Практична робота №3 Побудова профілю по карті

Зображення розрізу місцевості вертикальною площиною називається профілем. Побудова профілю виконується в наступній послідовності:

1. На карті прокреслюють напрям профілю та визначають максимальну й мінімальну відмітки точок на цій лінії, тобто знаходять амплітуду всього профілю. Знати заздалегідь амплітуду и протяжність профілю потрібно для розрахунку довжини осей профілю та правильного вибору початку відліку висот.

2. Підбирають вертикальний масштаб для відкладення висот, з таким розрахунком, щоб характерні перегини рельєфу добре виразились на профілі, и в той же час було правдиво передано побудова рельєфу. Вертикальний масштаб крупніше горизонтального. За горизонтальний масштаб профілю, частіше, беруть масштаб карти.

3. Будують дві взаємно перпендикулярні прямі – горизонтальну и вертикальну осі профілю. У відповідності до обраного масштабу на вертикальній осі відмічають висоти усіх горизонталей, які перетинаються лінією профілю і через ці відмітки проводять горизонтальні прямі.

4. За допомогою циркуля або лінійки беруть закладання по лінії профілю і відкладають їх на горизонтальній осі. З кожного кінця відрізка проводять перпендикуляри до перетину з горизонтальною лінією, яка має відмітку даної горизонталі;

5. Отримані точки з’єднують плавною кривою;

Профіль по лінії 56,5-63,6

Масштаби: горизонтальний 1:100 000, вертикальний 1:2000.

Рис. 9.1 ­­­– Побудова профілю по карті з горизонталями

Завдання 1. Побудувати профілі за напрямками визначеними викладачем.

Практична робота №4 Картографічні проекції

Картографічна проекція визначає перехід від сферичної поверхні до площини (карти) і дозволяє при цьому враховувати неминучі при цьому порушення геометричних властивостей об’єктів, тобто викривлень. Розрізняють викривлення довжин, площин, кутів та форм об’єктів. Проте на любій карті маються точки та лінії, в котрих немає викривлень – це точки та лінії нульових викривлень, а масштаб зображення на них – головним масштабом карти. В других місцях масштаби інші, вони називаються часними.

Картографічні проекції розрізняють:

1) за характером викривлення:

- рівнокутні, без викривлень кутів і форм контурів об’єктів;

- рівновеликі, які зберігають площі без викривлень;

- рівнопроміжні, в котрих зберігається головний масштаб за одним із головних напрямків (уподовж паралелей чи меридіанів).

2) за способом побудови, в котрих зображення спочатку переносять на допоміжну геометричну поверхню, а потім на площину (карту). Допоміжними геометричними поверхнями слугують:

а) бічна поверхня дотичного або січного циліндра – в циліндричних проекціях;

б) дотичні до кулі площини або площини що його перетинають – в азимутальних проекціях;

в) бічна поверхня дотичного або січного конусу – в конічних проекціях;

г) бічні поверхні декількох дотичних конусів – в поліконічних проекціях;

д) умовні (довільні) проекції (псевдоциліндричні, псевдоконічні, псевдоазимутальні і ін. ).

Головний масштаб в цих проекціях зберігається в точках дотику (азимутальні), а також на лініях дотику та січних лініях ( циліндричні та конічні ). З віддаленням від точок і ліній нульових викривлень величина викривлень зростає. Викривлень тим більше, чим більша частина земної поверхні, що зображується на карті.

Від способу побудови залежить зовнішній вигляд картографічної сітки, тобто форма паралелей та меридіанів, величина проміжків між паралелями та між меридіанами, характер викривлень полюсів (табл. 10.1).

Таблиця 10.1 – Особливості проекцій

Проекція	Особливості	Приклад карт
1	2	3
Циліндрична	Паралелі і меридіани прямі. Перетинаючись вони утворюють сітку прямокутників.	На такій проекції створюють карти світу.
Конічна	Меридіани прямі, які розходяться з точки полюсу, а паралелі мають вигляд дуг концентричних кіл.	В цій проекції створюють карти усієї території Росії та її частин, а також Канаду, США.
Азимутальна	Паралелі мають вигляд концентричних кіл, а меридіани радіусами цих кіл.	В цій проекції часто зображують карти півкуль, полюсів.

В теперішній час, для отримання проекцій не користуються допоміжними поверхнями, це всього лише геометричні аналоги, які дозволяють зрозуміти геометричну суть проекції. Комп’ютерне моделювання дозволяє достатньо швидко розрахувати любу проекцію із заданими параметрами.

Завдання 1. Визначити картографічні проекції карт (рис. 12):

а)

б)

в)

Завдання 2. Побудувати картографічну сітку у вказаній проекції та масштабі, з заданою густотою паралелей і меридіанів. Викреслити на проекції географічний контур території, акуратно замалювати. Підписати паралелі і меридіани. При необхідності включити основні об’єкти, намалювати шкалу глибин і висот, легенду карти.

При виконанні використовувати: чорну туш (гелеву чорну пасту), різнокольорові олівці. Використовувати карти шкільних атласів і інші картографічні джерела. Обов’язково рамка (0,5см), куточок.

Порядок виконання завдання:

1. Розібратися в теоретичних питаннях побудови сіток в різноманітних проекціях. Виписати всі необхідні формули і уточнити зовнішні признаки заданої проекції

2. За формулами вирахувати всі елементи необхідні для побудови даної сітки.

3. Побудувати картографічну сітку, користуючись масштабом, циркулем-вимірювачем, циркулем, лінійками, лекалами.

4. Перенести географічний контур з джерела на карту що складається, у відповідності до займаними ними географічними координатами. Дрібні вигини малюють на око.

Наприклад: Побудувати картографічні проекції за варіантами (табл. 10.2):

• на альбомному аркуші формату А4 проекцію на вибір конічну – карта Російської Федерації, циліндричну квадратну – карта світу, азимутальну – карта східної, західної півкуль або полюсів;

• на альбомному аркуші формату А3 проекцію циліндричну прямокутну – адміністративна карта Республіки Бурятія.

Таблиця 10.2 – Варіанти до завдання:

№	Найменування проекції, масштаб	Густина сітки		Територія, яку потрібно нанести	Примітка
		м	п
1	2	3	4	5	6
1 2 3 4 5 6 7 8	Конічна проекція 1:66.000.000 1:65.500.000 1:65.000.000 1:64.500.000 1:64.000.000 1:63.500.000 1:63.000.000 1:62.500.000	100	100	Територія Росії, бувших союзних республік	Карта Росії
1 2 3 4 5 6 7 8 9	Циліндрична квадратна проекція 1:190.000.000 1:200.000.000 1:210.000.000 1:220.000.000 1:230.000.000 1:240.000.000 1:250.000.000 1:260.000.000 1:270.000.000	200	200	Територія всієї земної кулі	Карта світу

1	2	3	4	5	6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10	Азимутальна проекція 1:120.000.000 1:125.000.000 1:130.000.000 1:135.000.000 1:140.000.000 1:145.000.000 1:150.000.000 1:155.000.000 1:160.000.000 1:165.000.000	150	150	Територія східної, західної, півкулі земної кулі	Карта західної півкулі Карта східної півкулі
1 2 3 4 5 6 7 8	Циліндрична проекція Анаксимандра 1:3450000 1:3500000 1:3550000 1:3600000 1:3650000 1:3700000 1:3750000 1:1800000	20	20	Територія Республіки Бурятія	Адміністративна карта Республіки Бурятія

Приклади обчислення необхідних елементів проекцій

1. Для квадратної циліндричної проекції: 1:120.000.000

Відстань h (між паралелями) = 1 (між меридіанами) = Rгл. 5,3см ∙ sin20 = 1,8см

2) Для азимутної проекції (півкуль): 1:100.000.000

(радіус Землі)

9,8 + 9,8 = 19,6 – 180⁰, а х – 15⁰, звідси х = 1,6 см

(відстань між паралелями та мередіанами)

3) Для конічної проекції: 1:50.000.000 (кути по10⁰)

h (між паралелями) =

4) Для циліндричної проекції Анаксимандра: 1:5.000.000

h (між паралелями) =

1 (між меридіанами) = h ∙ cos52⁰ = 4,4 ∙ 0,6157 = 2,7 см