- •Психологія управління в організації
- •Передмова
- •Розділ і теоретико-методологічні засади психології управління в організації Стислий зміст теми
- •1.1. Вступ до курсу “Психологія управління в організації”
- •Поняття про психологію управління
- •Предмет та завдання психології управління в організаціях
- •1.1.3. Функції психології управління в організаціях
- •1.2. Історія і сучасний стан розвитку психології управління в організаціії
- •1.2.1. Формування психологічних знань про управління в організаціії в теорії управління
- •1.2.2. Психологічні основи сучасної системи поглядів на менеджмент
- •Історія розвитку психології управління
- •Сучасний стан та перспективи розвитку психології управління
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ іі управління працею Стислий зміст теми
- •2.1. Психологія управління працею як структурний елемент системи управління в організації
- •2.1. Предмет, мета та завдання психологій праці в управлінні організацією
- •Головні завдання психології праці [4; 12]:
- •2.2. Менеджмент сприятливих умов праці людини як головна функція психології праці
- •2.3. Функціональні стани людини в праці
- •2.2. Психологія професій
- •2.2.1. Професійна діяльність та її психологічна структура
- •Психологічна структура професійної діяльності
- •Основні поняття і ключові слова: професійна діяльність, професія, спеціальність, вид професійної діяльності, психологічна структура професійної діяльності.
- •2.2.2. Психологічні основи профорієнтації, профвідбору та атестації кадрів
- •2.2.3. Методи професіографії та профвідбору
- •Основні поняття і ключові слова: професіограма, психограмма, принципи професіографування. Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ ііі управління людьми Стислий зміст теми
- •3.1. Психологія особистості в управлінні
- •3.1.1. Управління людськими ресурсами як психологічна проблема
- •3.1.2. Особистість у психології управління
- •3.1.3. Психологія особистості керівника
- •3.2. Психологічні особливості керівництва
- •3.2.1. Лідерство та керівництво в управлінській сфері
- •3.2.2. Психологічні особливості стилів керівництва
- •3.3. Мотивація як головна функція сучасної теорії та практики менеджменту
- •3.3.1. Мотивація як функція менеджменту
- •3.3.2. Теорії мотивації
- •3.4. Комунікативні засади управління людьми
- •3.4.1. Комунікація як ключова функція управління людьми
- •3.4.2. Особистісно-психологічні основи комунікативної компетентності керівника
- •3.4.3. Етико-психологічні основи ділових взаємин керівника з підлеглими
- •3.4.4. Психологія ділового спілкування в управлінні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Розділ іv. Управління організацією
- •4.1. Психологія організації в управлінні
- •4.1.1. Теорії організації
- •2.2.2. Соціально-психологічна характеристика організації
- •4.2. Аксіологічні основи управління в організації
- •4.2.1. Відповідальність як методологічна основа етики та психології управління організаціями
- •4.2.2. Інституалізація етичних та психологічних основ діяльності організацій
- •4.2.3. Соціокультурні та етнопсихологічні особливості управління
- •4.2.4. Гендерні засади ділових відносин в організаціі
- •4.3. Психологічні засади управлінської діяльності в організації
- •4.3.1. Психологічна структура управлінської діяльності
- •4.3.2. Функції управління та їх психологічний зміст
- •4.4. Організація як комунікативна система
- •4.4.1. Комунікація як проблема в діяльності організації
- •4.4.2. Комунікативні основи формування та розвитку соціальних груп (колективів) в організації
- •4.4.3. Психологія конфліктів в управлінні організацією
- •4.4.4. Комунікація “організація – зовнішнє середовище”
- •4.4.5. Проблеми ефективності комунікації в організації
- •4.5. Психологія менеджменту нововведень
- •4.5.1. Проблеми процесу та результату нововведень в організації
- •4.5.2. Подолання психологічних бар’єрів в процесі впровадження інновацій
- •4.6. Психологія управління рекламною діяльністю та формуванням іміджу організації та персоналу
- •4.6.1. Психологічні засади організації рекламної діяльності організації
- •4.6.2. Психологічні основи формування іміджу організації та персоналу
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Короткий термінологічний словник
- •Микола Демянович Прищак Олександр Йосипович Лесько Психологія управління в організації
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95,
3.3. Мотивація як головна функція сучасної теорії та практики менеджменту
3.3.1. Мотивація як функція менеджменту
3.3.2. Теорії мотивації
3.3.1. Мотивація як функція менеджменту
Наявність у працівників належної професійної підготовки, навичок, досвіду не гарантує високої ефективності праці, а кінцевому рахунку високої ефективності діяльності організації. “Локомотивом” їхньої активної трудової діяльності сучасна психологія управління визначає мотивацію. Відомий американський фахівець у галузі менеджменту Р. Дафт зазначає: “Мотивація працівників впливає на їхню продуктивність, і частина роботи менеджера якраз і полягає в тому, щоб спрямувати мотивацію на досягнення цілей організації” [13]. Перед менеджерами стоїть завдання переконати інших людей працювати краще, створити у людей внутрішні спонуки до активної трудової діяльності, підтримувати зацікавленість у праці, формувати потребу в активній діяльності, створювати ситуацію переживання задоволення від отриманих результатів, переконати людей здійснити необхідні зусилля і взяти на себе зобов’язання по участі в процесі праці – що є основою ефективної діяльності організації [65].
Визначення мотивації як головної функції теорії та практики менеджменту детерміноване зростанням ролі особистості в системі діяльності організації, вимогами науково-технічного прогресу, назрілою потребою пошуку відповідних сучасному етапу розвитку бізнесу та менеджменту підходів до означення мотивації та розробки і впровадження практичних моделей мотивації.
Розглянемо коротко теоретичні аспекти питання мотивації.
Психічну природу діяльності людини неможливо пізнати без з’ясування її мотивів, які психологія розглядає як складні інтегральні психологічні утворення.
Мотив (лат. moveo – штовхаю, рухаю) – стійка особистісна властивість, яка охоплює потреби, є спонукальною причиною дій і вчинків.
За своїм мотиваційним значенням особливо важливою є потреба.
Потреба – стан індивіда, пов’язаний з відчуттям необхідності в чомусь важливому для існування й розвитку людини.
Потреби є джерелом активності людини, завдяки їм здійснюється регулювання її поведінки, визначається спрямованість мислення, емоцій, почуттів і волі.
Серед основних потреб особистості виокремлюють:
біологічні (потреби в їжі, повітрі тощо);
матеріальні (потреба в одязі, житлі тощо);
соціальні (потреба в предметно-суспільній діяльності, в усвідомленні свого місця в суспільстві);
духовні (потреба в інформації – пізнавальній, моральній та ін.).
Всебічне пізнання причин поведінки людини пов’язане з аналізом її потреб, мотивів, які впливають на її конкретні вчинки, поведінку загалом. У таких випадках ідеться про мотивацію.
Мотивація як психічне явище трактується по-різному. У сучасній психології існують два домінуючі підходи до означення мотивації [65]:
динамічний процес, який стимулює і підтримує поведінкову активність людини на певному рівні;
система чинників, спонукальних сил (потреби, мотиви, цілі, наміри та ін.), що детермінують поведінку людини.
Мотивація – сукупність причин психологічного характеру (система мотивів), які зумовлюють поведінку і вчинки людини, їх початок, спрямованість і активність; процес спонукання себе та інших до певної діяльності, спрямованої на досягнення особистих цілей або ж цілей організації.
Ефективна реалізація функції мотивації потребує:
усвідомлення того, що спонукає робітника до праці;
розуміння того, як направити ці спонукання в русло досягнення цілей організації.
Основні поняття і ключові слова: мотив, потреба, мотивація