
- •I. Система обчислень mathcad
- •1. Основи роботи з MathCad
- •1.1. Математичні вирази
- •1.2. Типи даних
- •1.3. Функції
- •1.4. Текстові фрагменти
- •1.5. Графічні області
- •1.6. Побудова фігур, що перетинаються
- •1.7. Приклад
- •1.8. Створення анімаційного кліпу
- •1.9. Вправи для самостійної роботи.
- •1.10. Контрольні запитання
- •2. Розв’язок рівнянь засобами mathcad
- •2.9. Вправи для самостійної роботи.
- •2.10. Контрольні запитання
- •2.1. Чисельний розв’язок нелінійного рівняння
- •2.2. Відсутність збіжності функції root
- •2.3. Рекомендації з використання функції root
- •2.4. Знаходження коренів полінома
- •2.5. Розв’язок систем рівнянь
- •2.6. Розв’язок матричних рівнянь
- •2.7. Наближені розв’язки
- •2.8. Символьний розв’язок рівнянь
- •2.9. Вправи для самостійної роботи.
- •2.10. Контрольні запитання
- •3. Символьні обчислення
- •3.7. Вправи для самостійної роботи
- •3.8. Контрольні запитання
- •3.1. Виділення виразів для символьних обчислень
- •3.2. Символьні операції
- •3.2.1. Операції з виділеними виразами
- •3.2.2. Операції з виділеними змінними
- •3.2.3. Операції з виділеними матрицями
- •3.2.4. Операції перетворення
- •3.3. Стиль представлення результатів обчислень
- •3.4. Приклади символьних операцій у командному режимі
- •3.5. Оператори обчислення границь функцій
- •3.6. Завдання операторів користувача
- •3.7. Вправи для самостійної роботи
- •3.8. Контрольні запитання
- •II. Програмування в системі mathcad
- •1. Програмування з використанням програм-функційMathCad
- •1.1. Опис програми - функції і локального оператору присвоєння
- •1.2. Звернення до програми-функції MathCad
- •1.3. Програмування в програмі-функції лінійних алгоритмів
- •1.4. Програмування в програмі-функції алгоритмів, що розгалужуються
- •1.5. Програмування в програмі-функції циклічних алгоритмів
- •1.5.1. Програмування циклу типу арифметичної прогресії
- •1.5.2. Програмування ітераційних циклів
- •1.6. Можливі використання умовного оператора if
- •1.7. Додаткові оператори програмування циклів у пакеті Mathcad 7 Professional
- •2. Модульне програмування в Mathcad
- •2.1. Модульне програмування одного документу
- •2.2. Модульне програмування у декількох документах MathCad
- •2.1. Модульне програмування одного документу
- •2.2. Модульне програмування у декількох документах MathCad
- •III. Автоматизація статистичних обчислень.
- •1. Вибірки і їхнє представлення
- •1.1. Основні поняття
- •1.1. Основні поняття
- •2.1 Властивості оцінок
- •2.2. Теоретичне порівняння оцінок
- •2.3. Статистичне порівняння оцінок
- •2.4. Завдання для самостійної роботи
- •3. Довірчі межі та інтервали.
- •3.1. Основні положення
- •3.1.1. Побудова довірчих границь і інтервалів
- •3.2. Рівень довіри
- •3.3. Завдання для самостійної роботи
- •4. Методи побудови оцінок
- •4.1. Метод моментів
- •4.2. Метод найбільшої правдоподібності
- •4.3. Властивості оцінок найбільшої правдоподібності
- •4.1. Метод моментів
- •4.2. Метод найбільшої правдоподібності
- •4.3. Властивості оцінок найбільшої правдоподібності
- •5. Граничні теореми
- •5.1. Теорема Бернуллі
- •5.2. Закон великих чисел у формі Чебишева
- •5.3. Реалізація практично достовірної події
- •5.4. Стиск розподілу з ростом числа доданків
- •5.5. Посилений закон великих чисел
- •5.6. Теорема Гливенко основна теорема статистики
- •5.7. Центральна гранична теорема
- •6. Однаково розподілені доданки.
- •6.1. Різнорозподілені доданки
- •6.1. Різнорозподілені доданки
- •Додаток 1 Системні змінні
- •Додаток 2
- •Оператори
- •Показові і логарифмічні функції
- •Функції роботи з частиною числа (округлення й ін.)
5.2. Закон великих чисел у формі Чебишева
Одне
з основних тверджень закону великих
чисел полягає в тому, що значення
середнього арифметичного
випадкових
величин з рівними математичними
сподіваннями
при
великому n (при
деяких широких умовах) виявляється
приблизно рівним a:
Уточнимо: будемо писати
при
,
якщо для кожного >0 і досить великих n співвідношення
(5.2)
виконується з імовірністю, що прямує до 1 з ростом n; запишемо це так:
при n .
Це одне з тверджень закону великих чисел. Помітимо, що, як і теорема Бернуллі, воно не означає, що співвідношення (5.2) вірогідно; однак, якщо n досить велике, то імовірність його виконання близька до 1, наприклад, 0.99 чи 0.999, що означає практично вірогідно. Наведемо повне формулювання однієї з теорем закону великих чисел у формі Чебишева,
Теорема
Чебишева. Якщо
-
послідовність попарно незалежних
випадкових величин, що мають скінченні
дисперсії, обмежені однією і тієї ж
константою:
,
то для будь-якого >0
при
.
5.3. Реалізація практично достовірної події
Переконаємося у виконанні (5.2) статистично на прикладі 1.
Приклад 5.2. Нехай випадкові величини розподілені рівномірно на відрізку [0,1]. Якщо значення задавати довільно, а число випробувань вибирати з умови n (9D/2), то (як неважко показати) співвідношення (5.2) виконується з імовірністю P=0.997, а якщо n (5.4D/2) - то з P=0.98. Остання нас влаштовує, як практична вірогідність.
Покладемо 1 =0.1 і 2 =0.02, визначимо два відповідних значення n1 =45 і n2=1125, і перевіримо (5.2) експериментально (у нашому випадку a=0.5). Виконання аналогічне п.1.
Завдання. Перевірити (5.2) експериментально для експоненційно розподілених доданків з M=1. Прийняти 1 =0.2 і 2 =0.05.
Приклад 5.3. Невиконання закону великих чисел
Розглянемо випадкову величину, розподілену за законом Коші з щільністю
(5.3)
Помітимо,
що щільність симетрична щодо нуля,
однак, 0 не є математичним сподіванням,
оскільки цей розподіл не має математичного
сподівання. Нагадаємо, що математичним
сподіванням називається
,
якщо
;
останнє співвідношення для розподілу
Коші не виконується. Для послідовності
незалежних випадкових величин,
розподілених за законом Коші (5.3), закон
великих чисел не виконується. Якби
середнє арифметичне
збігалося
б з ростом n до
якіоїсь константи, то, в силу симетрії
розподілу, такою константою міг бути
тільки 0. Однак, 0 не є точкою збіжності.
Дійсно, можна показати, що при кожномум >0
і при будь-якому як завгодно великому n
(5.4)
з
імовірністю
arctg . (Пояснимо
це: за допомогою характеристичних
функцій легко показати, що
розподілено
за (5.3), а функція розподілу для (5.3) є
arctg x). Ця
імовірність, як видно, не прямує до 0 з
ростом n.
Наприклад, якщо =
0.03, то ймовірність виконання (5.4) дорівнює
приблизно P 0.98,
тобто подія (5.4) практично вірогідна, і
можна впевнено очікувати її виконання
з одного разу. Якщо =1,
то ймовірність (5.4) дорівнює 0.5, і виконання
його хоча б раз можна впевнено очікувати,
зробивши 7 експериментів (тому що
імовірність невиконання жодного разу
дорівнює (0.5)7 =
1/128). І це при будь-якому фіксованому n,
наприклад, n =
1000. Перевіримо це експериментально.
При виконанні в пакетах, де немає закону Коші, врахуємо, що, якщо випадкова величина X розподілена рівномірно на відрізку довжини , то випадкова величина
Y = tg X (5.5)
має щільність (5.3). Згенеруємо 7 вибірок обсягом n=1000 і перевіримо (5.4) при =1.