
Розділ 3. Лінійні моделі множинної регресії.
3.1. Рівняння множинної лінійної регресії.
На будь-який економічній показник найчастіше впливає не один, а декілька факторів. Явище, яке залежить від багатьох факторів можна описати за допомогою множинної регресії. Множинна регресія широко використовується у вирішенні проблем попиту, прибутковості акцій, при вивченні функцій витрат виробництва, в макроекономічних розрахунках і при вирішенні інших питань в різних економічних сферах. В даний час множинна регресія - один з найбільш поширених методів в економетриці.
Основна мета множинної регресії - побудувати модель з великим числом факторів, визначивши при цьому вплив кожного з них окремо, а також сукупну їх дію на модельований показник.
Схематично модель множинної регресії записується у вигляді:
Y = ао + а1Х1 + а2Х2 + ... + аmХm + l, (3.1)
де Y - результативний економічний показник, Х1 ,Х2 , ... ,Хm - фактори, m – кількість факторів, ао , а1 , ... , аm – параметри моделі, l – випадкова складова.
Наприклад, якщо Y – попит на товари першої необхідності на душу населення, то факторами можуть бути: Х1 - зерно та продукти його переробки, X2 - м'ясо та м’ясні продукти, X3 - молоко та молочні продукти; Х4 - овочі; X5 - фрукти, X6 - цукор та кондитерські вироби, Х7 - алкогольні та безалкогольні напої; X8 - риба та рибні продукти, Х9 - тканини та швейні вироби, Х10 - галантерейні вироби, Х11 - взуття.
Побудова рівняння множинної регресії починається з рішення питання про специфікацію моделі (вибір факторів, виду рівняння і ін.)
Фактори, що включаються в модель множинної регресії, повинні відповідати наступним вимогам:
- повинні бути кількісно вимірювані;
- не повинні знаходиться у функціональній залежності;
- в одну модель не можна включати сукупний фактор і фактори, що є його складовими , що може привести до невиправданого збільшення їх впливу на залежний показник, до спотворення реальної дійсності;
- кількість факторів, що включаються в модель, не повинна перевищувати однієї третини числа спостережень у вибірці.
3.2. Мнк у матричній формі.
Нехай в результаті спостережень деякого об'єкту за n періодів (декад, місяців, кварталів, років) або спостережень за один період над n об'єктами, в яких показник Y залежить від n факторів Х1, Х2, ... ,Хm, отримані такі дані
Таблиця 3.1
Y |
X1 |
X2 |
… |
Xj |
… |
Xm |
Y1 |
X11 |
X21 |
… |
Xj1 |
… |
Xm1 |
Y2 |
X12 |
X22 |
… |
Xj2 |
… |
Xm2 |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
Yi |
X1i |
X2i |
… |
Xji |
… |
Xmi |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
… |
Yn |
X1n |
X2n |
… |
Xjn |
… |
Xmn |
Припустимо, що між показником Y і факторами Х1, Х2,...,Хm існує лінійна залежність
Y = αо + α1Х1 + α2Х2 + ... + αmХm + l,
Для n спостережень одержимо n рівнянь:
...
Ці рівняння можна записати у матричній формі:
,
(3.2)
де
- вектор-стовпчик спостережуваних
значень показника;
- матриця спостережуваних значень
факторів ;
- вектор-стовпчик оцінюваних параметрів;
-
вектор-стовпчик відхилень фактичних
даних.
Щодо вектора похибок , то введемо такі припущення:
для кожного спостереження li – випадкова величина;
M[li2]=σ2, похибки мають однакову дисперсію σ2 ;
M[li]=0, математичне сподівання похибки дорівнює нулю для кожного і-го спостереження;
li та lj не корельовані при i≠j.
Розв’язком системи є вектор
:
(3.3)
Обчислення оцінок доцільно проводити в такому порядку:
1. Знайти добуток матриць (X)Т(X).
2. Знайти обернену матрицю [(X)Т(Х)]-1 , яку називають матрицею похибок;
З. Знайти добуток матриці (X)Т на вектор Y.
4. Знайти оцінки шляхом множення матриці [(X)Т(Х)]-1 на вектор-стовпець (X)TY.
Зауваження. При розв'язувані задачі матричним методом зручно використовувати електронні таблиці, наприклад, Ехсеl, де є вбудовані функції добутку і обертання матриць.