- •Психологія управління в організації
- •Передмова
- •Розділ і теоретико-методологічні засади психології управління в організації Стислий зміст теми
- •1.1. Вступ до курсу “Психологія управління в організації”
- •Поняття про психологію управління
- •Предмет та завдання психології управління в організаціях
- •1.1.3. Функції психології управління в організаціях
- •1.2. Історія і сучасний стан розвитку психології управління в організаціії
- •1.2.1. Формування психологічних знань про управління в організаціії в теорії управління
- •1.2.2. Психологічні основи сучасної системи поглядів на менеджмент
- •Історія розвитку психології управління
- •Сучасний стан та перспективи розвитку психології управління
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ іі управління працею Стислий зміст теми
- •2.1. Психологія управління працею як структурний елемент системи управління в організації
- •2.1. Предмет, мета та завдання психологій праці в управлінні організацією
- •Головні завдання психології праці [4; 12]:
- •2.2. Менеджмент сприятливих умов праці людини як головна функція психології праці
- •2.3. Функціональні стани людини в праці
- •2.2. Психологія професій
- •2.2.1. Професійна діяльність та її психологічна структура
- •Психологічна структура професійної діяльності
- •Основні поняття і ключові слова: професійна діяльність, професія, спеціальність, вид професійної діяльності, психологічна структура професійної діяльності.
- •2.2.2. Психологічні основи профорієнтації, профвідбору та атестації кадрів
- •2.2.3. Методи професіографії та профвідбору
- •Основні поняття і ключові слова: професіограма, психограмма, принципи професіографування. Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ ііі управління людьми Стислий зміст теми
- •3.1. Психологія особистості в управлінні
- •3.1.1. Управління людськими ресурсами як психологічна проблема
- •3.1.2. Особистість у психології управління
- •3.1.3. Психологія особистості керівника
- •3.2. Психологічні особливості керівництва
- •3.2.1. Лідерство та керівництво в управлінській сфері
- •3.2.2. Психологічні особливості стилів керівництва
- •3.3. Мотивація як головна функція сучасної теорії та практики менеджменту
- •3.3.1. Мотивація як функція менеджменту
- •3.3.2. Теорії мотивації
- •3.4. Комунікативні засади управління людьми
- •3.4.1. Комунікація як ключова функція управління людьми
- •3.4.2. Особистісно-психологічні основи комунікативної компетентності керівника
- •3.4.3. Етико-психологічні основи ділових взаємин керівника з підлеглими
- •3.4.4. Психологія ділового спілкування в управлінні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ іv. Управління організацією
- •4.1. Психологія організації в управлінні
- •4.1.1. Теорії організації
- •2.2.2. Соціально-психологічна характеристика організації
- •4.2. Аксіологічні основи управління в організації
- •4.2.1. Відповідальність як методологічна основа етики та психології управління організаціями
- •4.2.2. Інституалізація етичних та психологічних основ діяльності організацій
- •4.2.3. Соціокультурні та етнопсихологічні особливості управління
- •4.2.4. Гендерні засади ділових відносин в організаціі
- •4.3. Психологічні засади управлінської діяльності в організації
- •4.3.1. Психологічна структура управлінської діяльності
- •4.3.2. Функції управління та їх психологічний зміст
- •4.4. Організація як комунікативна система
- •4.4.1. Комунікація як проблема в діяльності організації
- •4.4.2. Комунікативні основи формування та розвитку соціальних груп (колективів) в організації
- •4.4.3. Психологія конфліктів в управлінні організацією
- •4.4.4. Комунікація “організація – зовнішнє середовище”
- •4.4.5. Проблеми ефективності комунікації в організації
- •4.5. Психологія менеджменту нововведень
- •4.5.1. Проблеми процесу та результату нововведень в організації
- •4.5.2. Подолання психологічних бар’єрів в процесі впровадження інновацій
- •4.6. Психологія управління рекламною діяльністю та формуванням іміджу організації та персоналу
- •4.6.1. Психологічні засади організації рекламної діяльності організації
- •4.6.2. Психологічні основи формування іміджу організації та персоналу
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Микола Демянович Прищак Олександр Йосипович Лесько Психологія управління в організації
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
4.4. Організація як комунікативна система
4.4.1. Комунікація як проблема в діяльності організації
4.4.2. Комунікативні основи формування та розвитку соціальних груп (колективів) в організації
4.4.3. Психологія конфліктів в організації та їх вирішення
4.4.4. Комунікація “організація – зовнішнє середовище”
4.4.5. Проблеми ефективності комунікації в організації (групова згуртованість, соціально-психологічний клімат колективу)
4.4.1. Комунікація як проблема в діяльності організації
Структурно організацію як цілісну систему утворюють різноманітні зв’язки та взаємозв’язки її елементів – організація є комунікативною системою. До її системи входять формальні, неформальні, напівформальні, позаформальні, офіційні й неофіційні зв’язки. Неформальні реалізуються в системі міжособистісних контактів і відносин, формальні – у системі відносин, обумовлених і закріплених у службових інструкціях.
Отже, організація як комунікативна цілісність – це [?]:
специфіка ієрархічних зв’язків, їх стан і рівень розвитку;
особливості динаміки комунікативних процесів (ділового спілкування, спільної взаємодії та ін.);
специфіка процесів координації, інтеграції та концентрації людських зусиль, творчості, ініціативи, професіоналізму;
специфіка соціально-психологічних умов (частота організаційних зв’язків, їх суб'єктивна доцільність, ступінь сумісності, симпатії-антипатії та ін.);
адекватність сприймання організації та її планів усіма учасниками організаційного середовища;
специфіка інформаційно-ділового обміну (завдяки йому індивідуальні досягнення стають загальними, але не втрачають свого первинного носія; обмін дає змогу регулювати як відносини кожного суб'єкта з організацією, так і відношення між організацією та під структурами).
Для нормальної, ефективної організації праці управління спільною координованою діяльністю велике значення має комунікативна структура, комунікативний зв'язок у соціальній групі, установі, фірмі. Цю структуру можна представити як мережу каналів, якими у групі відбувається обмін інформацією й думками. З огляду на їх статус виокремлюють формальні (встановлені адміністрацією відповідно до посадової організаційної структури і зв’язують людей по вертикалі та горизонталі всередині трудового осередку) та неформальні (виходять за межі організації й не збігаються з офіційно встановленими). Формальні потоки ніколи не задовольняють потреби учасників трудового процесу, тому що соціальні контакти не обмежуються лише офіційними межами. Інформація неформальних потоків може випереджувати формальну, іноді вона буває недостатньо достовірною. В організаціях (групах), що функціонують нормально, завжди існує баланс формальних і неформальних інформаційних потоків із превалюванням то одного, то іншого.
Структура управління зумовлена структурою зв’язків та відносин між елементами, яка, у свою чергу, зорієнтована на структуру процесу прийняття та реалізації рішень, тобто на технологію управління.
Управлінська діяльність реалізується у предметних відносинах і відносинах між людьми. При цьому предметні відносини визначаються конкретними умовами, виробничими процесами, тобто об’єктом управління. В діяльності організацій та колективів, які керують складними об'єктами, що охоплюють багато самостійних виробничих процесів, переважає управління відносинами між людьми та групами людей внаслідок поділу праці між особами управлінського колективу.
Основні поняття і ключові слова: організаціє як комунікативна система.