
 - •3.2.4. Операції перетворення
 - •3.3. Стиль представлення результатів обчислень
 - •3.4. Приклади символьних операцій у командному режимі
 - •3.5. Оператори обчислення границь функцій
 - •3.6. Завдання операторів користувача
 - •3.7. Вправи для самостійної роботи
 - •3.8. Контрольні запитання
 - •II. Програмування в системі mathcad
 - •1. Програмування з використанням програм-функційMathCad
 - •1.1. Опис програми - функції і локального оператору присвоєння
 - •1.2. Звернення до програми-функції MathCad
 - •1.3. Програмування в програмі-функції лінійних алгоритмів
 - •1.4. Програмування в програмі-функції алгоритмів, що розгалужуються
 - •1.5. Програмування в програмі-функції циклічних алгоритмів
 - •1.5.1. Програмування циклу типу арифметичної прогресії
 - •1.5.2. Програмування ітераційних циклів
 - •1.6. Можливі використання умовного оператора if
 - •1.7. Додаткові оператори програмування циклів у пакеті Mathcad 7 Professional
 - •2. Модульне програмування в Mathcad
 - •2.1. Модульне програмування одного документу
 - •2.2. Модульне програмування у декількох документах MathCad
 - •2.1. Модульне програмування одного документу
 - •2.2. Модульне програмування у декількох документах MathCad
 - •III. Автоматизація статистичних обчислень.
 - •1. Вибірки і їхнє представлення
 - •1.1. Основні поняття
 - •1.1. Основні поняття
 - •2.1 Властивості оцінок
 - •2.2. Теоретичне порівняння оцінок
 - •2.3. Статистичне порівняння оцінок
 - •2.4. Завдання для самостійної роботи
 - •3. Довірчі межі та інтервали.
 - •3.1. Основні положення
 - •3.1.1. Побудова довірчих границь і інтервалів
 - •3.2. Рівень довіри
 - •3.3. Завдання для самостійної роботи
 - •4. Методи побудови оцінок
 - •4.1. Метод моментів
 - •4.2. Метод найбільшої правдоподібності
 - •4.3. Властивості оцінок найбільшої правдоподібності
 - •4.1. Метод моментів
 - •4.2. Метод найбільшої правдоподібності
 - •4.3. Властивості оцінок найбільшої правдоподібності
 - •5. Граничні теореми
 - •5.1. Теорема Бернуллі
 - •5.2. Закон великих чисел у формі Чебишева
 - •5.3. Реалізація практично достовірної події
 - •5.4. Стиск розподілу з ростом числа доданків
 - •5.5. Посилений закон великих чисел
 - •5.6. Теорема Гливенко  основна теорема статистики
 - •5.7. Центральна гранична теорема
 - •6. Однаково розподілені доданки.
 - •6.1. Різнорозподілені доданки
 - •6.1. Різнорозподілені доданки
 - •Додаток 1 Системні змінні
 - •Додаток 2
 - •Оператори
 - •Показові і логарифмічні функції
 - •Функції роботи з частиною числа (округлення й ін.)
 
5.4. Стиск розподілу з ростом числа доданків
Закон великих чисел у формі Чебишева означає, що розподіл випадкової величини
стискується з ростом n. Якщо математичні сподівання однакові, тобто Mi=a,то стиск відбувається в околиці точки a.
Аналітично ілюструвати стиск можна, якщо розподіл для легко виписується. Наприклад, якщо i розподілені нормально N(a, 2), то випадкова величина розподілена за N(a, 2/n). Побудуємо графіки щільностей для n =1, 4, 25, 100 і  =1, a =1 (зробимо це з метою освоєння пакета).
Статистично переконатися
в стиску можна, спостерігаючи гістограми
при різних значеннях n (наприклад,
для n =10,
40, 160, 640). Згенеруємо k раз
(наприклад, хоча б k
=20)
випадкову величину 
 
: 
 і
побудуємо   для цієї вибірки
середніх гістограму Hn. Порівнюючи
гістограми для різних n,
ми помітимо стиск (зробити самостійно).
Стиск  розподілу можна також побачити
визначенням для кожного n по 
  мінімального 
min, 
максимального 
max
значень і розмаху   w
= 
max - 
min .
5.5. Посилений закон великих чисел
Теорема
Бореля (1909
р.) ( перша теорема на цю тему) затверджує,
що відносна частота   fn  
  появи
випадкової події з ростом числа n незалежних
іспитів прямує до  імовірності  p
                                                                             
(5.6)
з імовірністю 1. Іншими словами, при будь-якому експерименті з нескінченним числом іспитів має місце збіжність послідовності fn до p.
Будемо
говорити, що для послідовності випадкових
величин 
  посилений
закон великих чисел є справедливим,
якщо
   
при n           
                        (5.7)
з ймовірністю 1.
В частинному випадку, при рівних математичних сподіваннях, Mi=a, це означає
   
при n                                                      
(5.8)
з імовірністю 1.
Достатня умова виконання (5.7) дає наступна теорема.
Теорема
Колмогорова.
Якщо послідовність взаємно незалежних
випадкових величин 
 задовольняє
умові
 ,
то для неї справедливий посилений закон великих чисел.
Для незалежних і однаково розподілених випадкових величин справедливий остаточний результат:
Теорема. Необхідною і достатньою умовою для застосовності посиленого закону великих чисел до послідовності незалежних величин є існування математичного сподівання.
5.6. Теорема Гливенко  основна теорема статистики
Нехай x1, x2,...,xn - вибірка з n незалежних спостережень над випадковою величиною X з функцією розподілу F(x). Розташуємо спостереження в порядку зростання; одержимо
    
-варіаційний ряд. Визначимо функцію емпіричного розподілу
 ,
де 
 -
число тих спостережень, для яких xi<x.
Ясно, що 
 -
східчаста функція; це функція розподілу,
що виходить, якщо значенням x1,...,xnприсвоїти
імовірності, рівні 1/n.
Ясно, що 
-функція
випадкова , оскільки вона залежить від
спостережень x1,...,xn.
Теорема Гливенко:
  
при   
 з
імовірністю 1.    (5.9)
5.7. Центральна гранична теорема
Зміст теореми
Закон великих чисел затверджує , що при n  
 ,                                           
де а = Mi. Центральна гранична теорема затверджує дещо більше, а, саме, що при цьому прямуванні відбувається нормалізація:
 ,                                                   
(5.10)
де 
,
тобто середнє арифметичне при
великих n розподілено 
приблизно за нормальним законом з
дисперсією 2/n;
цей факт записують інакше, нормуючи
суму:
 .
Наведемо формулювання однієї з теорем.
Теорема Ліндеберга. Якщо послідовність взаємно незалежних випадкових величин 1, 2,..., n,... при будь-якому постійному >0 задовольняє умові Ліндеберга
 , 
де   
,  
, 
те при   n    
рівномірно відносно x
                            
(5.11)
Наслідок. Якщо незалежні випадкові величини 1, 2,..., n,... однаково розподілені і мають скінчену відмінну від нуля дисперсію, то виконується (11).Умова Ліндеберга в цьому випадку, тобто Mk=a, Dk=2, Fk(x)=F(x), приймає вигляд: при кожнім  > 0 і при n  
 ;
Це співвідношення виконується, оскільки інтеграл по всій осі, тобто дисперсія, існує.
Переконаємося статистично в тім, що сума декількох випадкових величин розподілена приблизно за нормальним законом.
