Міністерство освіти і науки України, молоді та спорту України

Чернігівський державний технологічний університет

Кафедра  харчових технологій, хімії та БЖД 

Розрахунково-графічна робота

з дисципліни

“Охорона праці в галузі”

Варіант 1

Виконав:

студент групи ПЕ-081 Розумеєнко З. Ф.

Перевірив:

Доцент кафедри ХТ, хімії та БЖД Денисова Н.М.

2012

Зміст

Вступ. 3

1 Аналіз дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів на робочому місці. 4

1.1 Повітря робочої зони 4

1.2 Виробниче освітлення 4

1.3 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук 5

1.4 Виробничі випромінювання 6

1.5 Небезпека ураженням електричним струмом 8

1.6 Пожежна безпека 9

2 Запропоновані інженерні рішення щодо поліпшення умов праці. 11

2.1 Захист від несприятливих мікрокліматичних умов 11

2.2 Покращення освітлення 11

2.3 Зниження рівня шуму 13

2.4 Захист від електромагнітного випромінювання 14

2.5 Захист від ураження електричним струмом 14

2.6 Захист від пожежі 15

3 Заходи безпеки при виконанні робіт на робочому місці. 16

Висновки 23

Перелік посилань 24

Вступ.

Формування виробничих негативних факторів обумовлюється особливостями трудової діяльності людини, порушенням нормальних умов праці, особливостями технологічних процесів, а також порушенням технологічних режимів процесу виробництва. Внаслідок цього в процесі праці на організм працюючих впливають різні виробничі фактори, що негативно позначається на здоров'ї людини. У результаті їх комплексної дії можуть виникати професійні захворювання або травми.

Під час роботи оператора виникають фактори, що мають несприятливий вплив на людину. Такими факторами є вібрація, шум, травми органів зору, опіки відкритих частин тіла, каліцтва тощо. Тому, для створення високонадійних систем безпеки на виробництві необхідно запроектувати три самостійних елемента, що у комплексі повинні вирішувати будь-які проблеми безпеки виробничих процесів:

• система захисту виробничого процесу від шкідливих факторів з оптимальною надійністю виконання функцій безпеки;

• система профілактичного обслуговування захисту, що забезпечує підтримку надійності функціонування на оптимальному рівні;

• спеціальна служба з управління системою безпеки й забезпеченню оптимальної надійності її функціонування.

Очевидно, що своєчасне позитивне вирішення питань з охорони праці безпосередньо позначається на здоров'ї працюючих, але воно має також важливе соціальне й економічне значення. Так, при оцінці ефективності промислового об'єкта одним з показників є витрати робочого часу. Нормалізація умов праці, виключення або зведення до мінімуму рівня професійних захворювань і травматизму дозволяють знизити втрату працездатності й тим самим підвищити продуктивність праці, а також зменшити економічні втрати підприємства, викликані соціальними виплатами на компенсацію втраченого здоров'я працюючих.

1. Аналіз дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів на робочому місці.

1.1 Повітря робочої зони

Таблиця 1.1 - Характеристика параметрів мікроклімату повітря робочої зони

Параметри	Категорія робіт/ пора року	Температура повітря, °С,	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Фактичні значення	Легка Іа	17	60	0,1
	Холодна
Допустимі значення	Легка Іа	21-24	75	Не більше 0,1
	Холодна

Для створення й автоматичної підтримки в лабораторії незалежно від зовнішніх умов оптимальних значень температури, вологості, чистоти і швидкості руху повітря, у холодний час року використовується водяне опалення, у теплий час року застосовується пристрої для кондиціонування повітря. Кондиціонер являє собою вентиляційну установку, яка за допомогою приладів автоматичного регулювання підтримує в приміщенні задані параметри повітряного середовища [1].

1.2 Виробниче освітлення

Відповідно до ДБН В.2.5–28–99 обираємо розряд зорових робіт для виконання заданого виду робіт відповідно до розміру об’єкта мінімального розрізнення – розряд IІІ, підрозряд – в.

Приміщення з постійним перебуванням людей має систему природного та штучного освітлення. Додатково у виробничих приміщеннях використовується місцеве освітлення [2].

Таблиця 1.2 - Значення освітленості у виробничому приміщенні

	Розряд зорової роботи	Освітленість, лк
		При загальному освітленні	При комбінованому освітленні
			Всього	Від загального
Допустиме значення	ІІІ-в	300	750	200
Фактичне значення		200

Порівнюючи допустимі значення з фактичними встановлено, що рівень освітленості робочої поверхні, недостатній та потребує поліпшення.

1.3 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук

У приміщеннях з низьким рівнем загального шуму, яким є зали ЕОМ де працює оператор, джерелами шумових перешкод можуть стати вентиляційні установки, кондиціонери або периферійне устаткування для ЕОМ (плотери, принтери й ін). Тривалий вплив цих шумів негативно позначаються не тільки на емоційному стані персоналу, а й на функціонуванні органів та систем.

Відповідно ГОСТ 12.1.003-76 ССБТ еквівалентний рівень звуку не повинен перевищувати 75 дБА. У залах обробки інформації на обчислювальних машинах допустимий рівень звукового тиску: в октавних смугах із середньо геометричною частотою 63 Гц становить 91 дБ. [табл. 6.1,10]

При n однакових джерелах шуму суммарний рівень звукового тиску визначається за формулою:

Таким чином отримаємо:

Для орієнтовної гігієнічної оцінки параметрів шуму на робочих місцях, що нормуються, дозволяється за характеристику постійного шуму приймати рівень шуму у дБА, тому потрібно провести коригування:

Шум у даній залі відповідає допустимому рівню шуму 75 дБА.

4. Виробничі випромінювання

Електромагнітні поля що характеризуються напруженням електричних і магнітних полів, найбільш шкідливі для організму людини. Основним джерелом цих проблем, зв'язаних з охороною здоров'я людей, що використовують у своїй роботі автоматизовані інформаційні системи на основі персональних комп'ютерів, є дисплеї (монітори), особливо дисплеї з електронно-променевими трубками. Вони являють собою джерела найбільш шкідливих випромінювань, що несприятливо впливають на здоров'я оператора ПЕОМ.

ПЕОМ є джерелами таких випромінювань як:

• м'якого рентгенівського;

• ультрафіолетового 200-400 нм;

• видимого 400-700 нм,

• ближнього інфрачервоного 700-1050 нм;

• радіочастотного 3 кгц-30Мгц;

• електростатичних полів;

Ультрафіолетове випромінювання корисне в невеликих кількостях, але у великих дозах приводить до дерматиту шкіри, головного болю, різі в очах. Інфрачервоне випромінювання приводить до перегріву тканин людини (особливо хрусталика ока), підвищенню температури тіла. Рівні напруженості електростатичних полів повинні складати не більш 20 кВ/м. Поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500В.

Може виникнути небезпека по рівнях напруженості електромагнітного поля. На відстані 5-10 см від екрана і корпуса монітора рівні напруженості можуть досягати 140 В/м по електричній складовій, що значно перевищує припустимі значення СанПиН 2.2.2. 542-96. Гранично допустимі значення ЕМП наведені в таблиці 1.4.

Таблиця 1.3 - Гранично допустимі значення характеристик ЕМП

Найменування параметрів	Допустиме значення
Напруженість електромагнітного поля по електричній складовій на відстані 50 см від поверхні відеомонітора	10 В/м
Напруженість електромагнітного поля по магнітній складовій на відстані 50 см від поверхні відеомонітора	0,3 А/м
Напруженість електростатичного поля не повинне перевищувати: - для дорослих користувачів	20 кв/м
Напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навколо ВДТ по електричній складової повинна бути не більш:
- у діапазоні частот 5 Гц - 2 кгц;	25 В/м
- у діапазоні частот 2 - 400 кгц	2,5 В/м
Щільність магнітного потоку повинна бути не більш:
- у діапазоні частот 5 Гц – 2 кгц;	250нТл
- у діапазоні частот 2 – 400 кгц	25 нТл
Поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати	500 В

Робота оператора ПЕОМ по виду трудової діяльності відноситься до групи В – творча робота в режимі діалогу з ЕОМ.