
- •Тема 1.Електростатика.
- •5.Робота електростатичного поля при переміщенні заряду. Потенціал. Робота при переміщенні заряду в електростатичному полі. Потенціал електричного поля. Напруженість як градієнт потенціалу
- •6.Різниця потенціалів. Зв’язок між напруженістю електричного поля та різницею потенціалів (напругою).
- •8.Конденсатори. З’єднання конденсаторів.
- •І. Плоский конденсатор.
- •Іі. Циліндричний конденсатор.
- •Ііі. Сферичний конденсатор.
- •Паралельне з’єднання конденсаторів.
- •Послідовне з’єднання конденсаторів.
- •Тема2.Постійний електричний струм.
- •3.Електричний струм у газах. Властивості газового розряду. Фізичні основи дії газорозрядних приладів. Струм в газах
- •5. Електричний струм у напівпровідниках. Власна та домішкова провідності напівпровідників. Власна провідність напівпровідників
- •§142. Домішкова провідність напівпровідників
- •Тема 4. Магнітостатика
- •1..Закон Ампера. Фізичні основи роботи електричних машин, електромагнітних реле та електровимірювальних приладів. Закон Ампера
- •Тема 5.Електромагнітна індукція. Магнітні властивості речовини.
- •5.Явище самоіндукції. Індуктивність контура. Явище самоіндукції. Індуктивність
- •7. Взаємна індукція. Явище взаємної індукції. Взаємна індуктивність
- •8. Енергія магнітного поля. . Енергія магнітного поля
- •Тема 6. Основи теорії Максвелла для електромагнітного поля.
- •2.Рівняння Максвела в інтегральній та диференціальній формах. Рівняння Максвелла для електромагнітного поля
- •Тема 7. Електромагнітні коливання і хвилі.
- •1.Загальні відомості про коливальні процеси.2. Гармонічні коливання. Рівняння гармонічного коливання гармонічних коливань
- •§14. Пружинний, математичний і фізичний маятники
- •3..Рівняння затухаючого коливання. Диференціальне рівняння згасаючих коливань і його розв’язання
Тема 1.Електростатика.
5.Робота електростатичного поля при переміщенні заряду. Потенціал. Робота при переміщенні заряду в електростатичному полі. Потенціал електричного поля. Напруженість як градієнт потенціалу
О
бчислимо
роботу сил електростатичного поля при
переміщенні точкового заряду в однорідному
полі, яке створене двома скінченими
паралельними зарядженими площинами,
розміри яких значно більші, ніж відстань
d між
ними. Нехай позитивний заряд q
переміщається силою поля F=qE
з точок 1, 2 і 3 в точку 4
(рис. 100).
Робота сил поля
.
Якщо заряд переміщається з точки 2 в точку 4, то робота
.
Підрахуємо
тепер роботу переміщення заряду q
із точки 3 в точку 4. Розіб’ємо
криву
на n ділянок, кожну з
яких можна з великою точністю взяти за
пряму. Тоді
.
Отже, робота при переміщенні заряду у трьох випадках однакова, хоча траєкторії руху заряду різні.
Розглянемо тепер електричне поле, яке створюється нерухомим точковим зарядом q у вакуумі (рис. 101).
Нехай
в електростатичному полі заряду q
вздовж довільної траєкторії переміщується
точковий заряд
під дією сили
з точки 1, що перебуває на відстані
від джерела поля в точку 2 на відстані
від нього. Робота сили
на елементарному переміщенні
дорівнює:
.
Робота при переміщенні заряду з точки 1 в точку 2 дорівнює:
.
Ця робота не залежить від траєкторії переміщення, а визначається лише початковим (1) і кінцевим (2) положенням заряду. Отже, електростатичне поле точкового заряду є потенціальним, а електростатичні сили – консервативними.
Оскільки робота консервативних сил виконується за рахунок зменшення потенціальної енергії, то
.
Отже, потенціальна енергія заряду в полі заряду q у вакуумі дорівнює:
.
Домовимось
вважати потенціальну енергію заряду
на нескінченно великій відстані від
заряду q рівною нулю.
При
W=0 і C=0.
Тому потенціальна енергія заряду
,
що перебуває на відстані r
від точкового заряду q,
дорівнює
.
Я
кщо
заряди
та q однойменні, то
потенціальна енергія їхньої взаємодії
(відштовхування) додатна і зростає
при зближенні цих зарядів (рис. 102).
У випадку взаємного притягання
різнойменних зарядів потенціальна
енергія їхньої взаємодії від’ємна і
зменшується при наближенні одного із
зарядів до іншого.
Потенціальна
енергія W заряду
,
що перебуває в полі точкових зарядів
,
,
…
,
дорівнює сумі його потенціальних енергій
W у полях, що створюються
кожним зарядом зокрема:
,
де
- відстань від заряду
до заряду
.
Величина
є однакова для всіх зарядів в даній
точці поля і називається потенціалом
поля.
Потенціалом
будь-якої точки електростатичного поля
називають фізичну величину, яка
числово дорівнює потенціальній енергії
одиничного позитивного заряду, поміщеного
в цю точку.
Одиниця потенціалу – вольт. 1B - це потенціал такої точки поля, в якій заряд величиною 1 Кл володіє потенціальною енергією в 1 Дж.
Потенціал поля, створеного одним точковим зарядом q у вакуумі, дорівнює:
.
Роботу, яку виконують електростатичні сили при переміщенні заряду від точки 1 до точки 2 електростатичного поля, можна записати так:
,
де
та
- потенціали електростатичного поля
в точках 1 та 2.
Якщо
з точки з потенціалом
заряд
віддаляється в нескінченність
,
то робота сили поля буде дорівнювати
.
Звідси
.
Потенціал даної точки електростатичного поля – це така фізична величина, яка числово дорівнює роботі, яку виконують зовнішні сили (проти сил електростатичного поля) при переміщенні одиничного позитивного заряду з нескінченності в дану точку поля.
Потенціал поля, яке створюється системою зарядів, дорівнює алгебраїчній сумі потенціалів, створених кожним із зарядів зокрема:
.
Н
априклад,
потенціал поля в точці М (рис. 103),
яке створене зарядами
,
,
,
дорівнює
.