
- •Тема 1.Електростатика.
- •5.Робота електростатичного поля при переміщенні заряду. Потенціал. Робота при переміщенні заряду в електростатичному полі. Потенціал електричного поля. Напруженість як градієнт потенціалу
- •6.Різниця потенціалів. Зв’язок між напруженістю електричного поля та різницею потенціалів (напругою).
- •8.Конденсатори. З’єднання конденсаторів.
- •І. Плоский конденсатор.
- •Іі. Циліндричний конденсатор.
- •Ііі. Сферичний конденсатор.
- •Паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Послідовне з’єднання конденсаторів.
- •Тема2.Постійний електричний струм.
- •3.Електричний струм у газах. Властивості газового розряду. Фізичні основи дії газорозрядних приладів. Струм в газах
- •5. Електричний струм у напівпровідниках. Власна та домішкова провідності напівпровідників. Власна провідність напівпровідників
- •§142. Домішкова провідність напівпровідників
- •Тема 4. Магнітостатика
- •1..Закон Ампера. Фізичні основи роботи електричних машин, електромагнітних реле та електровимірювальних приладів. Закон Ампера
- •Тема 5.Електромагнітна індукція. Магнітні властивості речовини.
- •5.Явище самоіндукції. Індуктивність контура. Явище самоіндукції. Індуктивність
- •7. Взаємна індукція. Явище взаємної індукції. Взаємна індуктивність
- •8. Енергія магнітного поля. . Енергія магнітного поля
- •Тема 6. Основи теорії Максвелла для електромагнітного поля.
- •2.Рівняння Максвела в інтегральній та диференціальній формах. Рівняння Максвелла для електромагнітного поля
- •Тема 7. Електромагнітні коливання і хвилі.
- •1.Загальні відомості про коливальні процеси.2. Гармонічні коливання. Рівняння гармонічного коливання гармонічних коливань
- •§14. Пружинний, математичний і фізичний маятники
- •3..Рівняння затухаючого коливання. Диференціальне рівняння згасаючих коливань і його розв’язання
8.Конденсатори. З’єднання конденсаторів.
На практиці, однак, необхідні пристрої, які мають здатність при малих розмірах і невеликих відносно навколишніх тіл потенціалах нагромаджувати значні за величиною заряди. Ці пристрої – конденсатори.
Конденсатор складається з двох провідників, які розділені діелектриком. Щоби на ємність конденсатора не впливали навколишні тіла, провідникам надають таку форму, щоб поле, яке створюється зарядами, було зосереджено у вузькому проміжку між обкладками конденсатора.
О
скільки
поле зосереджене всередині конденсатора,
то лінії напруженості починаються на
одній обкладці і закінчуються на іншій
і тому вільні заряди, що виникають на
різних обкладках, є однаковими за модулем
різнойменними зарядами.
Ємність
конденсатора – фізична величина,
що числово дорівнює відношенню величини
заряду q, нагромадженого у конденсаторі,
до різниці потенціалів
між його обкладками:
.
З
алежно
від форми обкладок конденсатори
поділяються на плоскі, циліндричні і
сферичні.
І. Плоский конденсатор.
Я
кщо
обкладки конденсатора мають форму
паралельних між собою пластин, то його
називають плоским (рис. 139). Площа
пластин конденсатора S
і якщо лінійні розміри пластин великі
порівняно з d, то
електричне поле між пластинами можна
вважати еквівалентним полю між двома
нескінченними площинами, які заряджені
різнойменно і поверхневі густини яких
дорівнюють
і
.
Крім того, відстань d
повинна бути настільки малою, щоб
порушення однорідності поля поблизу
його країв можна було не брати до уваги.
Напруженість електричного поля і різниця потенціалів між обкладками конденсатора в цьому випадку дорівнюють:
,
,
де - відносна діелектрична проникність середовища, що заповнює простір між пластинами.
Отже, ємність плоского конденсатора:
.
Ємність конденсатора, який має шаруватий діелектрик (рис. 140), визначають за формулою:
.
Іі. Циліндричний конденсатор.
Циліндричний конденсатор утворюють дві металеві трубки різних радіусів, вставлені одна в одну аксіально, тобто так, що їх осі збігаються, і розділені шаром діелектрика (рис. 141). Поза конденсатором поля, створені внутрішньою і зовнішньою обкладками, взаємно знищуються. Поле створюється між обкладками тільки зарядом циліндра радіусом , оскільки заряд зовнішнього циліндра всередині конденсатора не створює електричного поля. Різниця потенціалів між обкладками циліндричного конденсатора
.
Тоді ємність циліндричного конденсатора
.
Якщо
шар діелектрика
дуже тонкий, то
і
.
Але
площа обкладки циліндричного конденсатора.
В результаті
.
Коли обкладки циліндричного конденсатора розділені дуже тонким шаром діелектрика, його електроємність з достатньою точністю можна обчислити за формою плоского конденсатора.
Ііі. Сферичний конденсатор.
О
бкладки
такого конденсатора – це дві концентричні
провідні сфери з радіусами
і
,
розділені тонким шаром діелектрика
завтовшки d (рис. 142)
і
.
Поля поза конденсатором, створені
внутрішньою та зовнішньою обкладками,
взаємно знищуються. Поле між обкладками
створюється зарядом q
кулі радіусом
,
а заряд
зовнішньої кулі всередині цієї кулі не
створює електричного поля. Різниця
потенціалів між обкладками конденсатора
дорівнює
.
Тоді електроємність сферичного конденсатора
Якщо
товщина шару діелектрика d
мала, то можна вважати
.
Тоді
,
де
- площа обкладки конденсатора.
Коли сферичний конденсатор має дуже тонкий шар діелектрика, його електроємність можна обчислювати за формулою ємності плоского конденсатора.
Конденсатор характеризується не лише електроємністю, а й „пробивною напругою” – різницею потенціалів між його обкладками, при якій може відбутися пробій, тобто електричний розряд через шар діелектрика в конденсаторі. Величина пробивної напруги залежить від властивостей діелектрика, його товщини і форми обкладок.
Для збільшення ємності і варіювання її можливих значень конденсатори з’єднують в батареї.