
- •I. Система обчислень mathcad
- •1. Основи роботи з MathCad
- •1.1. Математичні вирази
- •1.2. Типи даних
- •1.3. Функції
- •1.4. Текстові фрагменти
- •1.5. Графічні області
- •1.6. Побудова фігур, що перетинаються
- •1.7. Приклад
- •1.8. Створення анімаційного кліпу
- •1.9. Вправи для самостійної роботи.
- •1.10. Контрольні запитання
- •2. Розв’язок рівнянь засобами mathcad
- •2.9. Вправи для самостійної роботи.
- •2.10. Контрольні запитання
- •2.1. Чисельний розв’язок нелінійного рівняння
- •2.2. Відсутність збіжності функції root
- •2.3. Рекомендації з використання функції root
- •2.4. Знаходження коренів полінома
- •2.5. Розв’язок систем рівнянь
- •2.6. Розв’язок матричних рівнянь
- •2.7. Наближені розв’язки
- •2.8. Символьний розв’язок рівнянь
- •2.9. Вправи для самостійної роботи.
- •2.10. Контрольні запитання
- •3. Символьні обчислення
- •3.7. Вправи для самостійної роботи
- •3.8. Контрольні запитання
- •3.1. Виділення виразів для символьних обчислень
- •3.2. Символьні операції
- •3.2.1. Операції з виділеними виразами
- •3.2.2. Операції з виділеними змінними
- •3.2.3. Операції з виділеними матрицями
- •3.2.4. Операції перетворення
- •3.3. Стиль представлення результатів обчислень
- •3.4. Приклади символьних операцій у командному режимі
- •3.5. Оператори обчислення границь функцій
- •3.6. Завдання операторів користувача
- •3.7. Вправи для самостійної роботи
- •3.8. Контрольні запитання
- •II. Програмування в системі mathcad
- •1. Програмування з використанням програм-функційMathCad
- •1.1. Опис програми - функції і локального оператору присвоєння
- •1.2. Звернення до програми-функції MathCad
- •1.3. Програмування в програмі-функції лінійних алгоритмів
- •1.4. Програмування в програмі-функції алгоритмів, що розгалужуються
- •1.5. Програмування в програмі-функції циклічних алгоритмів
- •1.5.1. Програмування циклу типу арифметичної прогресії
- •1.5.2. Програмування ітераційних циклів
- •1.6. Можливі використання умовного оператора if
- •1.7. Додаткові оператори програмування циклів у пакеті Mathcad 7 Professional
- •2. Модульне програмування в Mathcad
- •2.1. Модульне програмування одного документу
- •2.2. Модульне програмування у декількох документах MathCad
- •2.1. Модульне програмування одного документу
- •2.2. Модульне програмування у декількох документах MathCad
- •III. Автоматизація статистичних обчислень.
- •1. Вибірки і їхнє представлення
- •1.1. Основні поняття
- •1.1. Основні поняття
- •2.1 Властивості оцінок
- •2.2. Теоретичне порівняння оцінок
- •2.3. Статистичне порівняння оцінок
- •2.4. Завдання для самостійної роботи
- •3. Довірчі межі та інтервали.
- •3.1. Основні положення
- •3.1.1. Побудова довірчих границь і інтервалів
- •3.2. Рівень довіри
- •3.3. Завдання для самостійної роботи
- •4. Методи побудови оцінок
- •4.1. Метод моментів
- •4.2. Метод найбільшої правдоподібності
- •4.3. Властивості оцінок найбільшої правдоподібності
- •4.1. Метод моментів
- •4.2. Метод найбільшої правдоподібності
- •4.3. Властивості оцінок найбільшої правдоподібності
- •5. Граничні теореми
- •5.1. Теорема Бернуллі
- •5.2. Закон великих чисел у формі Чебишева
- •5.3. Реалізація практично достовірної події
- •5.4. Стиск розподілу з ростом числа доданків
- •5.5. Посилений закон великих чисел
- •5.6. Теорема Гливенко основна теорема статистики
- •5.7. Центральна гранична теорема
- •6. Однаково розподілені доданки.
- •6.1. Різнорозподілені доданки
- •6.1. Різнорозподілені доданки
- •Додаток 1 Системні змінні
- •Додаток 2
- •Оператори
- •Показові і логарифмічні функції
- •Функції роботи з частиною числа (округлення й ін.)
III. Автоматизація статистичних обчислень.
1. Вибірки і їхнє представлення
1.1. Основні поняття
1.1. Основні поняття
Нагадаємо, що таке вибірка, варіаційний ряд, емпіричний розподіл, групування, гістограма, вибіркові характеристики й ін.
Вибіркою х1, ..., хn обсягу n із сукупності, розподіленої за F(х), називається nнезалежних спостережень над випадковою величиною з функцією розподілу F(x).
Варіаційним рядом х(1) х(2) ... х(n) називається вибірка, записана в порядку зростання її елементів.
Кожному спостереженню з вибірки присвоїмо ймовірність, рівну 1/n; одержимо розподіл, що називають емпіричним; йому відповідає функція емпіричного розподілу
=
,
де n(х) - число членів вибірки, менших х. Значення цієї функції для статистики визначається тим, що при n (теорема Гливенка)
F(x).
Вибірки великих обсягів важко обробляти, тому для таких вибірок діапазон значень вибірки розбивається на рівні інтервали і підраховується для кожного інтервалу частота - кількість спостережень, що потрапили в нього; частоти, віднесені до загального числа спостережень n, називають відносними частотами; графічне представлення розподілу частот по інтервалах гістограмою;накопиченою частотою для даного інтервалу називають суму частот даного інтервалу і всіх тих, що лівіше від нього.
Числові характеристики емпіричного розподілу називаються вибірковими характеристиками: вибіркові середнє (математичне сподівання), дисперсія:
=
,
s2=
вибірковий момент порядку k:
mk =
;
вибіркові квантилі p порядку р - корені рівняння
F(p)=p,
якими є члени варіаційного ряду
(p)=([np]+1),
де [nр] означає ціла частина nр; частинним випадком (p = 0.5) є вибірковамедіана - центральний член варіаційного ряду. Значення вибіркових характеристик полягає в тому, що при n вони прямують до значень розподілуF(х).
Приклад 1.1.
Наведемо результати моделювання за допомогою пакету MATHCAD (для такої нескладної задачі може бути використаний будь-який інший математичний або статистичний пакет програм і навіть EXCEL з використанням пакету “аналіз даних”) Вихідні дані знаходяться в табл.1 ( E(a) у таблиці означає показниковий (експоненційний) розподіл з математичним сподіванням, рівним a, α=sup |Fn(x)-F(x)|).
ТАБЛИЦЯ 1
¹ |
Закон |
n |
|
¹ |
Закон |
n |
|
1 |
R [0, 2] |
50 |
0.03 |
14 |
N (1,4) |
60 |
0.01 |
2 |
N(2, 0.25) |
60 |
0.02 |
15 |
E (5) |
70 |
0.03 |
3 |
E (3) |
70 |
0.01 |
16 |
R [0.3] |
80 |
0.1 |
4 |
R [1, 3] |
80 |
0.02 |
17 |
N (1,4) |
50 |
0.3 |
5 |
N (1, 1) |
50 |
0.01 |
18 |
E (1) |
60 |
0.2 |
6 |
E (2) |
60 |
0.03 |
19 |
R [1,3] |
70 |
0.03 |
7 |
R [2, 3] |
70 |
0.01 |
20 |
N (1,1) |
80 |
0.02 |
8 |
N (0, 4) |
80 |
0.03 |
21 |
E (2) |
50 |
0.01 |
9 |
E (3) |
50 |
0.02 |
22 |
R [2,3] |
60 |
0.02 |
10 |
R [0, 2] |
60 |
0.03 |
23 |
N (2,1) |
70 |
0.01 |
11 |
N [2, 1] |
70 |
0.02 |
24 |
E (3) |
80 |
0.03 |
12 |
E (4) |
80 |
0.01 |
25 |
R [1,2] |
50 |
0.01 |
13 |
R [1, 2] |
50 |
0.02 |
|
|
|
|
2. Оцінки
2.1. Властивості оцінок
2.2. Теоретичне порівняння оцінок
2.3. Статистичне порівняння оцінок
2.4. Завдання для самостійної роботи
Нехай x1, ..., xn — вибірка , тобто n незалежних випробувань випадкової величини X , що має функцію розподілу F(x / a), яка залежить від параметра a, значення якого невідомо. Потрібно оцінити значення параметра a.
Оцінкою â = (x1, ..., xn) називається функція спостережень, яка використовується для наближеного визначення невідомого параметра. Значення âоцінки є випадковою величиною, оскільки (x1, ..., xn) — випадкова величина (багатовимірна).