4.3. Психологічні засади управлінської діяльності в організації

4.3.1. Психологічна структура управлінської діяльності

4.3.2. Функції управління (менеджменту) та їх психологічний зміст

4.3.1. Психологічна структура управлінської діяльності

Основним механізмом забезпечення існування, розвитку, ефективної діяльності організації є управлінська діяльність.

Управлінська діяльність – сукупність скоординованих дій та за­ходів, спрямованих на досягнення певної мети в межах органі­зації.

Головним суб’єктом і об’єктом управлінської діяльності є людина, її творчість. Са­ме тому управлінські дії спрямовані на врахування всієї багатоманітності психологічних факторів, які вини­кають в управлінському процесі. Вони потребують врахування індивідуальних, соціально-психологічних, психофізіологічних, мотиваційних особ­ливостей особистості, що сприятиме зростанню соціальної, економічної та моральної ефективності в діяльності ор­ганізації. Недбале ставлення до психологічних явищ, факторів управління може призвести до суперечностей, непорозумінь, конфліктів, плинності кадрів тощо [38].

Головним завданням психології управлінської діяльності є забезпечення найраціональнішого функціонування всієї сис­теми, оптимальне з погляду соціальних та психологічних потреб залучення працівників до професійної діяльності шляхом актуалізації їх внутрішньої мотивації, підвищення відповідальності за результат виконуваної роботи, регулювання їхніх дій, експертно-консультативної та комунікативної роботи з людьми

Науковці виокремлюють види управлінської діяльності.

За масштабом охоплення:

• індивідуальна – проведення співбесіди, здій­снення психологічного впливу на підлеглого, індивідуаль­не прийняття управлінського рішення тощо;

• групо­ва – колегіальне розв'язання управлінського завдання.

За спрямованістю:

• технічне управління – в систе­мі “людина – техніка”;

• соціальне управління – сто­совно людини та людської спільноти.

Управлінська діяльність в організації найбільш пов'язана із соціальним різновидом управління.

Характерними ознаками психології управлінської діяльності вчені визначають такі [38]:

• Управлінська діяльність, як соціальний різновид управління, є складною і багатоманітною системою.

• Управлінська діяльність ґрунтується на таких вимогах до органу управління:

• своєчасне й чітке виконання покладених на його апарат функцій;

• економічність апарату управління;

• планомірність, ритмічність і надійність роботи, недопущення помилок і порушень ритму в роботі структурних підрозділів апарату управління;

• створення умов для ініціативної й творчої праці, відповідальність за виконання дорученої роботи;

• обґрунтування значення розвитку людських ресурсів;

• оптимізація організаційних відносин з навколишнім середовищем;

• підвищення ефективності діяльності завдяки залученню до неї здібних та обдарованих працівників;

• розвиток здібностей працівників та ефективне їх використання на всіх рівнях управління;

• інтегрування інтересів працівників організації навколо завдань і цілей установи.

• У процесі управлінської діяльності відбувається перетворення зовнішніх регулюючих впливів на внутрішні регулятори поведінки, зовнішніх цілей та завдань – на внутрішню мотивацію.

• Професіоналізм управлінської діяльності – одна з головних умов її ефективності. Суть професіоналізації управління з точки зору психології полягає в опануванні керівниками управлінської майстерності, формуванні у них психологічної готовності до ефективної і результативної управлінської діяльності, баченні ними способів досягнення професіоналізму.

• Соціокультурне, морально-психологічне та ет­нопсихологічне середовище, формуючи управлінську діяльність, зумовлює тип і спрямованість особистості керівника. Соціокультурні та етнопсихологічні детер­мінанти впливають на мотиваційну сферу учасників управлінського процесу, способи залучення умінь, знань та навичок до управлінської діяльності.

Основні поняття і ключові слова: управлінська діяльність, види управлінської діяльності