
- •I. Система обчислень mathcad
- •1. Основи роботи з MathCad
- •1.1. Математичні вирази
- •1.2. Типи даних
- •1.3. Функції
- •1.4. Текстові фрагменти
- •1.5. Графічні області
- •1.6. Побудова фігур, що перетинаються
- •1.7. Приклад
- •1.8. Створення анімаційного кліпу
- •1.9. Вправи для самостійної роботи.
- •1.10. Контрольні запитання
- •2. Розв’язок рівнянь засобами mathcad
- •2.9. Вправи для самостійної роботи.
- •2.10. Контрольні запитання
- •2.1. Чисельний розв’язок нелінійного рівняння
- •2.2. Відсутність збіжності функції root
- •2.3. Рекомендації з використання функції root
- •2.4. Знаходження коренів полінома
- •2.5. Розв’язок систем рівнянь
- •2.6. Розв’язок матричних рівнянь
- •2.7. Наближені розв’язки
- •2.8. Символьний розв’язок рівнянь
- •2.9. Вправи для самостійної роботи.
- •2.10. Контрольні запитання
- •3. Символьні обчислення
- •3.7. Вправи для самостійної роботи
- •3.8. Контрольні запитання
- •3.1. Виділення виразів для символьних обчислень
- •3.2. Символьні операції
- •3.2.1. Операції з виділеними виразами
- •3.2.2. Операції з виділеними змінними
- •3.2.3. Операції з виділеними матрицями
- •3.2.4. Операції перетворення
- •3.3. Стиль представлення результатів обчислень
- •3.4. Приклади символьних операцій у командному режимі
- •3.5. Оператори обчислення границь функцій
- •3.6. Завдання операторів користувача
- •3.7. Вправи для самостійної роботи
- •3.8. Контрольні запитання
- •II. Програмування в системі mathcad
- •1. Програмування з використанням програм-функційMathCad
- •1.1. Опис програми - функції і локального оператору присвоєння
- •1.2. Звернення до програми-функції MathCad
- •1.3. Програмування в програмі-функції лінійних алгоритмів
- •1.4. Програмування в програмі-функції алгоритмів, що розгалужуються
- •1.5. Програмування в програмі-функції циклічних алгоритмів
- •1.5.1. Програмування циклу типу арифметичної прогресії
- •1.5.2. Програмування ітераційних циклів
- •1.6. Можливі використання умовного оператора if
- •1.7. Додаткові оператори програмування циклів у пакеті Mathcad 7 Professional
- •2. Модульне програмування в Mathcad
- •2.1. Модульне програмування одного документу
- •2.2. Модульне програмування у декількох документах MathCad
- •2.1. Модульне програмування одного документу
- •2.2. Модульне програмування у декількох документах MathCad
- •III. Автоматизація статистичних обчислень.
- •1. Вибірки і їхнє представлення
- •1.1. Основні поняття
- •1.1. Основні поняття
- •2.1 Властивості оцінок
- •2.2. Теоретичне порівняння оцінок
- •2.3. Статистичне порівняння оцінок
- •2.4. Завдання для самостійної роботи
- •3. Довірчі межі та інтервали.
- •3.1. Основні положення
- •3.1.1. Побудова довірчих границь і інтервалів
- •3.2. Рівень довіри
- •3.3. Завдання для самостійної роботи
- •4. Методи побудови оцінок
- •4.1. Метод моментів
- •4.2. Метод найбільшої правдоподібності
- •4.3. Властивості оцінок найбільшої правдоподібності
- •4.1. Метод моментів
- •4.2. Метод найбільшої правдоподібності
- •4.3. Властивості оцінок найбільшої правдоподібності
- •5. Граничні теореми
- •5.1. Теорема Бернуллі
- •5.2. Закон великих чисел у формі Чебишева
- •5.3. Реалізація практично достовірної події
- •5.4. Стиск розподілу з ростом числа доданків
- •5.5. Посилений закон великих чисел
- •5.6. Теорема Гливенко основна теорема статистики
- •5.7. Центральна гранична теорема
- •6. Однаково розподілені доданки.
- •6.1. Різнорозподілені доданки
- •6.1. Різнорозподілені доданки
- •Додаток 1 Системні змінні
- •Додаток 2
- •Оператори
- •Показові і логарифмічні функції
- •Функції роботи з частиною числа (округлення й ін.)
4. Методи побудови оцінок
4.1. Метод моментів
4.2. Метод найбільшої правдоподібності
4.3. Властивості оцінок найбільшої правдоподібності
4.1. Метод моментів
Нехай x1, ..., xn - n незалежних спостережень над випадковою величиною з функцією розподілу F (x/a), що залежить від параметра a (a1, ..., a), nR; значення параметра потрібно оцінити за спостереженнями.
Нехай mk = Mk - момент порядку k. Моменти є функціями параметра a: mk= fk(a1, ..., a). Нехай існують перші R моментів m1, ..., m. Якби моменти були відомі, можна було б скласти систему рівнянь для визначення параметрів по моментах:
m1 = f1(a1,...,aR),
. . .
m = f(a1,...,a );
нехай ця система розв'язана відносно a:
a1 = g1(m1,...,mR),
. . . (4.1)
aR = gR(m1,...,mR ).
коли розв’язується задача оцінювання, то значення моментів невідомі, однак, для моментів є незміщені і спроможні оцінки
, k
=1,...,R.
Шляхом
підстановки їх у (4.1) замість mk,
одержимо деякі оцінки
для aj:
(x1 ,...
xn)
= g1 (
1 ,...,
R ),
. . .
(
x1 ,...
xn)
= gR (
1 ,...,
R ),
які називають оцінками методу моментів.
Ці оцінки, взагалі кажучи, не є незсуненими та їх надалі треба виправити. Справедливі наступні властивості.
1. Якщо функції gj (), j = 1 ,..., R, неперервні, то оцінки спроможні.
2.
Якщо функції gj()
мають похідні, а розподіл при
будь-якому a має 2Rмоментів,
то оцінки
асимптотично
нормальні:
N
(aj,
.
Зауваження.
1. У рівностях (4.1) замість перших моментів можна взяти будь-які R моментів так, щоб система мала розв'язок.
2. Оцінки методу моментів не завжди мають гарні характеристики. Однак, часто вони досить прості в обчислювальному відношенні.
4.2. Метод найбільшої правдоподібності
Визначення. Нехай є деяка сукупність x (x1 ,..., xn) спостережень. Розглянемо імовірність (чи щільність) p(x/a) одержати це x при різних a (a1,..., a). У якості оцінки візьмемо те значення а, для якого імовірність p(x/a)максимальна; такий спосіб оцінювання називається методом найбільшої (максимальної) правдоподібності.
Функція p(x/a), що розуміється як функція від а, називається функцією правдоподібності. Значення а, при якій досягається максимум функції правдоподібності, називається оцінкою найбільшої (максимального) правдоподібності:
p(x/a)
=
p
(x/a). (4.2)
Помітимо, що а є функція спостережень х: а = а (х). При звичайних умовах регулярності максимум знаходиться із системи рівнянь
i =
1, ..., R. (4.3)
Приклад 4.1. Нехай х (х1, ..., xn) - незалежні спостереження над випадковою величиною, нормально розподіленої з параметрами b і 2 (роль двовимірного параметра а у визначенні грає пари b і 2 ). Щільність розподілу вибірки дорівнює
p(x/
b, 2) p(x1,
..., xn /b, 2)
=
.
(4.4)
Оскільки значення х1 ,..., xn відомі, величина p(x1, ..., xn/b,2) є функцією від b і2. Розглянемо систему:
Розв’язок цієї системи, тобто оцінки найбільшої правдоподібності: